Ухвала суду № 81510853, 03.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"03" травня 2019 р. справа № 300/670/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Панікару І.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2019 справу передано на розгляд головуючому судді – Панікару І.В.

ОСОБА_1 02.05.2019 подано до суду заяву про відвід судді Панікару І.В., яка мотивована прийняттям суддею судових рішень у справах даної категорії не на користь позивачів, а тому є сумніви в неупередженості даного судді.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим провадження по справі №300/670/19 зупинено до вирішення питання про відвід, а справу передано до відділу документального забезпечення – канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід в порядку частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2019 для розгляду заяви про відвід визначено головуючого суддю Могилу А.Б.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви суддя дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність відводу зважаючи на наступне.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Частина 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що заявник звільняється від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Проте, в заяві ОСОБА_1 про відвід судді, обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, не наведено доказів заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а відтак на заявника покладений обов'язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об'єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

З наведеного слідує, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов'язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву. Натомість ОСОБА_1 не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають аргументований сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Так підставою, якою позивач обґрунтовує заяву про відвід судді, є ухвалення суддею рішень не на користь позивачів при розгляді аналогічних спорів.

Суд зазначає, що ухвалення судових рішень не на користь позивачів у спорах аналогічного характеру, не можуть бути підставами для відводу.

Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших доказів, а також обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу головуючого судді не наведено.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ветштайн проти Швейцарії" суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Отже, обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, не свідчать про упередженість чи необ’єктивність судді.

З урахуванням вищевикладеного заява про відвід судді є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панікару І.В. у справі №300/670/19 - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2