Рішення № 81511047, 24.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/853/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.01.2019 № 596/9/12-32-10-00-29)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні справу

за позовом адвоката ОСОБА_2 в інтересах

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 00003631406,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката ОСОБА_2 (далі - представник) в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), в якому представник позивача просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 00003631406, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 07 грудня 2018 року позивачу вручено лист Головного управління ДФС у Луганській області від 12 жовтня 2018 року № ФОП-1761/12-32-14-06-10 разом з податковим повідомленням-рішенням від 12 жовтня 2018 року № 00003631406, що підтверджується розпискою. Згідно з зазначеним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1,00 грн.

Підставою для застосування штрафних санкції стало проведення розрахункових операції без використання реєстратора розрахункових операцій, що передбачено пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник позивача вважає податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 00003631406 протиправним з огляду на таке.

Позивач є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку 2 групи. Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Перелік технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій». У зазначеному Переліку найменування груп товарів наведено із зазначенням кодів УКТЗЕД.

Тонометр Paramed, який було реалізовано, має код УКТЗЕД НОМЕР_1. Даний код відсутній у Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231, а тому висновок відповідача щодо обов'язкового застосування реєстратора розрахункових операцій є неправомірним та спростовується письмовими доказами.

Також представник позивача зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписано неуповноваженою особою - заступником начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4, оскільки відомості про зазначену особу не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій як про особу, яка має право діяти без довіреності від імені Головного управління ДФС у Луганській області.

Окрім того, в порушення вимог пункту 80.1 статті 80, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 80.5 статті 80, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України направлення на перевірку від 03 вересня 2018 року, від 19 вересня 2018 року та наказ про проведення перевірки пред’явлені позивачу 26 вересня 2018 року, а в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зазначено, що порушення позивачем вчинено 24 вересня 2018 року, тобто до початку проведення фактичної перевірки.

З урахуванням викладеного, представник позивача вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Головне управління ДФС у Луганській області позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 19 березня 2019 року б/н (арк. спр. 61-63) та доповнення до відзиву від 22 березня 2019 року б/н (арк. спр. 76-77), в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив таке.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена фактична перевірка аптеки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 31 Б, в якій здійснює діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_3, за результатами якої складено акт перевірки від 26 вересня 2018 року № 1706/26/15/14/НОМЕР_2. Перевіркою встановлено, що при продажу вимірювача артеріального тиску «Paramed Eхpert» за ціною 1025,00 грн розрахункова операція проведена за готівку без застосування реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книжки, з видачею нефіскального чека від 24 вересня 2018 року № ЧК-0955345 на суму покупки. Реєстратор розрахункових операцій, книга обліку розрахункових операцій, розрахункова книжка на місці проведення розрахунків відсутні. Придбаний товар (вимірювач артеріального тиску «Paramed Eхpert») має код УКТЗЕД НОМЕР_1 та відноситься до групи 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя» Переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Відповідач зазначив, що позивач є платником єдиного податку 2 групи. Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті уповноваженого представника виробника в Україні товариства з обмеженою відповідальністю «Медіко», вимірювач артеріального тиску «Paramed Eхpert» має технічні характеристики та гарантію 3 роки, а тому згідно з пунктом 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, та у розумінні пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України вимірювач артеріального тиску «Paramed Eхpert» відноситься до технічно складних побутових товарів.

З посиланням на норми статті 2, пункту 1 статті 3, пункту 6 статті 9, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідач вважає, що штрафні санкції за порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1,00 грн застосовані до позивача податковим повідомленням-рішенням від 12 жовтня 2018 року № 00003631406 правомірно.

З посиланням на норми пункту 58.1 статті 58, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, а також на наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 18 вересня 2018 року № 1031 «Про тимчасовий розподіл обов’язків між керівництвом», відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 00003631406 підписано уповноваженою особою - заступником начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4, за яким закріплено керівництво, у тому числі, управлінням аудиту, яким винесено податкове повідомлення-рішення, що оскаржується.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, представником позивача подана відповідь на відзив від 20 березня 2019 року за № 93/19-К (арк. спр. 85-87), в якій представник позивача зазначив, що у своєму відзиві представник відповідача не заперечує, що тонометр «Paramed Eхpert» має код УКТЗЕД НОМЕР_1, проте робить помилковий висновок, що він відноситься до групи 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя» Переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій», в якому найменування груп товарів наведено із зазначенням кодів УКТЗЕД. У зазначеному переліку тонометри, у тому числі які мають код УКТЗЕД НОМЕР_1, взагалі відсутні. За таких обставин, тонометр «Paramed Eхpert» не є технічно складним побутовим товаром та може реалізовуватись платником єдиного податку без застосування реєстратора розрахункових операцій. Крім того, представником відповідача не було надано жодних спростувань та заперечень щодо письмових доказів, які долучено до позову та які підтверджують вищезазначене – висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на тонометр Paramed вимірювач артеріального тиску та частоти пульсу автоматичні від 14 березня 2016 року № 05.03.02-03/7846; листу від уповноваженого представника виробника в Україні товариства з обмеженою відповідальністю «Медіко»; видатковій накладні від 11 вересня 2018 року № YZ56502165-1. Тобто, позивачем доведено, що тонометр Paramed може реалізовуватись платником єдиного податку без застосування реєстратора розрахункових операцій. Оскільки представником відповідача на підтвердження своїх доводів щодо підписання податкового повідомлення-рішення не було надано належних доказів, таких доказів не було долучено до відзиву, надіслано позивачеві, а з врахуванням не подачі їх у встановлений строк не можуть бути прийняті до розгляду судом. Внаслідок того, що у відзиві представником відповідача не наведено заперечень щодо того, що фактична перевірка проведена неуповноваженими особами з порушенням встановленого порядку її проведення, представник позивача вважає, що відповідач погодився з таким твердженням позивача, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, відповідачем подані заперечення від 01 квітня 2019 року б/н (арк. спр. 93-94), в яких представник відповідача, з посиланням на норми пункту 25-1 частини першої статті 1, частини одинадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вкотре зазначила, що вимірювач артеріального тиску «Paramed Eхpert» має код УКТЗЕД НОМЕР_1 та відноситься до групи 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя» Переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій», підлягає гарантійному обслуговуванню та має реалізовуватись з застосуванням реєстратора розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою від 01 березня 2019 року про відкриття провадження у справі справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 26 березня 2019 року до 10 год. 00 хв. (арк. спр. 1-3).

У судовому засіданні, яке відбулось 26 березня 2019 року, представник відповідача повідомила про намір скористатись правом на подання заперечень, внаслідок чого у судовому засіданні оголошено перерву до 09 квітня 2019 року о 10 год. 00 хв. (арк. спр. 90).

У судовому засіданні, яке відбулось 09 квітня 2019 року, суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про повернення відповідачу заперечення та внаслідок того, що представник позивача не зміг ознайомитись зі змістом заперечень внаслідок формату заяви по суті справи, який неможливо прочитати, зобов’язав представника відповідача направити представнику позивача заперечення поштовим зв’язком у строк до 10 квітня 2019 року, у зв’язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 24 квітня 2019 року до 14 год. 00 хв. (арк. спр. 96-97, 103).

У судовому засіданні, яке відбулось 24 квітня 2019 року, суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про повернення відповідачу заперечення та відзиву (арк. спр. 117-118, 125).

У судові засідання позивач та її представник не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (арк. спр. 56, 57, 115, 116). Клопотаннями від 10 березня 2019 року № 79/19-К, від 02 квітня 2019 року № 116/19-К та від 15 квітня 2019 року № 134/19-К представник позивача просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника (арк. спр. 59, 96-97, 117-118).

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечувала, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) у встановленому законом порядку зареєстрована фізичною особою – підприємцем, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Луганській області (Сєвєродонецьке управління), основним видом діяльності є 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, про що свідчать виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 10 жовтня 2011 року серії ААБ № 584614 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 28 лютого 2019 року № НОМЕР_3 (арк. спр. 26, 44-45).

Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 є платником єдиного податку 2 групи, про що свідчить свідоцтво платника єдиного податку серії Б № 697674, видане 12 вересня 2012 року державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області (арк. спр. 27).

На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 28 серпня 2018 року № 12888 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень від 03 вересня 2018 року № 5465/26-15-14-09, від 19 вересня 2018 року № 5941/26-15-14-09 на проведення фактичної перевірки головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 24 вересня 2018 року проведено фактичну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 31 Б, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 26 вересня 2018 року за № 1706/26/15/14/НОМЕР_2 (арк. спр. 13-14, 16, 16 зв., 17).

Касир-провізор ОСОБА_7 24 вересня 2018 року після ознайомлення зі службовими посвідченнями, наказом від 28 серпня 2018 року № 12888 «Про проведення фактичних перевірок» та направленнями на проведення фактичної перевірки від 03 вересня 2018 року № 5465/26-15-14-09, від 19 вересня 2018 року № 5941/26-15-14-09 отримати копію наказу від 28 серпня 2018 року № 12888 «Про проведення фактичних перевірок» та зробити відмітку про отримання відмовилась, про що головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складено акт від 24 вересня 2018 року. Зазначеним актом також засвідчено факт відмови касира-провізора ОСОБА_7 від ознайомлення, підпису та надання письмових пояснень (арк. спр. 15 зв.)

В подальшому 26 вересня 2018 року фізична особа – підприємець ОСОБА_3 ознайомилась з направленнями від 03 вересня 2018 року № 5465/26-15-14-09, від 19 вересня 2018 року № 5941/26-15-14-09 на проведення фактичної перевірки та отримала копію наказу від 28 серпня 2018 року № 12888 «Про проведення фактичних перевірок», про що свідчить розписка позивача (арк. спр. 16, 16 зв.).

Згідно з актом від 26 вересня 2018 року за № 1706/26/15/14/НОМЕР_2 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 31 Б, знаходиться аптека, де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (НОМЕР_2) у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Перед початком проведення фактичної перевірки було проведено контрольну розрахункову операцію з продажу вимірювача артеріального тиску «Paramed Eхpert» за ціною 1025,00 грн. При цьому розрахунок проводився за готівку без застосування реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книжки, з видачею нефіскального чека від 24 вересня 2018 року № ЧК-0955345 на суму покупки. Реєстратор розрахункових операцій, книга обліку розрахункових операцій, розрахункова книжка на місці проведення розрахунків відсутні. Придбаний товар, а саме вимірювач артеріального тиску «Paramed Eхpert», відноситься до групи «90» Переліку технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» (арк. спр. 13-14).

Нефіскальний чек від 24 вересня 2018 року № ЧК-0955345 на продаж тонометру автоматичного Парамед експерт на суму 1025,00 грн доданий до акта перевірки від 26 вересня 2018 року за № 1706/26/15/14/НОМЕР_2 (арк. спр. 15).

Акт від 26 вересня 2018 року за № 1706/26/15/14/НОМЕР_2 підписаний позивачем із зауваженнями, відповідно до яких позивач вказала, що не згодна з тим, що вимірювач артеріального тиску «Paramed Eхpert» відноситься до складних побутових товарів згідно коду УКТЗЕД, про що надає копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 14 березня 2016 року № 05.03.02-03/7846.

Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 на акт фактичної перевірки від 26 вересня 2018 року за № 1706/26/15/14/НОМЕР_2 до Головного управління ДФС у м. Києві подані заперечення від 27 вересня 2018 року б/н (арк. спр. 29).

Головне управління ДФС у м. Києві листом від 05 жовтня 2018 року за № 58949/К/26-15-14-09-12 заперечення фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 від 27 вересня 2018 року б/н на акт фактичної перевірки від 26 вересня 2018 року за № 1706/26/15/14/НОМЕР_2 залишило без задоволення, а висновки акта фактичної перевірки – без змін (арк. спр. 18).

Листом від 27 вересня 2018 року за № 39964/7/26-15-14-09-10 Головне управління ДФС у м. Києві направило матеріали фактичної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 для розгляду та прийняття рішення до Головного управління ДФС у Луганській області (арк. спр. 12).

На підставі акта від 26 вересня 2018 року за № 1706/26/15/14/НОМЕР_2 Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 00003631406, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1,00 грн (арк. спр. 10 зв., 11).

На податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 12 жовтня 2018 року № 00003631406 в порядку адміністративного оскарження позивачем подано скаргу від 13 грудня 2018 року б/н (арк. спр. 30-31).

Рішенням про результати розгляду скарги від 08 лютого 2019 року за № 6328/6/99-99-11-06-0525 Державна фіскальна служба України залишила податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 12 жовтня 2018 року № 00003631406 без змін, а скаргу – без задоволення (арк. спр. 22-23).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Контролюючі органи на підставі підпунктів 20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Питання про відповідальність платника податків за правопорушення, пов'язані з додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), як іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані як нормами Податкового кодексу України, так і нормами спеціального закону, яким в даному випадку є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2, 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки […]. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України).

Абзацами першим-четвертим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абзаців сьомого, восьмого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Внаслідок того, що особа, яка фактично проводить розрахункові операції - касир-провізор ОСОБА_7, 24 вересня 2018 року після ознайомлення зі службовими посвідченнями, наказом від 28 серпня 2018 року № 12888 «Про проведення фактичних перевірок» та направленнями на проведення фактичної перевірки від 03 вересня 2018 року № 5465/26-15-14-09, від 19 вересня 2018 року № 5941/26-15-14-09 отримати копію наказу від 28 серпня 2018 року № 12888 «Про проведення фактичних перевірок», зробити відмітку про отримання, від ознайомлення, підпису та надання письмових пояснень відмовилась, що засвідчено актом від 24 вересня 2018 року, складеним головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позовної заяви про проведення фактичної перевірки неуповноваженими особами з порушенням встановленого порядку її проведення.

Абзацом першим пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України регламентовано, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) (абзац перший пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу першого пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з абзацом четвертим пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, встановлено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов’язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу. […] Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 12 жовтня 2018 року № 00003631406, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1,00 грн, підписано заступником начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4.

Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 26 квітня 2018 року № 122-0 «Про вихід з відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4В.» визначено вважати ОСОБА_4 таким, що приступив до виконання службових обов’язків на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 02 травня 2018 року (арк. спр. 78).

Відповідно до підпункту 11 пункту 11, підпункту 2 пункту 12 Положення про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2017 року за № 503, начальник Головного управління ДФС у Луганській області розподіляє обов’язки між своїми заступниками. Заступники начальника Головного управління ДФС у Луганській області забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов’язків (арк. спр. 69-75).

Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 18 вересня 2018 року № 1031 «Про тимчасовий розподіл обов’язків між керівництвом Головного управління ДФС у Луганській області» установлено тимчасовий розподіл обов’язків по керівництву роботою структурних підрозділів Головного управління ДФС у Луганській області таким чином: заступник начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4, зокрема, управління податків і зборів з фізичних осіб, управління аудиту (арк. спр. 81).

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписано уповноваженою особою - заступником начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4. Доказів щодо обмеження повноважень ОСОБА_4 при здійсненні повноважень заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, зокрема, щодо підпису податкових повідомлень-рішень суду не надано.

З огляду на викладене, доводи позовної заяви щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення внаслідок його підписання неуповноваженою особою - заступником начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4, оскільки відомості про зазначену особу не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій як про особу, яка має право діяти без довіреності від імені Головного управління ДФС у Луганській області, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій відомостей про заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_4 як про особу, яка має право діяти без довіреності від імені Головного управління ДФС у Луганській області, не нівелює надані заступнику керівника контролюючого органу Податковим кодексом України та Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, повноваження на прийняття та підписання податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів позовної заяви про те, що вимірювач артеріального тиску «Paramed Eхpert», код УКТЗЕД НОМЕР_1, не входить до Переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій», а тому висновок контролюючого органу щодо обов'язкового застосування реєстратора розрахункових операцій є неправомірним та спростовується письмовими доказами, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Положеннями пунктів 1-3 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац двадцять дев’ятий статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Згідно з положеннями пункту 25-1 частини першої статті 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023-XII) технічно складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, згідно з яким до технічно складних побутових товарів належить Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя».

Відповідно до додатку «Митний тариф України (групи 73-97)» до Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», до Групи 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя» входить код товарної позиції 9018 - прилади та пристрої, що використовуються у медицинi, хiрургiї, стоматологiї або ветеринарiї, включаючи сцинтографiчну апаратуру та iншу електромедичну апаратуру, а також апаратура для дослiдження зору, до якої включаються: апарати електро-дiагностичні (включаючи апарати для функцiональних дiагностичних дослiджень або для контролю фiзiологiчних параметрiв): 9018 90 - iншi інструменти та прилади: 9018 90 10 00 - iнструменти та прилади для вимiрювання артерiального тиску.

Згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 14 березня 2016 року № 05.03.02-03/7846 на Тонометри Paramed вимірювачі артеріального тиску та частоти пульсу автоматичні та видатковою накладною від 11 вересня 2018 року № YZ56502165-1 тонометр Paramed Eхpert автомат має код УКТЗЕД НОМЕР_1 (арк. спр. 32, 34-35).

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті уповноваженого представника виробника в Україні товариства з обмеженою відповідальністю «Медіко» (https://medico.in.ua/tonometr-paramed-expert-avtomaticheskiy), тонометр Paramed Expert автоматичний має технічні характеристики та гарантію 3 роки (арк. спр. 82-83), а тому згідно з пунктом 2 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, відноситься до технічно складних побутових товарів.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, до повноважень якого входить інформування та надання роз'яснення щодо здійснення державної політики у сфері економіки і торгівлі, у коментарі до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій», розміщеному на офіційному веб-сайті, зазначено, що коди української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) наводяться у переліку довідково. Основною підставою для застосування реєстраторів розрахункових операцій до товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, є відповідність таких товарів найменуванню та опису, які зазначаються у переліку. Крім того, метою такого державного регулювання є запровадження прозорості ведення бізнесу шляхом обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів, запобігання можливим порушенням з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за технічно складні побутові товари та забезпечення реалізації прав споживачів у разі придбання таких товарів неналежної якості. Частиною одинадцятою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, передбачено, що вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР закріплено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку реалізація вимірювача артеріального тиску «Paramed Eхpert», код УКТЗЕД НОМЕР_1, має здійснюватися із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, оскільки за описом товару він належить до Групи 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя», до якої віднесені iнструменти та прилади для вимiрювання артерiального тиску (9018 90 10 00), а також підлягає гарантійному обслуговуванню.

Лист уповноваженого представника виробника в Україні товариства з обмеженою відповідальністю «Медіко» без дати за № 01/13, в якому серед іншого вказано про те, що автоматичні та механічні тонометри Парамед не належать до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231, та можуть реалізовуватися платниками єдиного податку без застосування реєстраторів розрахункових операцій (арк. спр. 33), не може бути врахований при розгляді даної справи, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Медіко» не є повноважним суб’єктом на надання роз’яснення щодо тлумачення належності до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231, конкретних товарних позицій. Такі роз’яснення належать до компетенції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як розробника вказаного переліку.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що Головним управлінням ДФС у Луганській області області законно прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 00003631406, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР у розмірі 1,00 грн.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п’ята статті 242 КАС України).

При розгляді даної справи суд враховує правові висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 804/5128/17 (№ рішення в ЄДРСР 74768417), від 21 серпня 2018 року у справі № 808/3229/17 (№ рішення в ЄДРСР 76057796) та від 11 березня 2019 року у справі № 815/5572/17 (№ рішення в ЄДРСР 80388379).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов’язаний оцінити, виконуючи свої зобов’язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскарженого рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року № 00003631406 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 02 травня 2019 року.

Суддя ОСОБА_8