Рішення № 81514250, 02.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року м. Київ № 826/3472/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 30 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року, виходячи з 65% грошового забезпечення, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно довідки Національної академії внутрішніх справ про доходи та відрахування за 2013-2014 роки, з урахуванням виплат, які здійснювались позивачу в цей період, компенсації втрати частини доходів у пенсійному забезпеченні з 30 грудня 2014 року по 31 грудня 2015 року включно в сумі 49958, 84 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив про протиправне не включення до грошового забезпечення, з якого вираховувалася пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

В засіданні 27 квітня 2018 року ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, вирішено здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали суду позивачем до суду надано заяву щодо строку звернення до суду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2019 року розгляд адміністративної справи №826/3472/18 продовжено за правилами спрощеного позовного провадження та здійснено процесуальне правонаступництво відповідача.

Отже, суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 19 грудня 2014 року №220 о/с позивач звільнений на пенсію за вислугою років, пенсія йому призначена з 30 грудня 2014 року.

Після ознайомлення з пенсійною справою ОСОБА_1 стало відомо, що при призначенні пенсії до складу грошового забезпечення не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням матеріальної допомога на оздоровлення, матеріальної допомога для вирішення соціально - побутових питань при звільненні на підставі довідки Національної академії внутрішніх справ про доходи та відрахування за 2013-2014 роки.

Листом від 12 грудня 2017 року №31053/03/К-3012 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, оскільки додаткові види грошового забезпечення, що мають разовий характер, не можуть бути враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії.

Не погодившись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.

Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вказана виплата також є одноразовою допомогою та має інше правове призначення. Більше того, з довідки Національної академії внутрішніх справ про доходи №1 від 03 січня 2019 року, наявної в матеріалах справи, вбачається, що ні з одноразової грошової допомоги при звільненні, ні з індексації страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховувались і не утримувались відповідно до законодавства.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у задоволенні позову ОСОБА_1, відмовлено, а відповідачем судові витрати не понесені, - судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368).

Суддя О.М. Чудак