Рішення № 81513822, 02.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 травня 2019 року № 640/2701/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1доДніпровської районної в місті Києві державної адміністраціїпровизнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації по відмові у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1;

- скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про відмову в реєстрації місця проживання ОСОБА_1;

- зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання громадянки ОСОБА_1, шляхом внесення відомостей до паспортного документу громадянки ОСОБА_1 про її місце проживання та внесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру.

Позов обґрунтовано тим, що позивач, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є власником квартири АДРЕСА_1.

З метою реєстрації свого місця проживання за вказаною вище адресою, позивач звернувся з відповідною заявою до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, втім останньою було відмовлено в її задоволенні з посиланням на подання неповного пакету документів (відсутня поштова адреса багатоквартирного будинку).

Позивач вважає такі дії протиправними, а рішення про відмову в реєстрації її місця проживання за адресою АДРЕСА_1 таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято з порушенням ст. 91 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 2 березня 2016 р. № 207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою відповідачу надано час для подачі відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.03.2019 року представником Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що підставою для відмови у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 став пункт 11 Правил реєстрації місця проживання, а саме у поданих документах вказано недостовірну інформацію, щодо адреси місця реєстрації.

Зокрема, відповідач звертає увагу, що відповідно до Реєстру адрес міста Києва, за будівельною адресою об'єкту будівництва «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2» поштову адресу - АДРЕСА_2 - не присвоєно. Вказаний факт також підтверджено, як зазначив відповідач, листом Дніпровської районної в місті Києві державною адміністрацією № 8189/35/2/103 від 07.09.2018 року, згідно якого обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Райдужний район» відмовлено у присвоєнні поштової адреси АДРЕСА_2.

А тому, на думку відповідача, зважаючи, що у документах поданих для реєстрації місця проживання подано недостовірну інформацію про адресу житла - АДРЕСА_2, відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято рішення про відмову у реєстрації місця проживання позивача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича №42336563 від 01.08.2018 за позивачем на праві приватної власності зареєстровано квартиру АДРЕСА_1 що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2018 року № 132864069.

Слід зазначити, що в рамках досліджуваних правовідносин відсутній будь-який спір про право власності/користування на вказану квартиру.

30 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач рішенням від 30.01.2019 року у здійсненні реєстрації місця проживання відмовив через відсутність поштової адреси багатоквартирного будинку.

Незгода позивача із вказаним рішенням та діями відповідача, обумовила позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV (далі - Закон1382-IV).

Згідно статті 9-1 Закону 1382-IV, орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Аналогічні підстави з яких орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, передбачені і в п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі також - Правила № 207), а саме, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Вказані підстави є вичерпними та не передбачають права суб'єкта владних повноважень відмовляти в реєстрації місця проживання в інших випадках, ніж передбачені зазначеними нормативно-правовими актами.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем було зазначено, як підставу для відмови реєстрації місяця проживання позивача «п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, а саме - відсутня поштова адреса багатоквартирного будинку».

Суд відзначає, що вказана підстава не відповідає жодній з підстав, визначеній в п.11 Правил №207 та ст.9-1 Закону1382-IV, а відповідачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про їх існування.

З огляду на викладене, дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, що пов'язані з відмовою у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 є протиправними.

Також, за вказаних обставин, суд приходить до переконання про протиправність рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2019 року про відмову у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Вирішуючи вимогу позивача про зобов'язання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання громадянки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, шляхом внесення відомостей до паспортного документу громадянки ОСОБА_1 про її місце проживання за вказаною адресою та внесення цих даних до Єдиного державного демографічного реєстру, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 3 Закону 1382-IV визначено, що орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради (абз.7).

Місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини (абз.11 ст.3 Закону 1382-IV).

Відповідно до абзацу 11 ст.3 Закону 1382-IV реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 10 Закону 1382-IV).

На виконання вказаних приписів Кабінетом Міністрів України і були затверджені Правила №207

Відповідно до п.1, п. 2 Правил №207 вони визначають механізм здійснення реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. У цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Отже, вказані правові норми свідчать про те, що Правила №207 застосовуються лише у випадках, коли необхідно внести відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням її адреси житла/місця перебування, тобто закріпити певний юридичний факт.

При цьому, наявність такої адреси житла/місця перебування є необхідною умовою для застосування юридичних механізмів, передбачених Правилами №207. Відсутність же такої обставини виключає можливість застосування Правил №207 та прийняття будь-яких рішень, що передбачені ними (в тому числі і про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання особи).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Аналогічні за змістом норми наведено в п.18 Порядку №207.

Як підтверджується матеріалами справи (а.с.20 том 1), позивачем для проведення реєстрації місця проживання до відповідача були подані документи, які відповідно до вимог ст.6 Закону є достатніми для вчинення реєстраційної дії суб'єктом владних повноважень.

При цьому, жодних зауважень до належності поданих позивачем документів відповідачем не наведено.

Разом з цим, відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) є власником квартири, об'єкту житлової нерухомості: так, загальною площею 62,5 кв.м., житловою площею - 31,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За змістом ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Оскільки відомості про адресу належної позивачу на праві приватної власності квартири №140, що містяться в Державному реєстрі прав, як на час звернення позивача до відповідача з заявою про реєстрацію місяця проживання, так і станом на дату вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, не скасовані у порядку, передбаченому Законом, враховуючи подання позивачем всіх необхідних для реєстрації місця проживання документів, з метою всебічного і повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання громадянки ОСОБА_1, шляхом внесення відомостей до паспортного документу громадянки ОСОБА_1 про її місце проживання та внесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, що пов'язані з відмовою у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2019 про відмову у реєстрації місця проживання громадянці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

4. Зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зареєструвати місце проживання громадянки ОСОБА_1, шляхом внесення відомостей до паспортного документу громадянки ОСОБА_1 про її місце проживання та внесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (код ЄДРПОУ 37203257, 02094, м. Київ, бул. Праці, 1/1).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович