Ухвала суду № 81510769, 22.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1

22 квітня 2019 року Справа № 280/804/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., за участю секретаря судового засідання Гопки Л.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) до Державної служби експортного контролю України (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 19-21, код ЄДРПОУ 00010300) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби експортного контролю України (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати постанову № 5 від 06.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі змісту оскаржуваної постанови штраф накладено за несвоєчасне подання звіту про фактично здійснену міжнародну передачу товарів, граничним строком подання яких є 31.03.2018. Відповідно до тексту листа відповідача № 141/30-19 від 11.01.2019 порушення було виявлено в квітні, про що позивачу було надіслано нагадування № 1475/31-18 від 23.04.2018. Звіти надійшли 22.05.2018.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.2013 № 1490 затверджено Порядок розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, відповідно до п. 1.9 якого юридична особа може бути притягнута до відповідальності протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення нею встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» вимог. У звязку з тим, що порушення було виявлено у квітні 2018 року, а усунено 22.05.2018, тому строк притягнення до відповідальності скінчився у жовтні 2018 року, а тому просить позов задовольнити. Крім того, просить направити окрему ухвалу в правоохоронні органи у звязку з порушенням відповідачем чинного законодавства.

15 квітня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Заява обгрунтована тим, що порядок розгляду адміністративних справ про накладення адміністративного стягнення визначений КАС України, а строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений КУпАП. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Оскаржувана постанова винесена та набрала законної сили 06.02.2019, вручена позивачу 12.02.2019. Позовна заява була подана 15.03.2019, а відтак вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду. У звязку з цим просить позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 01.03.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2019 провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін на 22 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 05.04.2019 у задоволенні заяви представника відповідача про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції було відмовлено.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Судом встановлено, що як вбачається зі змісту листа від 11.01.2019 № 141/30-19 уповноваженими посадовими особами відповідача виявлено ознаки порушення позивачем вимог законодавства у галузі державного експортного контролю, що виразилось у несвоєчасному поданні до Держекспортконтролю звітів про фактично здійснену (нездійснену, частково здійснену) міжнародну передачу товарів та про використання(невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях, визначених у разовому дозволі від 20.03.2017 № 28817200. Граничний строк подання звітів по вказаному дозволу – 31.03.2018, однак звіти надійшли до Держекспортконтролю 22.05.2018 (вхідний ДСЕКУ № 3497/18), які підписані генеральним директором товариства 17.05.2018 (вихідний № 369/52-18) після відповідного нагадування Держекспортконтролю (лист від 23.04.2018 № 1475/31-18).

Крім того, даним листом позивача було запрошено прибути 23.01.2019 на 11 год. 00 хв. для надання пояснень та підписання протоколу про порушення субєктом здійснення міжнародних передач товарів вимог законодавства у галузі державного експортного контролю.

При цьому, 23 січня 2019 року відповідачем складено протокол № 5 про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, відповідно до якого встановлено правопорушення з боку позивача, а саме, несвоєчасність подачі звітів про фактично здійснену (нездійснену, частково здійснену) міжнародну передачу товарів та про використання (невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях, визначених у разовому дозволі від 20.03.2017 № 288172 00 строком дії до 31.12.2017. граничним строком подання звітів є 31.03.2018. звіти надано до Держекспортконтролю листом від 17.05.2018 № 369/52-18 (вхідний Держекспортконтролю від 22.05.2018 № 3497/18), чим порушено вимоги абз.8 ст. 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" від 20 лютого 2003 року №549-IV (далі - Закон №549-IV).

На підставі протоколу № 5, відповідачем 06 лютого 2019 року прийнято оскаржувану постанову, якою на ТОВ «Технохімреагент» накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Діяльність, пов'язана з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях регулюється Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі Закон №549-IV).

Згідно зі статтею 25 Закону №549-IV Держекспортконтроль накладає на суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів – юридичних осіб штрафи за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, абз. 8 ст. 24, абз. 7 ч. 1 ст. 25, ч.ч. 1 - 4 ст. 26 Закону №549-IV, з метою запобігання правопорушенням у галузі державного експортного контролю центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень мають право проводити розслідування, пов'язані з порушеннями законодавства в галузі державного експортного контролю, у тому числі перевірки доставки до кінцевих споживачів товарів, відповідності їх фактичного використання заявленим цілям та відповідності законодавству документації, на підставі якої здійснено міжнародну передачу товарів.

У разі виявлення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю, передбачених статтею 24 цього Закону, зазначені центральні органи виконавчої влади інформують про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

Порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є неподання або несвоєчасне подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у абзаці восьмому цієї статті, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів на підставі отриманих дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, а також про використання цих товарів у заявлених цілях.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи за порушення, передбачені абзацом восьмим статті 24 цього Закону, - в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, передбачені статтею 25 цього Закону, від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладаються керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, чи його заступником.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 24 цього Закону, уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті.

Керівник чи заступник керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті.

Рішення керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб'єкта господарювання - юридичну особу штрафу за порушення у сфері державного експортного контролю відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону №549-IV рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення суду.

Процедура розгляду Державною службою експортного контролю України (далі - Держекспортконтроль) справ про порушення суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів - юридичними особами (далі - юридичні особи) вимог законодавства в галузі державного експортного контролю визначена Порядком розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 грудня 2013 року №1490 (далі - Порядок №1490), відповідно до п. 7.7 якого постанова про накладення на юридичну особу штрафу, а також постанова про перегляд рішення можуть бути оскаржені до суду в порядку і строки, установлені законодавством.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 448/2011, визначено, що Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну службу експортного контролю України затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 № 448/2011 встановлено, що Держекспортконтроль України відповідно до покладених на неї завдань надає в установленому законодавством у галузі державного експортного контролю порядку адміністративні послуги суб'єктам господарювання, які мають намір здійснювати або здійснюють міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність, а також іншим суб'єктам, визначеним законодавством у галузі державного експортного контролю, у тому числі, видає дозволи (висновки) на право здійснення міжнародних передач товарів (експорт, імпорт, тимчасове ввезення/вивезення, транзит) та контролює подання суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів звітів про фактично здійснені експорт та

імпорт товарів.

Як було вже зазначено вище у випадку порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю суб’єкт господарювання притягується до відповідальності, яка передбачена статтею 25 Закону №549-IV.

Державна служба експортного контролю України, яка в даному випадку є суб’єктом владних повноважень, здійснюючи владні управлінські функції та надаючи адміністративні послуги суб’єктам господарювання, вправі накладати штрафи шляхом прийняття рішення, яке оформлюється постановою відповідно до Закону №549-IV.

В даному випадку приймаючи оскаржуване рішення відповідач застосував штраф у розмірі визначеному спеціальним законом.

З урахуванням вищевикладеного суд не бере до уваги посилання відповідача на п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, відповідно до якої постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом, оскільки в даному випадку на позивача було накладено не адміністративне стягнення, а притягнуто до відповідальності в порядку та в межах визначених Законом №549-IV і прийнято рішення субєктом владних повноважень при виконанні публічно-владних управлінських функцій, а тому розгляд та вирішення на предмет правомірності його прийняття повинен вирішуватись в окружному адміністративному суді. У звязку з цим і строки звернення до суду також визначаються з урахуванням особливостей передбачених КАС України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем позовну заяву про оскарження постанови № 5 від 06.02.2019 було подано 25.02.2019, а не як вказує відповідач – 15.03.2019, тобто в межах строків визначених ст. 122 КАС України, а тому з урахуванням предмету позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 240, 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №280/804/19 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя А.В.Сіпака