Рішення № 81515332, 25.04.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/887/17

Провадження № 2/288/81/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представників Позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника Відповідача ОСОБА_4 селищної ради - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4 селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання недійсним рішення ради та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 (далі – Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 (далі – Відповідач 1), ОСОБА_4 селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі – Відповідач 2) про визнання незаконним рішення ради та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою в якому з врахуванням збільшення позовних вимог вказує, що вона є власником земельної ділянки, площею 0.1538 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0018, яка розташована в с.Королівка на території ОСОБА_4 селищної ради Попільнянського району Житомирської області. При спробі Позивача обробити належну їй земельну ділянку, з’ясувалось, що на ній посаджені дерева та їй було повідомлено, що земельна ділянка належить іншій особі.

Позивач звернулась з даного приводу до Відповідача 2 та їй було роз’яснено, що на даний час виготовлена та затверджена технічна документація на ім’я ОСОБА_7, на земельну ділянку площею 0.25 га – для обслуговування житлового будинку та площею 0.50 га – для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою с.Королівка вул.Л.Українки,2 і зареєстровано в Єдиному державному реєстрі та при проведенні робіт по виготовленню зазначеної технічної документації було помилково обміряно до площі Відповідача 1 і земельну ділянку, яка належить Позивачу.

Рішенням 68 сесії VІ скликання ОСОБА_4 селищної ради від 17 вересня 2015 року було надано Відповідачу 1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, із земель комунальної власності ОСОБА_4 селищної ради, орієнтовною площею 0.2500 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та орієнтовною площею 0.5000 га - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою с.Королівка вул.Л.Українки,2.

Рішенням 5 сесії І скликання ОСОБА_4 селищної ради № 133 від 19 серпня 2016 року, затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та передано у власність земельні ділянки, із земель комунальної власності ОСОБА_4 селищної ради ОСОБА_7, площею 0.25 га – для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121 та площею 0.50 га – для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, яка знаходиться за адресою с.Королівка вул.Л.Українки,2.

Позивач вказує, що передача у власність Відповідачу 1 земельної ділянки, площею 0.50 га – для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, яка знаходиться за адресою с.Королівка вул.Л.Українки,2 порушує її право власності на земельну ділянку, площею 0.1538 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0018.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення п’ятої сесії І скликання ОСОБА_4 селищної ради № 133 від 19 серпня 2016 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі із земель комунальної власності селищної ради ОСОБА_7, площею 0.2500 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0.5000 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Королівка вул.Л.Українки,2 та в частині передачі у власність земельних ділянок із земель комунальної власності селищної ради ОСОБА_7, площею 0.2500 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0.5000 га, кадастровий номер номері 1824755400:02:002:0122, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Королівка, вул..Л.Українки,2 та зобов’язати ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 1824755400:02:002:0018 площею 0.1538 га, яка належить їй на праві приватної власності, шляхом звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан придатний для її використання за цільовим призначенням.

Представники Позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задоволити.

Відповідач 1 в судове засідання, 19 березня 2019 року та 25 квітня 2019 року не з’явився, відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.165, 173), про причини неявки суд не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно пункту 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 223 ЦПК України).

Представник Відповідача 2 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши представників Позивача та представника Відповідача 2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі рішення 28 сесії V скликання ОСОБА_4 селищної ради від 28 грудня 2007 року є власником земельної ділянки площею 0.1538 га, яка розташована в с.Королівка Попільнянського району Житомирської області, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010821900082, кадастровий номер земельної ділянки 1824755400:02:002:0018, наведені обставини підтверджують державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 562356, виданого головою ОСОБА_4 селищної ради 22 вересня 2008 року. /а.с.6/

Відповідно до листа ОСОБА_4 селищної ради № 355/02-22 від 24 березня 2017 року, повідомлено ОСОБА_6 про те, що виготовлена та затверджена технічна документація на земельну ділянку площею 0.25 га – для обслуговування житлового будинку та площею 0.50 га - для ведення особистого селянського господарства за адресою с.Королівка вул.Л.Українки, 2 на ім’я ОСОБА_7 і зареєстрована у Єдиному державному реєстрі. При проведенні робіт по виготовленню вказаної вище технічної документації було помилково обміряно до площі ОСОБА_7 і її земельну ділянку площею 0.1539 га, рекомендовано для скасування правовстановлюючих документів ОСОБА_7 звернутися до суду. /а.с.8/

В порядку розгляду вказаної цивільної справи судом було витребувано у Відповідача 2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки.

Згідно заяви від 26 липня 2016 року до ОСОБА_4 селищної ради, ОСОБА_7 просив затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, площею 0.25 га та площею 0.50 га – для ведення ОСГ за адресою с.Королівка вул.Л.Українки,2. /а.с.108/

Відповідно до рішення 68 сесії VІ скликання ОСОБА_4 селищної ради Попільнянського району Житомирської області, надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, із земель комунальної власності ОСОБА_4 селищної ради: - ОСОБА_7, орієнтовною площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та орієнтовною площею 0.50 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Королівка по вул.Гайдара,2, рекомендовано замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. /а.с.113, 126/

Згідно свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17200903 від 25 грудня 2007 року, ОСОБА_7 на підставі договору купівлі – продажу ВКС 428530 від 21 грудня 2007 року, є власником будинку, розташованого в с.Королівка по вул.Гайдара,2 Попільнянського району Житомирської області. /а.с.114/

Як вбачається з витягу № НВ-1802677082016 від 06 липня 2016 року, відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку площею 0.5000 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, яка розташована за адресою с.Королівка вул.Гайдара Попільнянського району Житомирської області. /а.с.109/

Як вбачається з витягу № НВ-1802677072016 від 06 липня 2016 року, відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку площею 0.2500 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121, яка розташована за адресою с.Королівка вул.Гайдара Попільнянського району Житомирської області. /а.с.110/

ПП «Андвол» на замовлення ОСОБА_7 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею – 0.7500 га, за адресою с.Королівка вул.Гайдара,2 Попільнянського району Житомирської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – 0.2500 га, для ведення особистого селянського господарства (присадибна ділянка) – 0.5000 га. /а.с.111-126/

Відповідно до ОСОБА_8 погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами б/д, землевласником земельної ділянки, площею 0.7500 га, розташованої в с.Королівка по вул.Гайдара,2 Попільнянського району Житомирської області, зазначено ОСОБА_7 та ним погоджено межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами - ОСОБА_9 та селищним головою - ОСОБА_8, зазначено, що претензій при встановленні зовнішньої межі не виявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань. /а.с.119/

Згідно рішення 5 сесії І скликання ОСОБА_4 селищної ради від 19 серпня 2016 року № 133, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на земельні ділянки громадян, із земель комунальної власності селищної ради: - ОСОБА_7, площею 0.2500 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0.5000 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Королівка вул.Лесі Українки,2, передано у власність земельні ділянку громадянам, із земель комунальної власності ОСОБА_4 селищної ради: - ОСОБА_7, площею 0.2500 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0.5000 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Королівка вул.Лесі Українки,2. /а.с.125/

В судовому засіданні було оглянуто план – схему с.Королівка за 2000 рік, з частини плану зі спірною земельною ділянкою з якого вбачається, що при виготовлені технічної документації на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_7 було обміряно та внесено до загального масиву, земельну ділянку, яка належить Позивачу, вбачається розташування ділянки в середині належної Відповідачу 1 земельної ділянки.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України та Земельним Кодексом України.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулась до суду за захистом своїх прав шляхом визнання незаконним та скасування рішення Відповідача 2 в частині затвердження технічної документації із землеустрою та в частині передачі у власність Відповідачу 1 земельних ділянок із земель комунальної власності селищної ради оскільки при винесенні оскаржуваних рішень, до площі наданих Відповідачу 1 земельних ділянок, увійшла і належна їй на підставі Державного акту земельна ділянка та просить зобов’язати Відповідача 1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить Позивачу на праві власності, шляхом звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан, придатний для її використання за цільовим призначенням.

Положеннями статті 13, 14 Конституції України встановлено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 321, 391 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно статті 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частиною другою статті 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Пунктом 33 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов’язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об’єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Як вбачається з правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 травня 2016 року (справа № 6-658 цс 15) та яка враховується судом, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, відповідно до частини другої статті 152 ЗК України 2001 року власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п’ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що Відповідач 2 при ухваленні рішення, яким було затверджено технічну документацій на земельну ділянку Відповідача 1 допустив порушення права власності Позивача на належну їй земельну ділянку, яку було включено до земельної ділянки Відповідача 1. Право власності Позивача на земельну ділянку, не припинялось у встановленому законом порядку, а тому оспорюване рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі із земель комунальної власності селищної ради Відповідачу 1 та в частині передачі у власність земельних ділянок із земель комунальної власності селищної ради Відповідачу 1 прийнято з порушенням вимог частини п’ятої статті 116 ЗК України та порушенням прав Позивача, як власника, що є перешкодою для неї у володінні та користуванні земельною ділянкою.

На підставі вищевикладеного, Позивачем в ході розгляду справи доведено обставини викладені ним в поданому позові, а саме підтвердження, що діями Відповідачів, щодо належної їй земельної ділянки порушено її права щодо володіння та розпорядження її власністю та за наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, Відповідачі не навели суду обставин, які б спростовували доводи Позивача, викладені ним в позовній заяві.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1280.00 гривень /а.с.1,2/, який підлягає стягненню з Відповідачів на її користь.

Керуючись статтями 13, 14, 41 Конституції України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року; Постановою № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»; статтями 2, 116, 152, 155, 158 ЗК України; статтею 15, 16, 321, 391 ЦК України; статті 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4 селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання недійсним рішення ради та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою – задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення п’ятої сесії І скликання ОСОБА_4 селищної ради № 133 від 19 серпня 2016 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі із земель комунальної власності селищної ради ОСОБА_7, площею 0.2500 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0.5000 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в селі Королівка вулиця Лесі Українки,2 та в частині передачі у власність земельних ділянок із земель комунальної власності селищної ради ОСОБА_7, площею 0.2500 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0121, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0.5000 га, кадастровий номер 1824755400:02:002:0122, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в селі Королівка вулиця Лесі Українки,2.

Зобов’язати ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 1824755400:02:002:0018 площею 0.1538 га, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, шляхом звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан придатний для її використання за цільовим призначенням.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 селищної ради Попільнянського району Житомирської області на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_10