Ухвала суду № 81510634, 24.04.2019, Бориславський міський суд Львівської області

Справа №438/598/15-ц

Номер провадження 2/438/19/2019

У Х В А Л А

24 квітня 2019 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Гадубяк О.В.,

за участі відповідача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Бориславі клопотання представника позивача ОСОБА_5 за первісним позовом – адвоката ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Бориславської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_7, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Головного управління Держземагенства у Львівській області, приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, Бориславської міської ради в особі відділу державної реєстрації про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права приватної власності на землю та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_7, Головного управління Держземагенства у Львівській області, Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, Бориславської міської ради в особі відділу державної реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання протиправним та скасування державного акту на право приватної власності на землю, недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищезазначена справа.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 не з’явився.

Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи. У зазначеному клопотанні представник позивача посилається на те, що він звернувся у Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук України із листом-запитом від 11 квітня 2019 року про проведення науково-правової експертизи. Крім цього, зазначає що у попереднє судове засідання не з’явився свідок ОСОБА_9 Представник позивача просить скерувати за місцем роботи судову повістку свідку.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4 категорично заперечують щодо задоволення заявленого клопотання. Вважають, що представник позивача ОСОБА_6 зловживає своїми процесуальними правами, неодноразово зривав судові засідання із різноманітними клопотаннями про відкладення розгляду справи. Просять застосувати до представника позивача за первісним позовом ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6М заходи процесуального примусу.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача за первісним позовом адвокат ОСОБА_6 неодноразово не з’являвся у судові засідання, подаючи через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, зазначаючи різноманітні причини. Зокрема, у судових засіданнях 13 серпня 2018 року, 16 жовтня 2018 року, 20 грудня 2019 року, 25 березня 2019 року судом були оголошені перерви.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутністю такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що учасником справи не надано доказів на підтвердження поважної причини неявки в судове засідання, вважає за необхідне визнати неявку представника позивача за первісним позовом адвоката ОСОБА_6 у судове засідання 24 квітня 2019 року без поважної причини.

Таким чином, оскільки судом визнано неявку представника позивача ОСОБА_6 у судове засідання 24 квітня 2019 року без поважної причини, відповідно у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи слід відмовити, що буде відповідати положенням п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень ст. 143 ЦПК України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом 5 частини першої ст. 144 ЦПК України, заходом процесуального примусу є штраф.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.148 ЦПК України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 цього Кодексу.

Визначаючись щодо наявності підстав для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, суд вказує на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача за первісним позовом адвокат ОСОБА_6 не виконує покладені на нього обов’язки, а саме: щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні докази в порядку та строки, встановлені судом; виконувати інші процесуальні обов’язки, встановлені законом або судом.

Через неявку представника позивача за первісним позовом адвоката ОСОБА_6 були оголошені перерви у судових засіданнях 13 серпня 2018 року, 16 жовтня 2018 року, 20 грудня 2019 року, 25 березня 2019 року.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність застосування до представника позивача за первісним позовом адвоката ОСОБА_6 заходу процесуального примусу, шляхом стягнення з останнього в дохід Державного бюджету штрафу в розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 гривень. Відтак, сума штрафу складає 1921 гривень х 2 = 3842 гривні.

Відповідно до ч. 5 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Боржником є: ОСОБА_6, адреса: м.Трускавець, вул.Мазепи, 23 а.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 148, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_5 за первісним позовом – адвоката ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Бориславської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_7, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Головного управління Держземагенства у Львівській області, приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, Бориславської міської ради в особі відділу державної реєстрації про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права приватної власності на землю та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_7, Головного управління Держземагенства у Львівській області, Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, Бориславської міської ради в особі відділу державної реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання протиправним та скасування державного акту на право приватної власності на землю, недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку– відмовити.

Визнати причини неявки представника позивача ОСОБА_5 за первісним позовом – адвоката ОСОБА_6 неповажними.

Стягнути в дохід державного бюджету штраф з представника позивача ОСОБА_5 за первісним позовом – адвоката ОСОБА_6 у сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Копію ухвали вручити представнику позивача ОСОБА_5 за первісним позовом – адвокату ОСОБА_6.

Ухвалу у частині стягнення штрафу в порядку процесуального примусу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються через Бориславський міський суд Львівської області.

Повний текст ухвали складено 02 травня 2019 року.

Головуючий: суддя А.Т.Слиш