
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року Справа № 160/2202/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнолоджі" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
07 березня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулосьТовариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехнолоджі» (далі – позивач) із позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС (далі – відповідач) з вимогами про:
-визнанняпротиправними та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 04.02.2019 року №UА110150/2019/200031/1 та картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортнихзасобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС від 04.02.2019 року №UА110150/2019/00101.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивачем відповідно до положень законодавства України подано електронну митну декларацію №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 рокудля митного оформлення транспортного засобу – легковий автомобіль VOLKSWAGEN-PASSAT, VIN: WVWZZZ3CZFE014531, 2014 р.в. Митна вартість імпортованого автомобіля була заявлена за ціною договору 11 300євро та з урахуванням вартості транспортних витрат до митного кордону 100євро., тобто 361 730,36грн. Позивач вважає, що коригування вартості автомобіля митним органом є необґрунтованим, оскільки надані до митної декларації документи належним чином підтверджують заявлену митну вартість. Твердження митного органу про відсутність в рахунку від 16.01.2019 р. року випуску автомобіля не може бути підставою для сумніву у неналежності заявленої ситної вартості, оскільки головним для автомобіля є VIN-код, який є ідентифікаційним номером транспортного засобу, унікальним серійним номером та застосовується саме для розпізнавання кожного автомобіля та який містить в собі, серед іншого, інформацію про модель, рік випуску, потужність двигуна тощо. Крім того, серед поданих до митного оформлення товару з МД №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 року було надано інформацію про VIN-кодWVWZZZ3CZFE014531. Крім того, ТОВ «Енерготехнолоджі» самостійно доставляло транспортний засіб до митниці призначення в м. Дніпро, з вказаною метою було відряджено співробітника підприємства до м. Шлюхтерн (Німеччина) відповідно до наказу від 18.01.2019 р. №1801-5. Довідка про понесені транспортні витрати від 29.01.2019 р., яка також була надана до митного оформлення, належним чином підтверджує такі витрати. Не відповідають також дійсності і твердження митного органу про відсутність у експортній декларації ціни товару та його опису. Позивач вважає, що надані до митного оформлення товару документи до декларації належним чином підтверджували заявлену вартість товару. Разом з тим, ні у повідомленні, надісланому позивачу як декларанту, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, митним органом не зазначено, в чому саме полягає необ’єктивність та недостатність поданих позивачем документів. У зв’язку з чим, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартостіта картка відмови протиправні, суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. У відзиві на позов зазначив наступне. При перевірці поданої ТОВ «Енерготехнолоджі» митної декларації №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 рокута документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб. З метою визначення митної вартості митниці необхідно встановити якісні характеристики даної моделі автомобіля згідно комплектації і їх вплив на вартісні характеристики. Проте, висновок експерта до митного оформлення при поданні ЕМД декларантом не надавався.Крім того, п.2 контракту передбачено поставку товару у умовахEXWШлючтерн, Німеччина, що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. За таких обставин, декларантом обов'язково надається декларація митної вартості з відповідним розрахунком. Декларація митної вартості, надана до митного оформлення, містила інформацію щодо контрактної вартості та транспортних витрат у сумі 100 євро. Втім, наданий до митного оформлення рахунок від 16.01.2019 № 85019 не містить року випуску та інших важливих ідентифікаційних/індивідуальних характеристик, чи є дане авто таким, що було у використанні, не містить показники пробігу (дані одометру). Також, пункт 2 контракту від 16.01.2019 №2019-1601 містить положення щодо перевізника, який має бути визначений за домовленістю між сторонами, разом з тим, відсутні дані щодо перевізника та вартості послуг з перевезення у наданих до митного оформлення документах. Відсутні рахунки від перевізника та платіжні документи на оплату. Надана до митного оформлення митна декларація країни відправлення від 23.01.2019 №19БЕ335299043659Е5 не містить ціну товару, не містить опису товару. Відповідач також зауважив, що декларація країни експорту надана до декларації в електронному вигляді відрізняється від наданої в подальшому та до суду (додається) саме відсутністю інформації щодо вартості товару. У зв’язку із викладеним, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що оскаржуються позивачем,цілком обґрунтовані, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, оскільки відзив не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Позивач вкотре зауважив, що рахунок від 16.01.2019 р. №85019, наданий до митного оформлення, містить найменування товару: автомобіль WOLKSVAGEN PASSAT ALLTRACK 4MOT10N, vin WVWZZZ3CZFE014531. При цьому, серед документів, поданих для митного оформлення товару з митною декларацією № UA110150/2019/204346 Дніпропетровській митниці ДФС було надано інформацію VIN-кодуWVWZZZ3CZFE014531. Щодо тверджень органу доходів і зборів про відсутність документів від перевізника і даних про такого перевізника позивач зауважив, що п.2 зовнішньоекономічного контракту від 16.01.2019 року №2019-1601 визначено, що постачальник повинен доставити товар в рамках даного Контракту на умовах EXW, Шлюхтерн Німеччина згідно з домовленістю сторін у відповідності з INCOTERMS-2010. Перевізник визначається за згодою сторін.ТОВ «Енерготехнолоджі» самостійно доставляло транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT ALLTRACK vin WVWZZZ3CZFE014531 до місця призначення в м. Дніпро (з вказаною метою було відряджено співробітників Підприємства до м. Шлюхтерн (Німеччина) відповідно до наказу від 18.01.2019 року №1801-5). Довідка від 29.01.2019 року про понесені транспортні витратиіз числовим значенням у розмірі 100 ОСОБА_3 була надана відповідачу для здійснення митного оформлення товару з митною декларацією № UА110150/2019/204346. Констатація Дніпропетровською митницею того факту, що згідно контракту умовами поставки є умова франко-завод (EXW в редакції правил Інкотермс 2010), згідно яких продавець не відповідає за навантаження, за митні процедури у країні вивезення взагалі є незрозумілою, оскільки не містить будь-яких вказівок на виявлені розбіжності в поданих документах, наявність ознак підробки чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Безпідставними є і доводи відповідача про відсутність в експортній декларації інформації щодо ціни товару та його опису, оскільки в гр. 22 декларації №19DE335299043659E5 «Валюта та загальна вартість» вказано фактурну вартість 11300 ОСОБА_3 та у переліку товарних позицій зазначено опис товару «VolkswagenPassat, дизельний легковий автомобіль, б/в, 1968 см3, (WVWZZZ3CZFE014531) МКК 644 D. Крім того, відповідачем так і не обґрунтовано необхідності у витребуванні додаткових документів.Тому коригування митної вартості у сторону збільшення є необґрунтованим та протиправним. Просить задовольнити позов в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
29 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідністю «Енерготехнолоджі» звернулось до Дніпропетровської митниці ДФС із електронною митною декларацією №UA110150/2019/204346 для здійснення митного оформлення товару: «Автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався: марка – VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер кузова/VIN -WVWZZZ3CZFE014531, реєстраційний номер ТЗ-MYKJS463, тип двигуна – дизельний; робочий об’єм циліндрів – 1968см3; потужність двигуна – 130кВт; показник одометра - _ км; екологічна норма – не нижче Євро-2; дата виготовлення 15.06.2014; дата першої реєстрації – 30.06.2014; колір – чорний; країна походження – Німеччина (а.с.127).
Згідно з митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 р. товар імпортованийна підставі рахунку-інвойсу від 06.01.2019 №85019; інформації про VINкод від 29.01.2019; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.01.2019 №FC824491; платіжного документу від 22.01.2019 №94; довідки про транспортні витрати від 29.12.2018 б/н; договору купівлі-продажу від 16.01.2019 №2019-1601; договору про надання послуг митного брокера від 17.01.2019 №17/1-01; митної декларації країни відправлення №19DE335299043659E5; сертифікату відповідності від 26.01.2019 №UA.009.22084-19.
Ціна товару заявлена на рівні ціни договору 11 300,00євро, 100євро транспортних витрат до митного кордону, тобто 361 730,36грн.
За результатами перевірки документів, які надані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом встановлено наступне:
-наданий до митного оформлення рахунок від 16.01.2019 № 85019 не містить року випуску та інших важливих ідентифікаційних/індивідуальних характеристик, чи є дане авто таким, що було у використанні, не містить показання пробігу (дані одометру).
- пункт 2 контракту від 16.01.2019 №2019-1601 містить положення щодо перевізника, який має бути визначений за домовленістю між сторонами, разом з тим, відсутні дані щодо перевізника та вартості послуг з перевезення у наданих до митного оформлення документах;
- відсутні рахунки від перевізника та платіжні документи на оплату.
- згідно контракту умовами поставки є умова франко-завод (EXWв редакції правил Інкотермс2010), згідно яких продавець не відповідає за навантаження, за митні процедури у країні вивезення.
- надана до митного оформлення митна декларація відправлення від 23.01.2019 №19DE335299043659E5 не містить ціну товару, не містить опису товару.
За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції, враховуючи характер угоди, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.2-3 ст. 53 МКУ, декларанта зобов’язано протягом 10-ти календарних днів додатково надати(за наявності):
-транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення;
-рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору - якщо здійснювалось страхування,
-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування,
- інші платіжні, бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару,
-договір із третіми особами, пов’язаний з договором про поставку транспортного засобу, митна вартість якого визначається,
-рахунки про сплату посередницьких послуг,пов’язаних з виконанням умов договору.
Листом від 01.02.2019 р. №0102/11 декларантом подано повідомлення про визначення митної вартості та завершення митного оформлення.
Повідомленням від митниці (а.с.48) декларанта проінформовано, що враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та дані у документах, відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена, відсутність перекладів документів, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту)) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати відповідно до п. 6 ст. 54 МКУ.
За результатом проведеної консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості – 2г – резервний метод, у зв’язку з чим заявлена митна вартість товару була скоригована, про що митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2019/200031/1 від 04.02.2019 року та визначена на рівні 16 700Євро (а.с.92).
У зв’язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості, позивачу було оформлено картку відмови у митному оформленні №UA110150/2019/00101.
Автомобіль випущений у вільний обіг за МД №UA110150/2019/205795 від 04.02.2019 р. під гарантійні зобов’язання.
Позивач оскаржив рішення про коригування митної вартості №UA110150/2019/200031/1 від 04.02.2019 в адміністративному порядку.
Листом від 11.02.2019 р. №332/10/04-50-19-01 «Щодо розгляду звернення» Дніпропетровська митниця ДФС повідомила про відсутність підстав для розгляду питання щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару від 04.02.2019 року №UA110150/2019/200031/1 від 04.02.2019 року (а.с.100-106).
Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Згідно до ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб’єктвладних повноважень не можепосилатися на докази, які не булипокладені в основу оскаржуваногорішення, за виняткомвипадків, коли віндоведе, що ним буловжитовсіхможливихзаходів для їхотримання до прийняттяоскаржуваногорішення, але вони не булиотримані з незалежнихвіднього причин.
Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Дніпропетровською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00101, якою відмовлено в митному оформленні товарів за МД №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 р.на підставі рішення прокоригування митної вартості товарів від04.02.2019 року №UА110150/2019/200031/1.
В ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару – автомобіля легкового, марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер кузова/VIN -WVWZZZ3CZFE014531, за МД №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 р. в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, стали розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, та ненадання декларантом документів згідно сформованого переліку на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу.
Судом досліджені надані позивачем в якості доказу підтвердження правильності визначення митної вартості легкового автомобіля за МД №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 р. - INVOIC від 16.01.2019 №85019 (а.с.23); інформація про VIN код для VOLKSWAGENWVWZZZ3CZFE014531 (а.с.24); свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.01.2019 №FC824491 (а.с.25); платіжний документ від 22.01.2019 №94 (а.с.29);контракт №2019-1601 від 16.01.2019 р. (а.с.31-33), сертифікат відповідності від 26.01.2019 №UA.009.22084-19 (а.с.41-43), висновок експерта №285т19 про ринкову вартість автомобіля (а.с.54-60), довідки ТОВ «Енерготехнолоджі» №0102/3 від 01.02.2019 р., №0102/4 від 01.02.2019 р., №0102/7 від 01.02.2019 р., №0102/5 від 01.02.2019 р., лист-пояснення ТОВ «Енерготехнолоджі» №0102/6 від 01.02.2019 р. щодо інвойсу №85019 від 16.01.2019 р., накази №1801-5 від 18.01.2019 р. про відрядження та №1601-1 від 16.01.2019 р. про придбання автомобіля, договір про надання послуг митного брокера від 17.01.2019 №17/1-01; митну декларацію країни відправлення№19DE335299043659E5.
Так, згідно з контрактом №2019-1601 від 16.01.2019 р., укладеним між Car-Trade-CenterKfz&Baumaschinenhandel, Німеччина (продавець) та ТОВ «Енерготехнолоджі» (покупець), продавець продає, а покупець покупає автомобіль VWPASSAT, VIN -WVWZZZ3CZFE014531.
Пунктами 2-5 контракту визначено, що товар постачається на умовах EXW, Шлючтерн, Німеччина, за домовленість сторін у відповідності до Інкотермс 2010. Перевізник визначається за домовленістю сторін. Ціна товару складає 11 300Євро. Дата відвантаження вказується в Інвойсі. Умови оплати – 100% передплата перед відвантаженням.
Отже, умовами контракту передбачено умови поставки товару на умовах EXW, Шлючтерн, Німеччина, 100% передплату перед відвантаженням та визначення перевізника за домовленістю, дата відвантаження зазначається в інвойсі.
Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України рахунок-фактура (інвойс) є обов’язковим документом, який подається декларантом на підтвердження заявленого рівня митної вартості.
Інвойс – (анг. INVOIC) - це документ в міжнародній комерційній діяльності, що надається продавцем іноземному покупцеві. В інвойсі обов’язково повинно бути зазначено назва та юридична адреса організації – експортера, назва і адреса компанії-покупця, найменування товару, його кількість, ціна та умови поставки, характеристика товару (колір, вага і т.п.)
Так, згідно із INVOIC від 16.01.2019 №85019 (а.с.23), виданим компанієюCar-Trade-CenterKfz&Baumaschinenhandel, Німеччина, на ім’я LLC«Energotachnology», останній є покупцем автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT ALLTRACK 4MOTOR, VIN -WVWZZZ3CZFE014531, за ціною11 300,00Євро, на умовах EXW.
Втім, повна назва автомобіля, зазначеного в інвойсі, не відповідає назві автомобіля, зазначеної в МД UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 р.
Не відповідає повна назва автомобіля, зазначеного в інвойсі, назві автомобіля в контракті.
Окрім того, ані в контракті, ані в інвойсі не зазначено повні характеристики товару, задекларовані позивачем як декларантом, а саме: дати випуску, дати первинної реєстрації, типу та потужності двигуна, робочого об'єму циліндрів, ваги автомобіля, кольору, дані одометру, а головне - ідентифікаційні ознаки автомобіля, що використовувався.
Наведені обставини унеможливлюють узгодження даного рахунку-фактури з автомобілем, що розмитнюється.
Дані щодо ідентифікаційних ознак автомобіля VOLKSWAGENPASSAT, VIN -WVWZZZ3CZFE014531 як бувшого у використанні, не містять і інші документи, надані позивачем для огляду судом.
За таких обставин, задекларовані позивачем як декларантом відомості про автомобіль VOLKSWAGENPASSAT, VIN - WVWZZZ3CZFE014531, який вже використовувався, не узгоджується з інформацією в комерційних/товаросупровідних документах.
Також, в INVOIC від 16.01.2019 №85019 не зазначено чіткої дати відвантаження, лише «готовий до відвантаження», що суперечить п. 4 контракту, та унеможливлює вирахування виконання умов 100% передплати за товар перед відвантаженням у відповідності до п. 5 контракту.
Суд зазначає, що інформація про товар, що підлягає розмитненню, має повністю співпадати з відомостями, зазначеними в МД декларантом, та узгоджуватись з відомостями в комерційних/товаросупровідних документах, перелік яких визначений в ст. 53 Митного кодексу України, в тому числі, з реквізитами, необхідними для ідентифікації ввезеного товару.
Сумнівним є також і той факт, що в матеріалах справи містяться дві експортні декларації MRN19DE335299043659E5 від 23.01.2019 (а.с.34-36, а.с.139), втім з різними даними щодо фактурної та статистичної вартості автомобіля.
На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем до митного оформлення надано довідку від 29.01.2019 р. про транспортні витрати за підписом ОСОБА_4 на суму 100Євро. (а.с.134). Втім, згідно з експортною декларацію MRN19DE335299043659E5 від 23.01.2019 (а.с.34) статистична вартість становить 11450Євро.
Отже, витрати на доставку товару становлять 150,00Євро, що не відповідає числовому значенню, заявленому у довідці 23.01.2019 р.
Щодо висновку експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 01.02.2019 №285т19, суд зазначає наступне.
Згідно з даним висновком прийнятні показання одометра-153438 км, що не відповідає задекларованим даним. Крім того, експертом в якості джерела цінової експертизи досліджено інформацію системи оцінки транспортних засобів schwackenet.de., де ціна купівлі/продажу товару з показником одометра 153438 км без врахування податку становить 14 033,61 євро. Розрахована ціна продажу згідно з витягом з schwackenet.de. від 01.02.2019 з ПДВ (19%) складає 16559,66 євро.
Отже, дані висновку не можуть належним чином підтвердити правильність визначення митної вартості автомобіля, що поставлений на розмитнення, за ціною договору.
Суд критично оцінює доводи представника позивача стосовно того, що не має значення, які дати документів, наявність або відсутність в документах ідентифікуючих ознак автомобіля, головне - номер кузова транспортного засобу (VIN), який є індивідуальним для кожного автомобіля.
Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 ст. 52 Митного кодексу України зобов’язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних.
За встановлених розбіжностей в товаросупровідних документах із задекларованими даними, а також ненадання додаткових документів на пропозицію митного органу, суд погоджується з відповідачем щодо непідтвердження позивачем заявленої митної вартості товару за ціною контракту за МД №UA110150/2019/204346 від 29.01.2019 року, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №2ґ (резервним), тобто, дотримане правило послідовності застосування методів, визначене Митним кодексом України.
За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 р. №UA110150/2019/200031/1 та картка відмови №UA110150/2019/00101 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, тобто, відповідають критеріям, визначеним ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Енерготехнолоджі» є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехнолоджі" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 травня 2019 року.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 81509598, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/2202/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: