Ухвала суду № 81510983, 02.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

02 травня 2019 рокуСправа № 280/1946/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11, код ЄДРПОУ 04526934), третя особа: Комунальне підприємство «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, прим. 8, код ЄДРПОУ 42346158) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (далі – відповідач), третя особа: Комунальне підприємство «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради (далі – третя особа), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.04.2019 №97 «Про встановлення тарифів для комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на централізоване водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)»;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.04.2019 №98 «Про встановлення тарифів для комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води».

Разом із позовною заявою позивачем також подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд:

зупинити дію рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 11.04.2019 №97 «Про встановлення тарифів для комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на централізоване водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)» - до прийняття судом рішення по суті у даній адміністративній справі;

зупинити дію рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 11.04.2019 №98 «Про встановлення тарифів для комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води» - до прийняття судом рішення по суті у даній адміністративній справі.

Обґрунтовуючи заяву позивач зазначає про очевидні ознаки протиправності оскаржуваних рішень, які полягають в тому, що, як обґрунтовано в позові, розрахунки щодо нових тарифів, повідомлення про їх зміну та звернення до уповноваженого по тарифам органу має здійснити суб'єкт господарювання, що надає ці послуги. Однак, третя особа, що зробила вказані вище дії, ще не є таким суб'єктом господарювання і стане ним 30 квітня 2019 року, що підтверджується рішенням відповідача № 96 від 11 квітня 2019 року.

Звертає увагу на наявність загрози спричинення шкоди правам як самого позивача, так і необмеженого кола громадян, мешканців м. Енергодар. Така шкода буде спричинена тим, що споживачі вказаних у позові комунальних послуг будуть оплачувати згідно тарифів, розмір і складові яких не пройшли необхідних процедур розробки, обговорення, аналізу їх змісту та їх впливу, що передбачені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Сплачені таким чином кошти буде вкрай складно чи й неможливо компенсувати, у разі, якщо судом будуть в подальшому визнані нечинними рішення відповідача і застосування їх буде визнано протиправним. Також зазначає, що на сьогодні відсутній дієвий механізм щодо повернення надмірно сплачених коштів за комунальні послуги. Зупинення дії оскаржуваних рішень відповідача носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача. З урахуванням вищезазначеного просить задовольнити заяву у повному обсязі.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов’язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Принципами Рекомендації № К (89) 8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом ОСОБА_2 Європи 13.09.1998, визначено наступне, зокрема, заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта.

В той же час, позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували підстави вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, позивачем не зазначено та не доведено будь-якими доказами що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, суд не вважає наведені позивачем обставини щодо очевидності протиправності оскаржуваних рішень достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи.

Тобто, за наведеними позивачем підставами протиправності рішень відповідача може бути перевірена тільки під час судового розгляду справи по суті.

Відтак, на стадії відкриття провадження у справі, судом не встановлено очевидної протиправності оскаржуваних рішень, а також очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, отже, підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову судом не встановлено. За таких обставин суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник