Рішення № 81509106, 03.05.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/159/19

Провадження № 2/209/539/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"03" травня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.,

при секретарі Золотих Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкоємця,-

В С Т А Н О В И В :

Представник АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачів на користь АТ КБ "Приватбанк" суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 08.01.2008 року в розмірі 6705,14 гривень та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_4 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 08.01.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає: між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких Позичальник при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. 12 вересня 2017 року позичальник, ОСОБА_4 помер. Спадкоємці ОСОБА_4 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 12.09.2017 року по 12.03.2018 року. У іхньому випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Позивачем 19.12.2017 року була направлена претензія кредитора до Другої Кам'янської державної нотаріальної контори. 07.06.2018 року Позивачем було отримано відповідь Другої Кам’ямської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звергались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ “Приватбанк”. 09.11.2018 року до спадкоємців ОСОБА_1, ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно яких Позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 08.01.2008 року становить — 6705,14 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного: 2484,11 грн. - тіло кредиту; 3921,03 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом; 300,00 грн. - нараховано пені.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, письмово просила суд провести розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення .(а.с.73).

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за їх відсутності не скористалися та не повідомили суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подали.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

03 травня 2019 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 08.01.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає: між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.(а.с.16-50).

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.

Пунктами 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг регламентовано, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлються за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком.

Підписавши заяву по відкриття рахунку на видачу перерахованих коштів, ОСОБА_4 погодився з тим, що підписана ним заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять укладний між сторонами Договір про надання банківських послуг.

Згідно п.2.1.1.12.1 Умов, під борговими зобов’язаннями за Кредитом Сторони узгодили зобов’язання Клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування Кредитом, комісії, пені та штрафу, тобто загальну заборгованість клієнта.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що ОСОБА_4 не вчасно та не в повному обсязі проводив платежі по погашенню кредиту, таким чином, не належним чином виконував умови договору.

Із даного розрахунку вбачається, що у ОСОБА_4 на момент його смерті існувала заборгованість за кредитним договором в сумі 6705,14 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного: 2484,11 грн. - тіло кредиту; 3921,03 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом; 300,00 грн. - нараховано пені.(а.с.14-15)

З огляду вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 неналежним чином виконував умови зобовязання.

12 вересня 2017 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.54)

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у звязку зі смертю боржника припиняються лише ті зобовязання, які нерозривно повязані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обовязки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги.

Згідно відповіді Другої Кам’ямської державної нотаріальної конторивід 20.12.2017 року на претензію банку, після смерті ОСОБА_4, померлого 12.09.2017 року, ніхто із спадкоємців для оформлення спадщини не звертався і спадкова справа заведена на підставі претензії кредитора № SAMDNS0000017494667 від 31.10.2017 року. (а.с.59).

Також вбачається, що 24.10.2018 року представник позивача АТ КБ «Приватбанк» звертався до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з листом-претензією про сплату заборгованості за кредитним договором від 08.01.2008 року укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4. (а.с.60, 61).

Із досліджених судом копії паспортів ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, встановлено, що вони були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.51-53)

Частиною ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживали з ОСОБА_4 протягом 6 місяців із відкриття спадщини не подавали заяви про відмову від прийняття спадщини, тому згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, а також враховуючи позицію відповідачів, які не оспорили ні суму позову, ні підстав, з яких позов заявлений, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів має бути стягнуто судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89,247, 265, 280, 281,282 ЦПК України, ст.ст. 526, ч.1 ст. 548, ч.1 ст. 549, ч.1 ст.610, ч.1 ст. 611, 625, 1049, 1054, 1268, 1281 ЦК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до огослов ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця– задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.01.2008 року у розмірі 6705 (шість тисяч сімсот п'ять) гривень 14 коп, яка складається з наступного: 2484,11 грн. - тіло кредиту; 3921,03 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом; 300,00 грн. - нараховано пені.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) - судовий збір у розмірі 960,50 гривень з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складений 03.05.2019 року.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська О.О. Лобарчук