Рішення № 81511202, 25.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4040/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого – судді Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання – Грищенко М.І.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – Офісу великих платників податків ДФС – не прибув,

представника відповідача - Головного управління ДФС у Луганській області – ОСОБА_2,

представника відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі ПРАТ «ЛИНІК» або позивач) до Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

04.04.2019 позивачем в ході підготовчого провадження у справі було надано уточнену позовну заяву до Офісу великих платників податків ДФС (далі відповідач 1), головного управління ДФС у Луганській області (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач 2), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі ГУ ДКСУ у Луганській області або відповідач 3) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування, в обґрунтування якого зазначено наступне.

19.11.2015 позивачем подано податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний №9236559209 від 19.11.2015) податкового періоду жовтня 2015 року. У відповідності з додатком 4 декларації платником була заявлена до бюджетного відшкодування сума 9 639 026,00 грн.

Крім того, 16.12.2015 позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_1 від 16.12.2015). У відповідності з додатком 4 до декларації платником була заявлена до бюджетного відшкодування сума 4 946 280,00грн.

Також, 19.01.2016 позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_2 від 19.01.2016) . У відповідності з додатком 4 до декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума 16 490 862,00грн.

Задекларовані позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказані періоди підтверджено шляхом проведення камеральних перевірок.

Однак, у подальшому відповідачем 1 на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС №1692 від 07.08.2017 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань достовірності декларування сум від’ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн податкових періодів червня-грудня 2015 року, січня-грудня 2016 року та лютого 2017 року (одночасно 20 податкових періодів).

На підставі вказаної перевірки відносно позивача 31.08.2017 були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_3 форми «Р» про збільшення суми податкового зобов’язання зі сплати ПДВ разом зі штрафною санкцією в сумі 1 117 553,75 грн,

- № НОМЕР_4 форми «В-1» про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 94 660 488,00 грн і з розрахунком до сплати штрафної фінансової санкції в розмірі 47 330 244,00грн,

- № НОМЕР_5 форми «В-4» про зменшення розміру від’ємного значення в сумі 215 476 642,00 грн.

ПРАТ «ЛИНІК» оскаржило до суду наказ Офісу великих платників податків ДФС від 07.08.2017 №1692 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, за наслідками розгляду якого судом відповідний наказ скасовано. Рішення суду набрало законної сили.

Також, позивачем було оскаржено у судовому порядку винесені за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 №0005994708, №0006004708 та №0006014708, які також судом скасовані.

Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не вніс заявлену ПРАТ «ЛИНІК» до відшкодування суму ПДВ до відповідних Реєстрів, не вніс своєчасно інформацію щодо її попереднього визнання за даними камеральних перевірок, проведених у червні та липні 2015 року, про фактичне завершення процедур адміністративного і судового оскарження.

Зазначеними діями відповідач грубо порушує права платника податку, не даючи змоги на автоматичне бюджетне відшкодування, що дає підстави позивачу звернутися до суду за бюджетним відшкодуванням.

Починаючи з 15.11.2018 і станом на день подання цього позову сума бюджетного відшкодування жовтня, листопада і грудня 2015 відображена лише у інтегрованій картці платника (ІКП) як заборгованість бюджету, а отже є визнаною (узгодженою) контролюючим органом сумою, але не підтвердженою відповідними записами в Реєстрі про завершення процедури її узгодження.

На підставі викладеного, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС та ГУ ДФС в Луганській області, яка полягає у несвоєчасному наданні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та несвоєчасному внесенні в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування жовтня 2015 року в розмірі 9 639 026,00 грн, листопада 2015 року - 4 946 280,00 грн та грудня 2015 року - 16 490 862,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської Служби України в Луганській області узгоджені суми бюджетного відшкодування за деклараціями жовтня 2015 року в розмірі 9 639 026,00 грн, листопада 2015 року - 4 946 280,00 грн, та за грудня 2015 року - 16 490 862,00 грн, а разом в сумі 31 076 168 грн на користь ПРАТ «ЛИНІК».

Ухвалою суду від 07.12.2018 позовну заяву ПРАТ «ЛИНІК» залишено без руху (т.1 а.с.88-89).

Ухвалою суду від 20.12.2018 за клопотанням позивача продовжено ПРАТ «ЛИНІК» процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви (т.1 а.с.96-97).

Ухвалою суду від 08.01.2019 відкрито провадження у справі за позовом ПРАТ «ЛИНІК» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 05.02.2019 задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ДФС у Луганській області у справі (т.1 а.с.143-146).

Ухвалою суду від 07.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі за позовом ПРАТ «ЛИНІК» на тридцять днів (т.2 а.с.18).

Ухвалою суду від 03.04.2019 за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ДКСУ у Луганській області (т.2 а.с.52-53).

04.04.2019 позивачем надано уточнену позовну заяву (т.2 а.с.62-72).

Ухвалою суду від 04.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду справи по суті (т.2 а.с.76-77).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред’явленому позову та просив його задовольнити.

Представник відповідача - Офісу великих платників податків ДФС у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти позовних вимог ПРАТ «ЛИНІК» заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову. Відповідно до відзиву на адміністративний позов суду пояснив наступне (т. 1 а.с.119-120).

У зв'язку із набранням чинності Порядку №26 з 01.04.2018, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017, втратив чинність Порядок №68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», а тому вважає безпідставним посилання позивача саме на цей нормативний документ в обгрунтування своїх позовних вимог.

На виконання наказу ДФС України від 26.09.2017 №632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» із змінами та доповненнями, внесеними наказом ДФС України від 29.12.2017 №884, позивач не відповідає критеріям великих платників податків та підлягає переведенню на обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням. 05.01.2018 ПРАТ «ЛИНІК» передано для подальшого обліку та обслуговування до ГУ ДФС у Луганській області.

Наказом Міністерства фінансів України №1158 від 09.12.2011 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» визначено механізм передачі платника податків від одного контролюючого органу до іншого, а саме відповідно до п.10.14 Наказу №1158 після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням, платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Відповідно до пункту 10.15 Наказу №1158 контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку.

Відповідно до пункту 10.22 Наказу №1158, якщо відповідно до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу І, та згідно з пунктом 64.7 статті 64 глави 6 розділу II Податкового кодексу України в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків.

Абзацом другим підпункту 2 пункту 10.22. Наказу №1158 передбачено, що контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника податків, включеного / невключеного до Реєстру великих платників податків, здійснює передачу облікової справи платника податків до контролюючого органу за новим місцем обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік за новим місцем обліку.

На виконання вищезазначеного Офісом великих платників ДФС 05.01.2018 передані матеріали облікової справи платника податків ПРАТ «ЛИНІК» для обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням, а саме до ГУ ДФС Луганської області.

07.04.2016 затверджено Наказ Міністерства фінансів України №422 «Про Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.1 ч.1 Розділу II Наказу №422 від 07.04.2016 року, органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку (в даному випадку ГУ ДФС у Луганській області), надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за основним місцем обліку – в режимі перегляду (у даному випадку Офіс великих платників ДФС).

Таким чином, вважає, що Офіс великих платників податків державної фіскальної служби не є контролюючим органом, уповноваженим на внесення змін до ІКП ПРАТ «ЛИНІК».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем обліку (контролюючим органом) ПРАТ «ЛИНІК» є ГУ ДФС у Луганській області.

З огляду на наведене, на думку відповідача, в даному випадку має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції) Офісу великих платників податків державної фіскальної служби.

Представник відповідача – ГУ ДФС у Луганській області у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог ПРАТ «ЛИНІК» у повному обсязі. Надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого пояснила наступне (т.1 а.с.157-162).

Єдиним посиланням позивача про зобов’язання ГУ ДФС у Луганській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПРАТ «ЛИНІК» суми податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2015 року на загальну суму 31076168,00 грн є фактичний перехід підприємства на облік до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області.

ПРАТ «ЛИНІК» взято на облік у контролюючих органах 16.12.2002 та до 16.09.2016 перебувало на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказу Державної фіскальної служби України від 26.04.2016 №377 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС з обслуговування великих платників податків», Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до додатку 7 розпорядження Офісу великих платників податків від 08.09.2016 №47-р, ПРАТ «ЛИНІК» з СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС переводено на обслуговування до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

З 16.09.2016 до 31.12.2017 ПРАТ «ЛИНІК» як платник податків перебувало у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а з 02.01.2018 - передано на облік до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, оскільки не включено до затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 26.09.2017 № 632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» Реєстру великих платників податків на 2018 рік.

ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області не наділено повноваженнями у процедурі бюджетного відшкодування, тому дану функцію повинно виконувати саме ГУ ДФС у Луганській області (п. 45 Положення про ГУ ДФС у Луганській області, затвердженого наказом ДФС від 31.07.2017 № 503).

Протиправну бездіяльність щодо не внесення інформації про узгодженість суми бюджетного відшкодування по вищевказаним періодам до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість допустив саме Офіс великих платників податків ДФС України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 по справі №812/1463/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 31.08.2017 №0006004708 та №0006014708. Рішення суду набрало законної сили.

Тобто, по завершенню процедури судового оскарження сум грошових зобов’язань, а також враховуючи, що до кінця бюджетного періоду спливає строк відшкодування, саме Офіс ВПП ДФС України є належним відповідачем у справі.

До того ж, у відповідності до п. 1 ч.1 Розділу II наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, відсутні підстави для покладення обов’язку щодо процедури бюджетного відшкодування на іншу юридичну особу, адже саме контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника має завершити всі процедури адміністрування.

Крім того, заявник, констатувавши факт передачі реєстраційної частини облікової справи ПРАТ «ЛИНІК» до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області не зазначив, яким чином ця обставина впливає на неможливість виконання обов’язку щодо внесення відомостей до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2015 року.

Також посилання представника Офісу ВПП ДФС на пункт 10.22 наказу МФУ від 09.12.2011 №1588 вважає не змістовним, оскільки пункт 10.22 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 містить інформацію про порядок переведення платників податків, яких включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків. Вказаний пункт регулює лише організаційний момент передачі облікової справи платника податків між попереднім місцем обліку платника та контролюючим органом за новим місцем обліку.

Так, згідно листа Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС №405/7/28-10-47-03-039 від 05.01.2018 відповідно до п. 10.22 порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280 (із змінами та доповненнями) було передано для подальшого обліку облікову справу платника податків ПРАТ «ЛИНІК» податковий номер 32292929, який згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 26.09.2017 №632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної фіскальної служби України від 29.12.2017 №884 не відповідає критеріям ВПП та підлягає переведенню на обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням.

Натомість, пунктом 10.14 наказу №1588 встановлено повноваження контролюючих органів за попереднім місцем обліку і новим під час супроводження судових спорів, стороною у яких є суб’єкт господарювання. Наведений пункт не містить розмежування між суб’єктами господарювання включених чи не включених до Реєстру великих платників податків, а містить загальну норму, дотримання якої забезпечується усіма органами ДФС.

Отже, на думку відповідача, посилання на зміну обліку платника податків не може бути підставою для заміни сторони у справі, оскільки Офіс великих платників податків ДФС на даний час діє та не ліквідований, а борг щодо суми бюджетного відшкодування виник під час здійснення позивачем своїх обов’язків як великого платника податків і контроль за справлянням бюджетного відшкодування цього періоду здійснював Офіс великих платників, і тому він не може бути перекладений на інший територіальний підрозділ ДФС.

З метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображається облікові операції щодо сум, які: «..., знаходяться в процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні). Тільки після внесення інформації про судове оскарження - ухвали про відкриття провадження у справі, змінюються кількісні показники в ІКП. Відповідно, тільки після внесення результатів судового розгляду юридичним підрозділом органу ДФС - рішення, постанови чи ухвали суду, змінюється й кількісний показник в ІКП.

Таким чином, наповненість інформацією інтегрованої картки платника податків здійснюється на підставі, зокрема, результатів оскарження рішень контролюючого органу.

На сьогоднішній день, Головне управління ДФС у Луганській області не забезпечує наповненість АІС «Суди» інформацією про оскарження ПРАТ «ЛИНІК» бездіяльності контролюючого органу, тому результати оскарження (рішення суду, ухвали) вносяться до АІС «Суди» саме Офісом великих платників податків ДФС України.

Отже, саме Офіс великих платників податків ДФС України допустив протиправну бездіяльність, що втілилася у несвоєчасному внесенні в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування на загальну суму 31076168,00 грн, у тому числі податкових періодів: жовтень, листопад, грудень 2015 року.

Матеріалами справи встановлено, що заява про бюджетне відшкодування податку на додану вартість подана ПРАТ «ЛИНІК» до 01.02.2016, тому така заява підлягає розміщенню у хронологічному порядку саме в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПРАТ «ЛИНІК» у повному обсязі.

Представник відповідача – ГУ ДКСУ у Луганській області у судове засідання не прибув, розгляд справи просив проводити за їх відсутності, 12.04.2019 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив наступне (т.2 а.с.89-91).

З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797), яким внесено зміни, зокрема, до статті 200 Податкового кодексу України щодо формування, ведення, офіційного публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі - Реєстр) та здійснення органами Казначейства бюджетного відшкодування ПДВ на підставі такого Реєстру.

Відповідно до ст. 200 ПК України формування Реєстру здійснюється на підставі баз даних Державної фіскальної служби України та Казначейства.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (п.п. 4 п. 200.12 ст. 200 ПК України).

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

З огляду на зазначене, законодавець чітко визначає порядок отримання платником податку бюджетного відшкодування ПДВ.

Також зазначив, що у позовній заяві відсутня вимога позивача до Головного управління щодо порушення ним прав та інтересів позивача та відновлення порушеного права. Окрім того, позивачем не наведено жодного факту та доказів на підтвердження порушень з боку Головного управління прав та інтересів позивача ПРАТ «ЛИНІК».

Тому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ПРАТ «ЛИНІК» у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління ДФС у Луганській області, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов до такого.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 32292929), місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Свердлова, буд.371, офіс 1-А. На час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (т.1 а.с.130-133).

Позивач є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

19.11.2015 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ (реєстраційний №9236559209 від 19.11.2015) податкового періоду жовтня 2015 року, де в рядку 23.1 ПРАТ «ЛИНІК» заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 9 639 026 грн. Разом із податковою декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.25-37).

Також, 16.12.2015 позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_1 від 16.12.2015), де заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 4 946 280 грн та подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.37-50).

Крім того, 19.01.2016 позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2015 року (реєстраційний № НОМЕР_2 від 19.01.2016), де також заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 16 490 862 грн із поданням заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.51-59).

Задекларовані позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказані періоди були підтверджені шляхом проведення камеральних перевірок СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС.

02.03.2016 ПРАТ «ЛИНІК» звернулося на адресу СДПІ з обслуговування великих платників у м.Луганську з листом №030400/030400-0192 щодо надання інформації стосовно результатів камеральних перевірок декларацій з ПДВ жовтня, листопада та грудня 2015 року, на що отримало лист від 15.03.2016 №1145/10/28-05-42, яким повідомлено позивача про відсутність порушень у ході проведення камеральних перевірок ПРАТ «ЛИНІК» за вересень, жовтень та листопад 2015 року (т.1 а.с.60-61).

11.05.2016 ПРАТ «ЛИНІК» звернулось до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Луганську із запитом щодо термінів повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування, на що отримало лист від 11.06.2016 за №2688/10/28-05-07, в якому зазначено що раніше узгоджена сума викликає сумніви, внаслідок чого контролюючому органу потрібен час для додаткової перевірки (т.1 а.с.65-67).

Згідно розпорядження Офісу великих платників ДФС від 08.09.2016 №47-р позивач був переведений на обслуговування до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС.

На запит позивача від 18.01.2017 щодо термінів та порядку повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування, отримано лист Офісу великих платників ДФС від 21.02.2017 №10207/10/28-10-47-08, яким повідомлено ПРАТ «ЛИНІК» про необхідність проведення документальної перевірки (т.1 а.с.68-73).

У подальшому відповідачем 1 на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС №1692 від 07.08.2017 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань достовірності декларування сум від’ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн податкових періодів червня-грудня 2015 року, січня-грудня 2016 року та лютого 2017 року (одночасно 20 податкових періодів).

На підставі вказаної перевірки відносно позивача 31.08.2017 були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_3 форми «Р» про збільшення суми податкового зобов’язання зі сплати ПДВ разом зі штрафною санкцією в сумі 1 117 553,75 грн,

- № НОМЕР_4 форми «В-1» про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 94 660 488,00 грн і з розрахунком до сплати штрафної фінансової санкції в розмірі 47 330 244,00грн,

- № НОМЕР_5 форми «В-4» про зменшення розміру від’ємного значення в сумі 215 476 642,00 грн (т.1 а.с.79-80, т.2 а.с.122).

ПРАТ «ЛИНІК» оскаржило до суду наказ Офісу великих платників податків ДФС від 07.08.2017 №1692 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, за наслідками розгляду якого судом відповідний наказ скасовано.

Також, позивачем було оскаржено у судовому порядку винесені за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 №0006004708 та №0006014708, які рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №812/1463/18 визнані протиправними та скасовані (т.1 а.с.81-84).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 апеляційну скаргу Офісу великих платників ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі №812/1463/18 повернуто заявникові (т.1 а.с.85-86).

Отже, сума бюджетного відшкодування ПДВ ПРАТ «ЛИНІК» за період з жовтня по грудень 2015 є узгодженою контролюючим органом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно із пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов’язаний протягом п’яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно із пунктом 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі Порядок №39), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

- трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість (пункт 9 Порядку №39).

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України (дія якого з 1 липня 2015 року в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок була призупинена на підставі пункту 37 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу) визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Луганську за наслідками проведених камеральних перевірок висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ПРАТ «ЛИНІК» з бюджету за спірний період (жовтень-грудень 2015 року) не надавались, що підтверджено листом ГУ ДКСУ у Луганській області від 27.05.2016 №06-04/2088 (т.1 а.с.63-64).

З 16.09.2016 позивач перебував на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС, яким була проведена позапланова документальна перевірка ПРАТ «ЛИНІК податкових періодів червня-грудня 2015 року, за наслідками якої винесені податкові повідомлення-рішення від 31.08.2018 №0006014798, № НОМЕР_4 та №0006004708.

Разом з тим, вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 у справі №812/1463/18.

Таким чином, заявлена позивачем сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню за період з жовтня по грудень 2015 року в загальному розмірі 31 076 168 грн підтверджена та відповідно є узгодженою контролюючим органом.

Проте, матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що до 16.09.2016 ПРАТ «ЛИНІК» перебувало на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС.

З метою реалізації постанови КМУ від 30.03.2016 №247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказу ДФС України від 26.04.2016 №377 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС з обслуговування великих платників податків» СДПІ з обслуговування великих платників у м.Луганську МГУ ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до Положення про Офіс великих платників податків ДФС, затвердженого наказом ДФС від 14.06.2018 №374, Офіс великих платників є правонаступником усіх прав та обов’язків Міжрегіонального головного управління Міндоходів, зокрема СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Отже, обов’язок щодо надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету після реорганізації СДПІ з обслуговування великих платників у м.Луганську МГУ ДФС покладено саме на Офіс великих платників податків ДФС.

Судом встановлено, що з 16.09.2016 по 31.12.2017 ПРАТ «ЛИНІК» як платник податків перебував на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС, який в свою чергу не склав та не подав висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів відносно позивача, чим допустив бездіяльність.

Невиконання цього обов’язку спричинило порушення права позивача на отримання з бюджету суми відшкодування з ПДВ.

У зв’язку із змінами до Податкового кодексу України, внесеними Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», з 01.01.2017 змінився порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно надання податковим органом висновку органу державної казначейської служби скасовано.

У зв'язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду справи) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи встановлено, що заяви ПРАТ “ЛИНІК” про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість були включені до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (т.2 а.с. 48-49).

Разом з тим, чинним законодавством не передбачений механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру.

За таких обставин, із врахуванням встановленого судом права ПРАТ «ЛИНІК» на бюджетне відшкодування ПДВ за період з жовтня по грудень 2015 року у розмірі 31076168 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування не призведе до ефективного відновлення права платника податків.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодованого платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ за період з жовтня по грудень 2015 року у розмірі 31 076 168 грн, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Тому щодо обраного позивачем способу захисту суд зауважує наступне.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи наведене суд вважає, що такий спосіб захисту порушеного права як визнання протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС та ГУ ДФС в Луганській області, яка полягає у несвоєчасному наданні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та несвоєчасному внесенні в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування жовтня 2015 року в розмірі 9 639 026,00 грн, листопада 2015 року - 4 946 280,00 грн та грудня 2015 року - 16 490 862,00 грн, не призведе до ефективного відновлення права платника податків.

Тому, в спірних правовідносинах суд вважає, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є саме стягнення з Державного бюджету України на користь ПРАТ «ЛИНІК» заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ за період з жовтня по грудень 2015 року в сумі 31 076 168 грн.

Зазначене відповідає правовій позиції ОСОБА_3 Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.022019 у справі №826/7380/15.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ПРАТ «ЛИНІК» в частині стягнення з Державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування за деклараціями жовтня 2015 року в розмірі 9 639 026,00 грн, листопада 2015 року - 4 946 280,00 грн, та грудня 2015 року - 16 490 862,00 грн, а разом в сумі 31 076 168 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що бездіяльність щодо не надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету після реорганізації СДПІ з обслуговування великих платників у м.Луганську МГУ ДФС допустив Офіс великих платників податків ДФС, та з урахуванням фактичного задоволення позовних вимог позивача лише з коригуванням способу захисту порушеного права, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 19210,00 грн підлягає стягненню з Офісу великих платників ДФС.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Офісу великих платників податків ДФС, головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування,- задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Свердлова, буд.371, офіс 1-А, код ЄДРПОУ 32292929) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період: жовтень 2015 року в сумі 9 639 026 грн; листопад 2015 року - 4 946 280 грн та грудень 2015 року - 16 490 862 грн, всього 31 076 168 грн (тридцять один мільйон сімдесят шість тисяч сто шістдесят вісім гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Свердлова, буд.371, офіс 1-А, код ЄДРПОУ 32292929) судовий збір у розмірі 19210,00 грн (дев’ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 03 травня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4