Ухвала суду № 81516844, 02.05.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/10/18

Номер провадження 1-кс/573/334/19

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 травня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

слідчого: ОСОБА_3 ,

розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про надання дозволу на обшук житла та іншого володіння особи,

в с т а н о в и в :

02 травня 2019 року старший слідчий Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про надання дозволу на обшук житла та іншого володіння особи.

Клопотання вмотивоване тим, що СВ Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 06 травня 2014 року за №12014200230000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2011-2014 років мешканка АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , брала у ОСОБА_6 , яка проживає в АДРЕСА_2 та у ОСОБА_7 , мешканки АДРЕСА_3 гроші у борг, обіцяючи повернути їх за першою вимогою. Однак, після висунення останніми вимоги щодо повернення грошей, ОСОБА_5 виїхала з місця проживання, таким чином заволоділа шахрайським шляхом грошима на заявлену суму 320 000 грн. та 800 000 грн. відповідно.

Також встановлено, що до Путивльського відділення поліції Глухівського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області надійшла заява від представника потерпілої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про те, що протягом 2013-2014 років ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_9 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , шляхом обману заволоділи належними їй та запозиченими грошовими коштами у сумі 10 000 доларів США. Для забезпечення гарантування повернення вказаної суми, ОСОБА_9 був підписаний договір про передачу ОСОБА_7 у користування торгового павільйону на площі Привокзальній у м. Буринь Сумської області, який нібито знаходиться у його власності, та автомобіля марки Газель. При цьому на підтвердження своїх намірів ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 ряд документів, зокрема оригінал договору оренди землі, нібито укладеного з Буринською міською радою у 2007 році, а також оригінали інших документів.

Серед документів наявний оригінал рішення Буринської міської ради (з мокрою печаткою) від 26 липня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_9 було надано в оренду земельну ділянку площею 57 кв. м для розміщення торгового павільйону на площі Привокзальній у м Буринь терміном на 5 років з розміром орендної плати 611 грн. 52 коп. на рік. Вивченням оригіналу зазначеного договору оренди землі (з мокрою печаткою) адвокатом ОСОБА_8 встановлено, що в ньому відсутній номер та дата, а весь текст документу викликає сумніви в його достовірності.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 , показав, що у 2007 році між ним та Буринською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки терміном на 15 років та підтвердив, що такий же договір, що й наданий адвокатом ОСОБА_8 , знаходиться у його юриста.

В подальшому, під час додаткового допиту ОСОБА_9 повідомив, що помилився й договір між ним та міською радою був укладений на строк 5 років. До матеріалів провадження надав копію договору від 22 березня 2007 року та пояснив, що оригінал договору був знищений під час пожежі його автомобіля.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , пояснила, що на протязі 2012 2013 років разом із ОСОБА_5 приїздили додому до ОСОБА_6 та неодноразово в її присутності ОСОБА_5 позичала гроші, за які писала розписки. Також декілька разів ОСОБА_5 позичала гроші і в неї, але ніяких розписок не писала. Тому, можна вважати, що у ОСОБА_5 за місцем її мешкання, за адресою: АДРЕСА_4 , можуть зберігатись чернетки, первинні записи, щоденники, які підтверджують факт отримання ОСОБА_5 в борг грошових коштів або факт їх повернення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які мають суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

З метою повного, всебічного та неупередженого розслідування обставин скоєння кримінального правопорушення, відшукання та вилучення оригіналу або копії договору оренди земельної ділянки площею 57 кв. м, укладеного у 2007 році між приватним підприємцем ОСОБА_9 та Буринською міською радою, чернеток, первинних записів, щоденників, в яких може міститися інформація про отримання ОСОБА_9 та його дружиною ОСОБА_5 в борг грошових коштів від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 або повернення боргу даним особам, які можуть бути використані як докази під час судового розгляду, а також мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, слідчий узгоджено з прокурором просять надати дозвіл на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи за адресою: АДРЕСА_4 , яке зареєстровано за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (по 1/2 частини кожному), де фактично проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримала.

Заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

За змістом ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Згідно з положеннями ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися у тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там (рішення у справі «Геращенко проти України», п. 132).

Пунктом 45 рішення Європейського суду з прав людини «Бук проти Німеччини» встановлено, що держави можуть за необхідності вдаватися до проведення обшуку з метою отримання доказів на підтвердження факту вчинення певних правопорушень. При цьому, суду необхідно оцінювати, чи підстави, наведені на обґрунтування проведення обшуку житла та виїмки з нього, є належними та достатніми і чи принцип пропорційності дотриманий («Функе проти Франції», п. п. 55-57; «Крем`є проти Франції», п. п. 38-40).

Всупереч зазначеному вище, слідчим не доведено, що відшукувані документи взагалі існують та з огляду на тривалий проміжок часу, який пройшов з моменту вчинення кримінального правопорушення до моменту звернення до суду з даним клопотанням, знаходяться у зазначеному в клопотанні домоволодінні.

Крім того, відповідно до положень ч. 6 ст. 234 КПК України у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що клопотання про надання дозволу на проведення обшуку у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , вже було предметом розгляду слідчого судді та ухвалою від 04 січня 2018 року в його задоволенні відмовлено за недоведеністю. На даний час підстави заявлення аналогічного клопотання не змінилися.

Враховуючи викладене, дослідивши, матеріали клопотання, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про те, що клопотання не доводить необхідності проведення обшуку у домоволодінні, що знаходяться в АДРЕСА_4 , де проживає та яким користується ОСОБА_9 , а відтак підстави для його задоволення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233-236, 369-372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя