Ухвала суду № 81511275, 02.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2419/19

УХВАЛА

02 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить суд:

« - визнати дії Суворовського обэднаного управління пенсійного фонду Україн в м.Одесі щодо відмови ОСОБА_2 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.»а»,»б» ст.1З Закону України «Про пенсійнк забезпечення-протиправними.

- скасувати рішення Суворовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одеси від 25 червня 2018 року №83, №132 від 06 листопада 2018 року,№160 від 28 грудня 2018 року про відмову мені в призначенні пенсії за віком Список №1,№2 відповідно до п.п.»а»»б» ст.1З Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв'язку з тим, що не підтверджено зайнятість на машинному формуванні відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №1, №2.

- зобовязати Суворовське обєднане управління пенсійного фонду України в м.Одеси призначити ОСОБА_1, пенсію за віком на пільгових умовах довічно відповідно до п п.»а»»б». ст.1З Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №І,№2 виробництв, робіт., професій, посад і показників, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р№1173,, від 11.03.1994р №162 з дня мого звернення 28.03...2018р до Суворовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одеси із заявою про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах трудовий стаж роботи за період з 15..051982р по 15.09.1993р. на заводі ім. Жовтневої революції ВО «Одесалочвомащ», і виплатити недовиплачену пенсію з 28 березня 2018 року по день винесення рішення суду;

- поновити пропущений процесуальний строк зі зверненням до суду про скасування рішення відповідача від 25 червня 2018 року №83».

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Так відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Суд зазначає, що позовні вимоги позивача викладені з численними граматичними, орфографічними та синтаксичними помилками, з порушенням правил будування речень, що унеможливлює з'ясування судом змісту заявлених позовних вимог.

Крім того, суд також зазначає, що сторінки адміністративного позову є непронумерованими, непослідовними, абзаци в позові дублюють один одного, що також унеможливлює прочитання тексу позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимог.

Згідно ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивач у позові зазначає, що він 13.12.2018 року звертався до Суворовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі з заявою, разом з тим, до суду зазначеної заяви ОСОБА_1 не надає. Причин неможливості її надання не зазначає.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Суворовського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеси від 25 червня 2018 року №83. При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся лише 24.04.2019 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.

Пропуск строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що йому було потрібно значний термін часу для збирання та отримання додаткових довідок для призначення йому пільгової пенсії.

На думку суду посилання позивача лише на необхідність отримання додаткових довідок не може свідчити про поважність причин, що зумовлюють можливість поновлення позивачу строку звернення із даним позовом до суду. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують реальні труднощі в реалізації позивачем свого права на звернення до суду без зазначених довідок.

Також суд зазначає, що згідно програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що ОСОБА_1 вже звертався з адміністративним позовом до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення від 25 червня 2018 року №83 в межах адміністративної справи №420/5231/18. При цьому, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року в зазначеній адміністративній справі позов ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі було залишено без розгляду.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив, в прохальній частині позову заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору або розстрочення його сплати.

Заявляючи дане клопотання ОСОБА_1 зазначив, що він є безробітним, перебуває на утриманні доньки та витрачає значні кошти на сплату комунальних послуг.

На підтвердження свого незадовільного майнового стану позивачем надано до суду довідку №120 від 03.04.2019 року, видану Центром зайнятості Суворівського район, а також квитанції про сплату комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - ЗУ №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан фізичної особи. Разом з цим, матеріали позовної заяви не містять обставин і відповідних доказів щодо незадовільного майнового стану позивача чи інших передбачених законодавчою нормою підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Крім того суд зазначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача щодо звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку із чим про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 року №2629-VIII, з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1 921,00 гривні.

Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі, який залежить від кількості заявлених позивачем позовних вимог.

Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із правильним визначенням позовних вимог, наданням доказів зазначених в ухвалі суду, та оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.