Ухвала суду № 81509901, 02.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2019 рокум. Ужгород№ 260/585/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 (90600, АДРЕСА_1, паспорт серії ВО № 269011 виданий Рахівським РВ УМВС 18 листопада 1997 року) в особі представника ОСОБА_2 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Бачинського (Олексавдра Невського), 2) до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, ЄДРПОУ 39515893), в якому просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до свого провадження; 2. У відповідності до п. 2 ч. 2, ст. 245 КАС України, визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії, а саме: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару № UА305000/2019/000052/2 від 21.02.2019 року та картки відмови № UА305200/2019/00059; 3. Судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача."

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що звернена позивачем до суду вимога є майновою.

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду позовної позови майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн. 00 коп.

Певна категорія рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить скасувати, зокрема рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2019/000052/2 від 21 лютого 2019 року та вказана вимога є вимогою майнового характеру.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивачем при ввезенні товару на митну територію України самостійно задекларовано митну вартість товару у розмірі 141900 чеських крон. Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 218311,69 чеських крон, тобто на 76411,69 чеських крон більше, ніж задекларовано позивачем, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день прийняття вказаного рішення (коригування) дорівнювало 91186,12 грн..

Відповідно до статті 180 пункту 180.1 підпункту 3 ПК України платниками ПДВ є, зокрема, будь-які особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із статтею 276 частиною 1 пунктом 1 МК України платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 294 МК України встановлено, що об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов'язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що сплачені декларантом та складають у даній справі ціну позову.

Враховуючи, що відповідачем скоригована вартість товару на 91186,12 грн., то позивачу належить доплатити судовий збір з розрахунку 1% від ціни позову - суми митних платежів, належних до сплати за результатом коригування.

Таким чином, з урахуванням вимог частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI, розмір ставки судового збору за вимогу майнового характеру, що підлягає сплаті позивачем, становить 911,87 грн..

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., відтак йому необхідно доплати судовий збір у розмірі 143,47 грн. та надати суду оригінал доказу сплати судового збору у вказаному розмірі.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 143,47 грн..

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до поданої до суду позовної заяви – така від імені позивача підписана та, відповідно, подана його представником – адвокатом ОСОБА_2.

Відповідно до статті 160 частини 6 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.

Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 2 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Судом встановлено, що дана позовна заява була подана та підписана представником позивача, однак в такій не було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача – ОСОБА_2.

Вимоги щодо позовної заяви законодавцем сформульовані так, що такі є обов’язковими для зазначення таких позивачем у тексті документу. Законодавець також врегулював питання щодо невідповідності позовної заяви вимогам, що до неї ставляться.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу доплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 143,47 грн. та необхідно вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача – ОСОБА_2, шляхом подачі відповідної позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2019 року № 7-р, сено в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочий день з вівторка 30 квітня 2019 року на суботу 11 травня 2019 року, відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України 01 травня 2019 року - День праці. Перший робочий день – 02 травня 2019 року.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови – залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали.

Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя ОСОБА_3