Ухвала суду № 81508178, 02.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1435/19 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансових санкціях в сумі 17 000 грн 00 коп.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та містить такі недоліки.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В порушення вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України Головним управління ДФС у Волинській області у поданій позовній заяві зазначено відповідачем фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, проте, у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість по фінансових санкціях в сумі 17 000 грн 00 коп. з ОСОБА_2.

Відтак, позивачу слід визначити, хто виступає у даній справі відповідачем та з врахуванням цього чітко сформулювати предмет та підставу позову, з обґрунтуванням своїх вимог до нього.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн 00 коп.

Таким чином, за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень – Головним управлінням ДФС у Волинської області даного адміністративного позову майнового характеру слід сплатити судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» – 1 921 грн 00 коп.

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору, при цьому, позивач згідно із статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнений від сплати судового збору.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 921 грн 00 коп.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити, хто виступає у даній справі відповідачем, сплатити судовий збір у розмірі 1 921 грн 00 коп. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя А.Я. Ксензюк