
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 року Справа № 160/672/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, третя особа 1 Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
23.01.2019 року громадянка ОСОБА_1 Менара Сабріне звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року №130601000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне;
- зобов’язати посадових осіб Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області видати посвідку на тимчасове проживання на території України громадянці ОСОБА_1 Менара Сабріне на період її навчання у Державному закладі «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
За результатами автоматизованого розподілу адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Сидоренку Д.В.
Ухвалою судді від 24.01.2019 року у справі №160/672/19 вказану позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Подану разом із адміністративним позовом заяву про забезпечення позову ухвалою судді від 24.01.2019 року повернуто заявнику без розгляду.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року №144 д, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сидоренка Д.В., був призначений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №160/672/19.
За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Кальнику В.В.
Ухвалою судді від 11.02.2019 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Позивачем 22.02.2019 року надано до суду уточнений адміністративний позов та заяву про забезпечення позову.
25.02.2019 року суддею винесено ухвалу про відкриття у справі №160/672/19 спрощеного позовного провадження, та залучено до участі у справу в якості третіх осіб Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта».
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що протягом періоду навчання в академії з 08.10.2018 року по 05.12.2018 року позивач неодноразово зверталась до керівництва навчального закладу та співробітників паспортно-візового відділу ДЗ «ДМА МОЗ України», з проханням оформити у встановленому законом порядку посвідку на тимчасове проживання в Україні, однак, працівники паспортно-візового відділу чітких відповідей не давали та постійно знаходили відмови; лише 05.12.2018 року позивача запросили працівники паспортно-візового відділу медичної академії для фотографування на посвідку в обласне управління ДМС; 21.12.2018 року декан академії повідомив позивача про відмову в оформленні посвідки, особисто копію рішення про відмову в оформленні посвідки позивач отримав 19.01.2019 року; вказав, що в оскаржуваному рішенні не зазначено та не конкретизовано, з яких саме підстав позивачу відмовлено в оформленні посвідки; позивач зауважив, що усі необхідні документи позивачем були надані вчасно, жодних строків не порушено, у зв’язку із чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
13.03.2019 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що рішення про відмову позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні було прийнято з урахуванням усіх обставин справи та відповідно, підстави для його скасування відсутні; зауважив, що позивач не зверталась для оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання у встановлений законом термін саме до відповідача, відповідно позовні вимоги щодо неправомірності дій відповідача не підтверджується жодними доказами; натомість, відомості щодо того, що третя особа отримала документи на оформлення посвідки щодо громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне, та звернулась до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із цими документами із порушенням встановленого терміну та не подала заяву про продовження строку перебування, є підставою для оскарження в суді бездіяльності саме цієї особи; щодо вимоги про зобов’язання посадових осіб ГУ ДМС України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, то відповідач зазначив, що прийняття рішення належить до дискреційних повноважень відповідача, суд не може підміняти собою державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи за нього рішення, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.
Третьою особою 1 подано до суду заяву, у якій останнім зазначено, що проти розгляду справи у спрощеному провадженні не заперечує, при встановленні судом законності вимог позивача третя особа не заперечує проти видачі посвідки на тимчасове проживання на період навчання.
Третя особа 2 надала пояснення щодо позову, у яких зазначила, що позивачка не порушувала законів України, документи були подані вчасно, у зв’язку із чим ТОВ «Освіта» звертається до суду із проханням відмінити оскаржувану постанову щодо Менара Сабріне та зобов’язати відповідача видати позивачці посвідку на тимчасове проживання в Україні.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2018 року громадянка ОСОБА_1 Менара Сабріне прибула в Україну для навчання за запрошенням №0000157153 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
02.10.2018 року через фірму-посередника Товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта» позивач подала документи до Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», після чого уклала контракт від 02.10.2018 року №25/18, 05.10.2018 року оплатила послуги за навчання у навчальному закладі, та була зарахована на 1 курс наказом від 05.10.2018 року №1007ос.
У подальшому, 08.10.2018 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта» подав паспорт громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне до сектору паспортно-візового контролю відділу міжнародних зв’язків Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» для передачі в Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, про що видано відповідну довідку від 08.10.2018 року №814.
05.12.2018 року позивачку було запрошено працівниками сектору паспортно-візового контролю відділу міжнародних зв’язків Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» для фотографування на посвідку до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області.
13.12.2018 року Головним управлінням Державної міграційної служби в Дніпропетровській області винесено рішення №130601000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі пункту 6 пункту 61 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322.
Про прийняте відповідачем рішення позивачку 21.12.2018 року повідомив декан Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» ОСОБА_2 зазначив, що позивачу відмовлено в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні з тих підстав, що фотографування відбулось на один день пізніше, тоді як за законом фотографуватись необхідно за 15 робочих днів до закінчення візи.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (далі – Закону №3773), «Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2018 року №322 (далі – Порядок №322), «Порядком організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 01.11.2013 року №1541 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 11.12.2015 року №1272), та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2013 року за №2004/24536 (далі – Порядок №1541).
Законом №3773 визначений правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлений порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону:
6) іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
7) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;
18) посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Згідно частини тринадцятої статті 4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
Частиною третьої статті 5 Закону №3773 визначено, що Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу. (частина 13 статті 5 Закону №3773).
Згідно абзацу 5 пункту 4 Порядку №322 іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
Посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства (пункт 5 Порядку №322).
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Згідно пункту 21 Порядку №322 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб’єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.
Згідно пункту 6 пункту 61 Порядку №322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки.
Відповідно до пунктів 17, 18 Порядку №1541 навчальні заклади, які надають освітні послуги іноземцям, забезпечують своєчасне подання документів до територіальних органів чи підрозділів Державної міграційної служби України для оформлення зарахованим на навчання іноземцям в установленому законодавством порядку посвідок на тимчасове проживання на період навчання.
Періоди навчання іноземних студентів визначаються окремим наказом навчального закладу відповідно до тривалості освітніх (наукових) програм та включають в себе також строк, необхідний для вступу на наступний рівень освіти та (або) здійснення офіційного засвідчення отриманих після завершення навчання документів.
Навчальний заклад інформує уповноважене державне підприємство про іноземців, які прибули для здобуття відповідного ступеня вищої, післядипломної освіти (підвищення кваліфікації, стажування), навчання в аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, лікарській резидентурі, на підготовчому факультеті, відділенні (у підрозділі), за програмами академічної мобільності та/або з вивчення державної мови та/або мови навчання, шляхом внесення відповідних відомостей до електронного журналу протягом 15 днів після зарахування іноземця.
Як зазначено вище, громадянка ОСОБА_1 Менара Сабріне прибула до України 29.09.2018 року, строк дії візи з 27.09.2018 року по 25.12.2018 року.
На перший курс Дніпропетровської медичної академії позивач зарахована наказом від 05.10.2018 року, до 25.07.2023 року.
08.10.2018 року національний паспорт позивачки переданий до сектору паспортно-візового контролю відділу міжнародних зв’язків Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» для передачі в Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.
У свою чергу, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» звернувся до Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне із клопотанням №221 за вих. 03.12.2018 року.
Відповідачем надана до суду копія заяви-анкети позивачки №130601000 від 05.12.2018 року на отримання посвідки на тимчасове проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду наданих позивачем документів, зазначену анкету сформовано та подано після фотографування позивачки, куди вона була запрошена. До 05.12.2018 року на фотографування позивачка запрошена не була.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що під час розгляду справи судом не встановлено допущення позивачем протиправної поведінки, як вбачається з матеріалів справи, пропуск строку подання документів разом із заявою-анкетою до органів міграційної служби відбувся не з вини позивача, окрім того, допущене порушення строку є незначним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем, не дотримано одного з елементів критерію «необхідності у демократичному суспільстві», а саме - принципу пропорційності. Який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останнього.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, за практикою Суду при визначенні питання «необхідності у демократичному суспільстві» держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.
Оскаржуване рішення не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання має наслідком позбавлення можливості отримати освіту в Державному закладі «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», на що вона правомірно сподівалась, оскільки наказом від 05.10.2018 року №1007ос була зарахована на перший курс цього Державного закладу.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог та необхідність захисту порушених прав позивача.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно зі статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, третя особа 1 Державний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області від 13.12.2018 року №130601000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне.
Зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області видати посвідку на тимчасове проживання на території України громадянці ОСОБА_1 Менара Сабріне на період її навчання у Державному закладі «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
Стягнути на користь громадянки ОСОБА_1 Менара Сабріне за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області судовий збір в розмірі 1536,08 грн., сплачений відповідно до квитанції від 21.02.2019 року №1127FF10A0.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник
Судове рішення № 81508437, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 25.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/672/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: