Рішення № 81517196, 19.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/18057/18

Провадження №2-а/592/31/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі

головуючого судді Корольової Г.Ю.,

за участю секретаря Панасовська В.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Інспектора роти № 1 батальйону УПП в Сумській області, лейтенанта поліції Ярмоленко Андрія Сергійовича (м. Суми вул. Білопільський Шлях 18/1) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до сулу з вищевказаними позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 жовтня 2018 року позивачем отримано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 780102 прийнятій та складений інспектором роти №1 батальону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Ярмоленко А.С. за те, що 05.10.2018 року о 22 год. 27 хв. у м. Суми по вул. Харківська в району будинку №24, керуючи автомобілем HYNDAI SONATA д.н.з. НОМЕР_1 виконав рух ліворуч, чим порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» ДСТУ 4100-2002 року та при перевірці документів на закону вимогу поліцейского категорічно відмовився пред`явити для перевірки документи зазначені в п.2.1, чим порушив п.2.4 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачено ч.1 ст.126 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Вважає постанову неправомірною, по-перше, постанова взагалі не читабельна, а по-друге, не зрозуміло яким чином відповідач ідентифікував його особистість при відсутності документів. Крім того, відсутні будь-які докази проведення розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. По-третє, дорожний знак 4.2 - це «Рух праворуч» не відповідає ДСТУ і ніде не вказано, що саме знак старого зразка діє на даний час і інспектору було роз`яснено, що даний знак старого зразка, а тому не маю право його виконувати та пред`являти документи.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 780102 від 05.10.2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.12.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.13).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що дорожний знак 4.2 не відповідає вимогам ДСТУ 4100-2014 року і крім того, штраф виписано за те, що позивачем не надано документів на вимогу поліції, а тому відповідач зобов`язаний спочатку був винести постанову про накладення адміністративного стягнення у зв`язку з порушенням ПДР та проїзду на д.з. 4.2 «Рух праворуч», а вже потім виписати постанову про накладення адміністративного стягнення у зв`зяку з непред`явленням документів. Вважає, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Відповідач - поліційський роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Сумській області лейтенант поліції Ярмоленко А.С. у судовому засіданні не згоден з вимогами адміністративного позову, підтримав відзив на позовну заяву, повідомивши, що порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксоване на відеозапис, при розгляді постанови йому були роз`яснені його права і право на захист. У самій постанові вказано у чому полягає порушення правил дорожнього руху, а саме: не виконав вимоги д.з. 4.2. «Рух праворуч», поїхавши у іншому напрямку, чим порушив вимоги п.33.4.2 ПДР України і тому був зупинений відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію», а при вимозі надати документи, які посвідчують особу, правопорушник відмовився. Щодо посилання представником позивача з приводу складання двох постанов і притягнення правопорушника окремо за кожне правопорушення, відповідач посилається на статтю 36 КУпАП, якою передбачено при вчиненні кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчиненних. Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушень і в постанові було зазначено про обідва правопорушення, то стягнення накладено у межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій працівника поліції, суд виходить із наступних положень.

Згідно з пунктом 1.3 Павил Дорожнього Руху - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, а пунктом 1.4 визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

З наведених положень правил дорожнього руху слідує, що водій повинен неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Не виконання ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух направо» і було причиною його зупинки працівниками поліції, а як його ствердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так і його представником у судовому засіданні про невідповідність даного знаку ДСТУ 4100-2014 не заслуговує на увагу, оскільки наявність дорожнього знаку вимогає учасників дорожнього руху неухильно виконувати існуюючи дорожні знаки, а незгода на невідповідність таких знаків вирішуються інших шляхом і зі зверненням до відповідних органів.

05.10.2019 року у м. Суми по вул. Харківська, буд. 32 інспектором роти №1 батальону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Ярмоленко А.С. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №780102, відповідно до якої ОСОБА_1 05.10.2018 року о 22 год. 27 хв. у м. Суми по вул. Харківська в району будинку №24, керуючи автомобілем HYNDAI SONATA д.н.з. НОМЕР_1 виконав рух ліворуч, чим порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» ДСТУ 4100-2002 року та при перевірці документів на закону вимогу поліцейского категорічно відмовився пред`явити для перевірки документи зазначені в п.2.1, чим порушив п.2.4 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачено ч.1 ст.126 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Постанова була складена саме на ОСОБА_1 за перевіркою у базі АМОР власника автомобіля і даний водій був неодноразово правопорушником Правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Як зазначив відповідач в судовому засідання, то виявивши порушенням Правил дорожнього руху, було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п*яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Повноваження щодо розгляду справи про порушення ПДР, а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення та визначення виду адміністративного стягнення відносяться до службової особи Національної поліції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395(далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно ч.1 ст.276 КУпАП та п. 2 розділу 3 Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 в його вчиненні підтверджуються постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 780102 від 05.10.2018 року та наданим відповідачем відеозаписом з нагрудного реєстратора з місця події, з якого вбачається, що позивач дійсно не виконав вимоги дорожнього знаку «Рух праворуч» і проїхав в іншому напрямку, а при його зупинці інспектором було роз`яснена причина його зупинки, а саме не виконання вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», на що ОСОБА_1 стверджував про відсутність у його діях адміністративного правопорушення, а на вимогу інспектора пред`явити для перевірки посвідчення водія та реєстраціного документа на транспортний засіб, категорично відмовився та розпочав агресивно поводитися та нецензурною лайкою ображати інспектора.

Твердження представника позивача на відсутність у протоколі ч.1 ст.122 КУпАП не свідчить про грубе процесуальне порушення відповідачем, оскільки у самій постанові чітко зазначено порушення з боку позивача, а саме: 05.10.2018 року о 22 год. 27 хв. у м. Суми по вул. Харківська в району будинку №24, керуючи автомобілем HYNDAI SONATA д.н.з. НОМЕР_1 виконав рух ліворуч, чим порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» ДСТУ 4100-2002 року, тобто вказав яке саме порушення вчинено водієм, а крім того зазначено, що при перевірці документів на закону вимогу поліцейского категорічно відмовився пред`явити для перевірки документи зазначені в п.2.1, чим порушив п.2.4 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачено ч.1 ст.126 КУпАП, тобто відповідачем зазначено як причина зупинки при порушенні вимог дорожнього знаку, так і відмова пред`явлення для перевірки документів.

Посилання представника позивача на позицію в Постанові Верховного суду від 15 березня 2019 року, справа №686/11314/17, з якої вбачається, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке пред`являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови за ч.1 ст.126 КУпАП, суд не може погодитися з даною позицію при розгляді даного адміністративного позову, оскільки інспектором роти №1 батальону УПП в Сумській області - відповідачем по справі у самій постанові зазначено порушення водієм - позивачем дорожнього знаку 4.2 «Рух правопоруч», а не з приводу профілактичної беседи, як зазначено у справі №686/11314/17і при винесенні як самої постанови, так і адміністративного стягнення інспектор керувався вимогами ч.2 ст.36 КУпАП, якою визначено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчиненних. До основного стягнення в цьому випадку в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Пунктом 2.1 «б» Правил дорожнього руху України зазначено, що іодій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавста за наявності на те законних підста, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) первірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(частини перша, друга і третя статті 122, ст.126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).

Згідно ч.4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Остання, наразі, містить вимоги до змісту постанови про правопорушення.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками і тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, а санкцією ч.1 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п*яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а тому відповідачем було застосовано адміністративне стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, яка є більш серйозним правопорушенням.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши відеозапис, на якому чітко зафіксоване порушення, вчинене позивачем, суд з`ясував, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_2 не здійснив поворот праворуч на вимогу дорожнього знаку 4.2 по вул. Харківський, буд. 24 . Так, з диску, долученого відповідачем до справи, вбачається доведеною вина позивача в скоєнні адміністративного правопорушення - не виконання вимог дорожнього знаку «Рух праворуч», що і стало вимогою зупинки та відображено у постанові про притягнення до адміністративної відповідальнсоті, а також порушення вимог п.2.4 Правил дорожнього руху. Зокрема, з даного відеозапису вбачається, що водій автомобіля HYNDAI SONATA д.н.з. НОМЕР_1 не здійснив поворот праворуч на виконання вимогу дорожнього знаку «Рух праворуч», автомобіль поліцейських рухався саме за цим автомобілем і при зупинці водія, який порушив правила дорожнього руху, не пред`явив посвідчення водія і реєстраційного документа на транспортний засіб. В ході тривалої дискусії позивач висловлював інспектору поліції всі негативні позиції з приводу його зупинки і намагання спровокувати інспектора на протиправні дії, висловлюючи в його бік нецензурні образи. Після чого працівник поліції повідомив позивача про склад вчиненого ним правопорушення, розяснив йому права, передбачені статтею 268 КУпАП, в тому числі і право на правову допомогу, запитав чи не має клопотань або заяв під час розгляду справи і при наявності клопотання про виклик захисника.

Щодо реалізації прав, якими наділений позивач згідно статті 268 КУпАП, то за даною нормою позивач має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Всі наведені вище права, якими наділений позивач, в тому числі право подавати докази, заявляти свідків, клопотання, користуватися юридичною допомогою або послугами перекладача мають бути реалізовані особою одразу на місці вчинення правопорушення без намагання затягнути процес розгляду справи шляхом відтермінування або перенесення на інший день та без впливу на можливість працівником поліції прийняти постанову на місці вчинення правопорушення.

Позивачем не представлено належних доказів в обґрунтування обмеження реалізації ним прав, закріплених статтею 268 КУпАП. Напроти, із переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що позивач був присутній на місці складання постанови, був повідомлений про її складання та про особу, яка уповноважена розглядати справу, йому були роз`яснені процесуальні права, протягом всього часу спілкування із інспектором поліції ним висловлювались свої заперечення та доводи по суті вчиненого правопорушення, але працівник поліції не взяв їх до уваги, що свідчить про можливість реалізації своїх прав та суб`єктивне рішення відповідача, як посадової особи, що приймає рішення у справі. При цьому будь-яких клопотань щодо надання додаткових пояснень або зауважень, представлення додаткових доказів, необхідності допиту свідків від позивача не надходило.

Інспектором поліції було винесено постанову за вчинення правопорушення та накладено стягнення за більш серйозне адміністративне правопорушення, в межах санкції, встановленої частиною 1 статті 126 КУпАП в розмірі 425 гривень. Такі дії відповідача відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом встановлено, що поліцейський в своїй діяльності керується «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Згідно з пунктом 9, 10 зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, розяснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обовязки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем у судовому засіданні не доведено та не надано належних і допустимих доказів, які вказують на правомірність його дій та їх відповідності вимогам ПДР України, а також на неправомірність дій працівника поліції при виявленні порушення ПДР України та притягненні його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що притягнення особи до адміністративної відповідальності у випадках коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП) фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладення адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

За таких обставин судом не встановлено будь-яких порушень з боку відповідача, а його дії при розгляді справи про адміністративне правопорушення та складані постанови щодо ОСОБА_2 відповідають діючому законодавству, та у зв`язку із цим підстав для скасування прийнятої постанови не має.

Керуючись ст.ст. 126 ч. 1, 251, 280, 288 і 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286, підпунктом 10 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Інспектора роти № 1 батальйону УПП в Сумській області, лейтенанта поліції Ярмоленко Андрія Сергійовича (м. Суми вул. Білопільський Шлях 18/1) про скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції з наслідками апеляційногоперегляду.

Суддя Г.Ю. Корольова