Рішення № 81510700, 23.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/903/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР0883/388/АВ/ТД-ФС від 13 березня 2019 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 125 190, 00 (сто двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто гривень, 00 копійок);

- визнати протиправним та скасувати Припис Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень №КР0883/388/АВ/П від 25 лютого 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 22.02.2019 по 25.02.2019 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області проведено інспекційне відвідування дотримання законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, за результатами якої складений ОСОБА_4 інспекційного відвідування № КР0883/388/АВ від 25 лютого 2019 року, припис від 25.02.2019 № КР0883/388/АВ/П, яким приписано дотримуватись вимог ст. 21 та ст. 24 КЗпП України.

03 березня 2019 року відповідачем винесено постанову №КР0883/388/АВ/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 125190,00 грн.

Позивач вважає, що вказані дії та постанова є протиправними та просить її скасувати.

10 квітня 2019 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні (а.с.1-2).

18.04.2019 (вх.№ 6659) на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просить відмовити в їх задоволені. В обґрунтування своєї позиції вказано, що уповноваженою особою Управління Держпраці у Кіровоградській області було здійснено інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт №КР0883/388/АВ від 25.02.2019. Згідно акту зафіксовано порушення вимог ст. 21 та 24 КЗпП України. Зазначає, що оскаржувана постанова та припис, які прийняті за результатами інспекційного відвідування, видані відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився до суду надано заяву (22.04.2019 вх. № 6858) про розгляд даної справи без представника відповідача. В задоволені позовних вимог, відповідач просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що в період часу з 22.02.2019 по 25.02.2019 головними державними інспекторами Управління Держпраці у Кіровоградській області Царенко Ганною Леонідівною за участю головного державного інспектора Марценюка В.В. та Махно Н.В. на підставі наказів Управління Держпраці у Кіровоградській області від 22.02.2019 розпочаті інспекційні відвідування у ФОП ОСОБА_3 в мережі магазинів « 37 плюс» «Одяг та взуття для батьків та дітей» та ФОП ОСОБА_5 о 12:30 год. в магазині «Новинка, нет», за результатами проведення якого складено акт № КР/0883/388/АВ від 25 лютого 2019 року, яким встановлено порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України та Порядку повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу, затвердженого Постановою КМУ від 17.06.2015 № 413 (а.с. 13-20).

Відповідно до ОСОБА_4 інспекційного відвідування, уповноваженою особою відповідача було зазначено, що 22.02.2019 під час інспекційного відвідування мережі магазинів « 37 плюс» магазину «Одяг та взуття для батьків та дітей», який знаходиться в м. Кропивницькому, вул. Преображенська, 50, здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3.

Під час інспекційного відвідування працювала продавцем ОСОБА_6, яка виконувала свої посадові обов'язки, здійснювала обслуговування покупців та наглядала за товаром в торговому залі магазину. Надати письмові пояснення щодо працевлаштування у ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_7 відмовилася. ФОП ОСОБА_3 письмові пояснення щодо працевлаштування ОСОБА_7 в ході інспекційного відвідування не надавала.

25.02.2019 надано копію наказу про прийняття на роботу від 21.02.2019 № 13, трудового договору від 21.02.2019 № 9 ОСОБА_6 з 21.02.2019. При цьому повідомлення до ДФС про прийняття ОСОБА_7 подано 22.02.2019 року о 17 годині 03 хвилин (квитанція №2).

На основі розгляду зазначених документів, інспектором праці зроблено висновки про використання неоформленої праці ОСОБА_6 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 щонайменше 22.02.2019 року до 17 год. 03 хвилини, а трудовий договір від 21.02.2019 укладений 22.02.2019 року для надання інспектору (а.с.16-17).

25.02.2019 уповноваженою особою відповідача було видано Припис № КР0883/388/АВ/П, яким зобов’язано позивача усунути порушення виявлені під час інспекційного відвідування у строк до 11.03.2019 (а.с. 21-22).

13 березня 2019 року за результатами розгляду зазначеного акту відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу № КР0883/388/АВ/ТД-ФС за порушення вимог передбачених ст. 21 24 КЗпП України відносно одного працівника – ОСОБА_7, якою передбачено накладення штрафу на позивача у розмірі 125190,00 грн. (а.с.63).

Не погодившись із діями Головного управління Держпраці у Кіровоградській області та складеною постановою про накладення штрафу, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 оскаржила її до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Спірні відносини, що виникли між сторонами регулюються Кодексом законів про працю України; постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 року № 295, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі Порядок № 295), постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

Згідно ст. 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно аб.1, 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

17.06.15 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", згідно якої установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно матеріалів справи позивачем оформлено ОСОБА_6 на роботу шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) про прийняття на роботу № 13 від 21.02.2019 та укладеним трудовим договором від 21.02.2019, що підтверджується матеріалами справи.

Також, суд приймає до уваги доводи позивача в частині того, не погоджуючись з обставинами зазначеними в ОСОБА_4 інспекційного відвідування від 25.02.2019 року, представником позивача було подано зауваження до даного ОСОБА_4 (а.с.24-25), разом з документами, що підтверджують працевлаштування ОСОБА_7, крім того, як доказ, було надано копії: договору про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу) від 18 лютого 2019 року; технічного завдання від 18 лютого 2019 року; акту прийому-передачі наданих послуг від 24 лютого 2019 року; договору про надання послуг (на користь третьої особи) від 18 лютого 2019 року; технічного завдання від 18 лютого 2019 року; акту прийому-передачі наданих послуг від 24 лютого 2019 року; письмових пояснень ФОП ОСОБА_3; письмових пояснень ОСОБА_7

Судом встановлено, що відповідно до Договору про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу) від 18 лютого 2019 року між ФОП ОСОБА_4 («Виконавець») та ФОП ОСОБА_3 («Замовник») 18 лютого 2019 року було укладено договір про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу), у відповідності до умов п. 1.1. якого, Виконавець, за завданням Замовника, шляхом покладення виконання Договору на інших осіб, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи, зобов'язується надати послуги, визначені у п. 1.2 цього Договору та Технічних завданнях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 1.2 Виконавець бере на себе зобов'язання надати такі послуги: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнє прибирання.

На підставі отриманого від ФОП ОСОБА_3 замовлення (оформленого відповідним Технічним завданням від 18 лютого 2019 року ) ФОП ОСОБА_4 («Кредитор») уклав з громадянкою ОСОБА_7 («Боржник») відповідний договір про надання послуг (на користь третьої особи) - ФОП ОСОБА_3.

У відповідності до п. 1.3. укладеного між ФОП ОСОБА_4 та громадянкою ОСОБА_7 договору, сторони підтвердили, що під час їх виконання Боржник самостійно організовує надання послуг згідно з чинним цивільним законодавством України та не може розглядатись як найманий працівник Кредитора або як його агенти або представники.

Після виконання обов'язків за договором, що підтверджується відповідним ОСОБА_4 прийому-передачі наданих послуг, ФОП ОСОБА_4 виплатив громадянці ОСОБА_7 відповідну винагороду.

Правовідносини між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4О виникли на підставі волевиявлення сторін відповідно до норм чинного законодавства.

Однак, відповідно до пояснень представника позивача, що не спростовані відповідачем дані пояснення та докази, при розгляді питання про винесення постанови про накладання штрафу на позивачем, відповідачем не враховані.

Окрім того, стосовно твердження Управління Держпраці у Кіровоградській області про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.15 р. щодо своєчасного направлення відповідного повідомлення, суд зазначає наступне.

Зміст вказаних актів законодавства дає підстави для висновки про те, що метою скерування повідомлення прийняття працівника на роботу є внесення його до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", здійснення подальшого контролю за дотриманням роботодавцем вимог законодавства про сплату податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Про вказане свідчить і зміст аб. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, згідно якого передбачено відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В даному випадку згідно матеріалів справи при оформленні вказаного працівника на роботу позивачем здійснювалося нарахування та сплата необхідних податків і зборів, що підтверджується наданими суду копіями податкових розрахунків, до яких включено інформацію про ОСОБА_7 з інформацією про суми нарахованого доходу та суми сплаченого податку (позивачем надано копії податкових розрахунків за 02 звітний місяць 2019 року (а.с.56-61).

При цьому, суд не може погодитися з твердженням відповідача про те, що без вчасного повідомлення податкового органу оформлення трудового договору (контракту) не можна вважати належним, оскільки згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно змісту ч. 3 ст. 24 КЗпП України мова йде про недопуск працівника до роботи без, в тому числі, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не про неналежне оформлення трудового договору, тоді як повідомлення про прийняття на роботу не є елементом укладення трудового договору.

Таким чином, санкції, передбачені аб. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, застосовуються у випадку, коли неподання повідомлення про працевлаштування призводить до виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, тоді як сам по собі факт неподання повідомлення про працевлаштування без відповідних наслідків не є підставою для застосування вказаних санкцій.

Суд приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що 21.02.2019 ОСОБА_9 було видано наказ №13 «Про прийняття на роботу» з яким ОСОБА_7 була ознайомлена під особистий підпис.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку оскаржуваний Припис про усунення виявленого порушення від 25.02.2019 № КР0883/388/АВ/П не має актуальності, оскільки трудові відносини на момент вчинення перевірки оформлені відповідно до норм чинного законодавства, а оскаржувана постанова про накладення штрафу № КР0883/388/АВ/ТД-ФС від 13.03.2019 прийнята необґрунтовано, оскільки санкція аб. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України не передбачає притягнення до відповідальності за виявлене правопорушення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання, вимог ст.24 КЗпПУ, для прийняття оспорюваної постанови згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Припис про усунення виявленого порушення від 25.02.2019 №КР0883/388/АВ/П та постанова про накладення штрафу № КР0883/388/АВ/ТД-ФС від 13.03.2019 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 6690,09 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.3).

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, с. Гірниче, м. Кропивницький, 25019, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, п/с 1/37, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006 ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправними та скасування постанови та припису – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР0883/388/АВ/ТД-ФС від 13 березня 2019 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 125 190, 00 (сто двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто гривень, 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати Припис Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень №КР0883/388/АВ/П від 25 лютого 2019 року.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 6690,09 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Дата складання та підписання рішення в повному обсязі 03 травня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_10