Ухвала суду № 81514657, 03.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 травня 2019 року м. Київ № 640/7553/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про:

- визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає у невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 02 квітня 2016 року, - протиправною;

- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та здійснити виплату заборгованості за час затримки, починаючи з 02 квітня 2016 року.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач у справі - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 22869060) припинено 27 квітня 2018 року.

Окрім того, в позовній заяві ОСОБА_1 вказано невірний ідентифікаційний код третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та не зазначено відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Таким чином, позивачу до сплати підлягає судовий збір у сумі 768,40 грн, проте до позовної заяви ОСОБА_1 не долучено доказів сплати судового збору, а навпаки заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.

Суд, розглянувши подане клопотання при його вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом.

При цьому і статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №826/2342/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №808/1951/18 та інших судових рішеннях.

Однак, представником позивача до позову не долучено будь-яких доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та відповідно наявності передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та повинна неухильно дотримуватись покладених на неї нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в позовній заяві міститься вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1, проте доказів перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи) із зазначенням у ній ідентифікаційних кодів відповідача та третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації;

- документів про сплату судового збору у сумі 768,40 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101";

- доказів перебування ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак