Ухвала суду № 81510776, 02.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2019 року м. Київ № 320/2137/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Манад» з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо перенесення останнього операційного дня для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у 2018 році, а саме 30 грудня 2018 на 29 грудня 2018 року; визнати протиправними дії Головного управління державної фіскальної служби в частині порушення порядку і способу розгляду заперечень ТОВ «Манад» на акт камеральної перевірки від 15.03.2019 № 584/10-36-51/32670436; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 № НОМЕР_1.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За наслідком дослідження матеріалів позовної заяви, суддя дійшов висновку про її невідповідність вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням такого.

Пунктом 4 частини п’ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України в частині порушення порядку і способу розгляду заперечень ТОВ «Манад» на акт камеральної перевірки від 15.03.2019 № 584/10-36-51/32670436 та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 № НОМЕР_1.

Інша позовна вимога звернута до Державної фіскальної служби України стосовно визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо перенесення останнього операційного дня для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у 2018 році, а саме 30 грудня 2018 на 29 грудня 2018 року.

В силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Пов’язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб'єктивного права, тобто підстава позову – це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Однак даний адміністративний позов не містить жодних посилань на однаковість підстав виникнення заявлених позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави їх виникнення, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо) в розрізі вимог до ДФС та до ГУ ДФС у Київській області. Крім цього, позовні вимоги звернуті до різних відповідачів, водночас об'єднання в одне провадження позовних вимог, що звернуті до різних відповідачів, є прерогативою суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов’язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), з урахуванням висновків суду, що наведені у даній ухвалі, або надати ґрунтовні та деталізовані письмові пояснення, що заявлені позовні вимоги до Державної фіскальної служби України є пов’язаними між собою із вимогами до ГУ ДФС у Київській області із наведенням конкретного переліку таких підстав;

- щодо позовної вимоги до Державної фіскальної служби України, не пов'язаної єдиними підставами та доказами, - окремого адміністративного позову в загальному порядку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, – залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.