Рішення № 81509783, 19.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 807/441/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - ОСОБА_1,

відповідача: представник - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЗК135/215/АВ/П від 27.04.2018 р.; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК135/215/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-38 від 03.05.2018 р. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведеного інспекційного відвідування посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області виявлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме, встановлено, що позивач залучала до роботи фізичних осіб без укладення з ними трудового договору. У зв’язку з чим відповідачем прийнято оскаржені рішення та застосовано до позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 223380,00 грн., а також винесено припис про усунення виявлених порушень. Однак висновки посадових осіб відповідача, на підставі яких було прийнято оскаржені рішення, вважає помилковими, оскільки громадянка ОСОБА_4 здійснює торгівлю у приміщенні магазину власного товару та користується частиною торгового приміщення на правах оренди. Громадянка ОСОБА_5 у період з 25 по 27 квітня 2018 року надавала послуги з реалізації непродовольчих товарів згідно з укладеним цивільно-правовим договором №14-ЦПД від 27 квітня 2018 року, тому трудових відносин між нею та ФОП ОСОБА_3 не існує.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року задоволено заяву ФОП ОСОБА_3 та забезпечено даний адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК135/215/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-38 від 03.05.2018 р. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву №07-11/1930 від 08.06.2018 р. Зокрема вважає, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі наявних повноважень та в порядку, встановленому законом, за результатами якого виявлено факт виконання фізичними особами робіт без укладення трудових договорів, у зв'язку з чим до позивача застосовано відповідальністю, передбачену ст. 265 Кодексу законів про працю України. Вважає безпідставними посилання позивача на цивільно-правовий договір, укладений з гр. ОСОБА_5, оскільки такий укладено вже після проведеної перевірки. Стосовно твердження позивача про те, що гр. ОСОБА_4 здійснює торгівлю в магазині "Фламінго" власного товару на правах оренди, вважає, що такі не підтверджені належними доказами.

08 серпня 2018 року представник позивача подав до суду заяву про зміну підстав позову, якою доповнив обґрунтування позовних вимог, зокрема тим, що у відповідача не було підстав, передбачених законодавством, для проведення інспекційного відвідування позивача. Так, вважає, що керівником Управління Держпраці у Закарпатській області рішення про проведення інспекційного відвідування саме фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не приймалося. У зв'язку з чим, враховуючи відсутність правових підстав для проведення перевірки, акт, висновки якого слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржених рішень, складений з порушенням чинного законодавства, а прийняті на його підставі рішення також є протиправними та підлягають скасуванню.

Одночасно представником позивача подано до суду відповідь на відзив від 08.08.18 р., відповідно до якої вважає, що позивачем надано належні документи для підтвердження факту існування між позивачем та громадянкою ОСОБА_4 саме орендних правовідносин. Вважає безпідставним посилання відповідача на ту обставину, що цивільно-правовий договір укладений з гр. ОСОБА_5 вже після проведення інспектування, оскільки згідно з ним його умови поширюються на відносини між сторонами, що виникли до його укладення. Даний факт підтверджується також квитанціями про сплату позивачем, як податковим агентом, ЄСВ, ПДФО та військового збору за вказану особу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області на підставі наказу «Про проведення інспекційних відвідувань» від 20.04.2018 р. №61, виданого на підставі службової записки заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Закарпатській області, та направлення на проведення інспекційного відвідування №309 від 25.04.2018 р. у період з 26 квітня 2018 року по 27 квітня 2018 року проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3М.), яка зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснює підприємницьку діяльність у магазині «Фламінго», за адресою: пр-т Свободи, буд. 63, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (арк. спр. 55 – 57; 60).

26 квітня 2018 року представнику позивача вручено вимогу Управління Держпраці у Закарпатській області про надання для проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю завірених копій виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; паспорта; договору оренди або документа про власність на приміщення; список орендарів, які здійснюють діяльність в магазині «Фламінго» (арк. спр. 61).

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №ЗК135/215/АВ від 27 квітня 2018 року (арк. спр. 62 – 67), відповідно до якого встановлено, що ФОП ОСОБА_3 допустила до роботи без належним чином укладеного трудового договору в магазині «Фламінго» ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а відтак порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Вказаний акт отримано ФОП ОСОБА_3 27 квітня 2018 року та підписано без зауважень (арк. спр. 66).

На підставі висновків акту перевірки та фактів встановлення допуску до роботи фізичних осіб без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс М.М. внесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК135/215/АВ/П від 27 квітня 2018 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 зобов’язано укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ у строк до 08 травня 2018 року (арк. спр. 82 – 83).

Розглянувши акт інспекційного відвідування №ЗК135/215/АВ від 27 квітня 2018 року начальник Управління Держпраці у Закарпатській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК135/215/АВ/П/ПТ-ТД від 27 квітня 2018 року (арк. спр. 59).

В наданих письмових запереченнях б/н від 04 травня 2018 року ФОП ОСОБА_3 повідомила Управління Держпраці у Закарпатській області про те, що працю найманих працівників не використовує. Пояснила, що громадянка ОСОБА_4 здійснює торгівлю у приміщенні магазину власного товару та користується частиною торгового приміщення на правах оренди. Громадянка ОСОБА_5 у період з 25 по 27 квітня 2018 року надавала послуги з реалізації непродовольчих товарів згідно з укладеним цивільно-правовим договором №14-ЦПД від 27 квітня 2018 року, тому трудових відносин між нею та ФОП ОСОБА_3 не існує (арк. спр. 88 – 96).

Однак у зв’язку з поданням зауважень з порушенням встановленого строку такі були долучені до акту інспекційного відвідування без розгляду (арк. спр. 97).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК135/215/АВ від 27 квітня 2018 року перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК135/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-38 від 03.05.2018 р., якою на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 223380,00 грн. (арк. спр. 35 – 36).

Не погоджуючись з прийнятими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області рішеннями, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ст. 259 Кодексу законів про працю України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці у Закарпатській область здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі – Порядок №295).

П. 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, в тому числі, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 6 Порядку №295, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (ч. 19 Порядку №295).

Згідно з нормами п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

П. 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Оскаржені рішення відповідача були прийняті на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства про працю, а саме, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору. Зазначені висновки зроблені на підставі отриманих від громадянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також ФОП ОСОБА_3 під час проведення інспекційного відвідування письмових пояснень. Так, зокрема, ОСОБА_4 повідомила, що працює на посаді продавця в магазині «Фламінго» з травня 2017 року та жодного договору з нею укладено не було. ОСОБА_5 надала пояснення, що заміняє ФОП ОСОБА_3 на час її поїздки за товаром (раз в квартал на 2-3дні), будь-якого договору з нею не укладалося (арк. спр. 74 – 75).

В своїх письмових поясненнях, наданих посадовим особам Управління Держпраці у Закарпатській області 27 квітня 2018 року, ФОП ОСОБА_3 також повідомила, що ОСОБА_5, її подруга, інколи на час її відсутності допомагає їй. Стосовно громадянки ОСОБА_4 пояснила, що така торгує, але договір з нею поки відсутній (арк. спр. 73).

Нормами ст. 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Ст. 21 КЗпП України надано визначення поняттю «трудовий договір», відповідно до якого таким є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. 265 КЗпП України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509).

Так, відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №509, штрафи можуть бути накладені, в тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (п. 3 Порядку №509).

Абз. 2 п. 8 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в п. 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють трудові правовідносини, суд дійшов висновку, що такими є правовідносини, що виникають між роботодавцем та працівником в процесі реалізації гарантованого права останнього на працю.

Таким чином, суб'єктами трудових відносин є, з одного боку, працівник, а з другого - роботодавець. Працівником є фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію за що отримує заробітну плату. В свою чергу, роботодавцем є власник підприємства, установи, організації чи фізична особа-підприємець, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Враховуючи вищенаведений суб'єктивний склад трудових правовідносин, суд вважає, що для встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, посадові особи відповідача повинні довести наявність трудових відносин між працівником та роботодавцем.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що ФОП ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність в магазині «Фламінго» за адресою: пр-т Свободи, буд. 63, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, що належить їй на праві власності та підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.04.2008 р. (арк. спр. 72).

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Закарпатській області «Про проведення інспекційних відвідувань», відповідачем прийнято рішення провести інспекційне відвідування магазину «Фламінго» за адресою: пр-т Свободи, буд. 63, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000.

Тому, враховуючи здійснення ФОП ОСОБА_3 підприємницької діяльності в магазині «Фламінго», що належить їй на праві власності, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на відсутність правових підстав для проведення інспекційного відвідування.

На підтвердження протиправності рішення відповідача про накладення штрафу в частині використання праці громадянки ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_3 повідомила суд, що така в магазині «Фламінго» здійснює реалізацію власного товару на підставі укладеного з нею договору оренди нерухомого майна №3 від 05 травня 2017 року (арк. спр. 91 – 94), а тому будь-яких трудових правовідносин між ними не існувало.

Проте суд не може погодитися з таким твердженням позивача з огляду на наступне.

На письмову вимогу головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області №02 від 26.04.2018 р. про надання документів для проведення інспекційного відвідування, в тому числі, списку орендарів, які здійснюють діяльність в магазині «Фламінго», будь-яких договорів оренди позивачем надано не було. Про передачу частини приміщення в магазині «Фламінго» в оренду третій особі ФОП ОСОБА_3 також не повідомляла посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області під час проведення інспекційного відвідування, що підтверджується письмовими поясненнями від 27 квітня 2018 року, хоча точність фіксації відібраних пояснень засвідчена нею шляхом проставлення власноручного підпису (арк. спр. 61).

Натомість під час проведеного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 на запитання головного державного інспектора щодо причин присутності 25 квітня 2018 року в приміщення магазину ОСОБА_4 пояснила, що «така торгує, але договору з нею поки нема».

Більше того, в своїх письмових поясненнях громадянка ОСОБА_4 повідомила посадових осіб відповідача, що працює на посаді продавця з травня 2017 року та ні трудового, ані цивільно-правового договору з нею не укладалося. Окрім того, підтвердила також те, що договір оренди вона не підписувала. Точність фіксації відібраних пояснень засвідчена нею шляхом проставлення власноручного підпису (арк. спр. 74).

Також суд відзначає, що, отримавши 27 квітня 2018 року примірник акту інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_3 підписала такий без жодних зауважень до його змісту та висновків посадових осіб відповідача. Хоча, п. 21 Порядку №295 передбачено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 1, 2 ст. 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведені процесуальні норм, що регулюють порядок оцінки доказів судом, враховуючи суперечливість доказів, поданих ФОП ОСОБА_3 на підтвердження передачі частини приміщення магазину «Фламінго» в оренду громадянці ОСОБА_4, та пояснень, наданих посадовим особам Управління Держпраці в Закарпатській області під час проведення інспекційного відвідування, суд враховує хронологію подання таких та вважає недоведеним факт передачі частини приміщення в оренду громадянці ОСОБА_4

У зв’язку з вищенаведеним, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо використання праці ОСОБА_4 без належним чином укладеного трудового договору, а тому оскаржені рішення в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу за використання праці громадянки ОСОБА_5 без належного документального оформлення трудових відносин суд зазначає наступне.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата зарплати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327;

- обов’язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до положень ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Отже, визначальною ознакою трудових відносин є їх систематичний та триваючий характер.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з наданих ФОП ОСОБА_3 під час проведення інспекційного відвідування письмових пояснень, остання повідомила, що ОСОБА_5 інколи на час її відсутності допомагає їй, оскільки вони є друзями (арк. спр. 73). Пояснення аналогічного змісту були надані також громадянкою ОСОБА_5, яка на запитання посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області щодо її місця роботи повідомила, що вона є пенсіонеркою.

Суд вважає, що для притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності, передбаченої ст. 265 КЗпП України, посадові особи уповноваженого органу повинні довести належними та допустимими доказами факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Законодавством надано посадовим особами уповноваженого органу широкий спектр засобів для встановлення та доведення фактів порушення об’єктом перевірки вимог трудового законодавства, що повинні лягти в основу наведених в акті висновків.

Проте, додані до акту інспектування фото матеріали не можуть підтвердити наявність між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 трудових відносин, оскільки, такі не містять відомостей про систематичність та/чи постійність виконання певної трудової функції/трудових обов’язків працівником, не підтверджують наявність у громадянки ОСОБА_5 окремого робочого місця та/чи отримання нею заробітної плати від роботодавця за виконану нею роботу.

Під час розгляду даної адміністративної справи в суді відповідач факт існування трудових відносин між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 іншими належними доказами не довів.

Суд зазначає, що для застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП України, необхідним є наявність в діях (бездіяльності) суб'єкта господарювання складу правопорушення, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

У зв'язку з чим, враховуючи недоведеність належними та допустимими доказами факту скоєння ФОП ОСОБА_3 такого правопорушення, суд вважає, що оскаржені рішення в цій частині є такими, що прийняті всупереч норм чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене обставини справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ - 39795035) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЗК135/215/АВ/П від 27.04.2018 р. в частині укладення трудового договору з ОСОБА_5.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК135/215/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-38 від 03.05.2018 р. в частині накладення штрафу в розмірі 111690,00 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

У зв’язку з перебуванням головуючого судді в період з 23.04.19 по 28.04.19 у відрядженні повний текст рішення виготовлено та підписано 02 травня 2019 року.

СуддяОСОБА_6