Рішення № 81508172, 26.04.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/329/19

Провадження № 2/317/505/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3, яка була позивачу рідною матір'ю. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді 1/4 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

На протязі шестимісячного строку позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак відповідно до Листа про надання роз'яснення державного нотаріусу Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. від 24.01.2019 № 54/01-16, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, йому було рекомендовано звернутись до суду.

Посилаючись на те, що оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку він не має змоги, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: житлового будинку літ. «А», вцілому - прибудова літ. «а», сараї літ. «В, Г», навіси літ. «У, Т».

Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Раніше від представника позивача - адвоката Заярної М.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, без фіксування процесу технічними засобами.

Представник відповідача Територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Раніше надав до суду заяву, відповідно до якої не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Запорізької районної державної нотаріальної контори Запорізької області до суду не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Раніше надав до суду заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без його участі Заперечення до позовної заяви відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_3, яка була позивачу рідною матір'ю. Факт смерті підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданим 25.04.1995 Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області (а.с. 6).

Факт родинних зв'язків між позивачем і померлою підтверджується копією Посвідки про народження серії НОМЕР_2 від 23.08.1940, запис № 3259, відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1, матір'ю якого є ОСОБА_3 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді 1/4 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 398(95), наданої суду державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцовою Л.М., вбачається, що спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, прийняв ОСОБА_1, про що ним складено заяву, зареєстровану 05.10.1995 за № 530, що знаходиться в матеріалах спадкової справи (а.с. 32-34).

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, як син померлої. Спадщину, відкриту після смерті матері, позивач прийняв у встановленому законодавством порядку, а саме: на протязі шестимісячного строку з дня відкриття спадщини шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори.

Окрім позивача, спадкоємців після померлої ОСОБА_3 немає.

При оформленні ОСОБА_1 своїх спадкових прав на вищевказану 1/4 частину житлового будинку з'ясувалось, що документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності, згідно з чинним законодавством, відсутній.

Крім того, відповідно до Листа про надання роз'яснення державного нотаріусу Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. від 24.01.2019 № 54/01-16, Запорізька районна державна нотаріальна контора не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини, тому рекомендувала звернутись до суду (а.с. 7).

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/04-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до п. 4 Заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року), до правовідносин, які виникли до вступу в силу цього кодексу, застосовуються норми законодавства, діючого раніше, а саме Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року (далі ЦК УРСР 1963 року).

Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі ст. 553 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, передбачених ст. 549 цього Кодексу, що свідчать про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, за законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, чи він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов'язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації.

У той же час, згідно з приписами ч. 4 ст. 3 вказаного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Така ж позиція викладена в п. 3.1. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24 753/0/04 13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»: «При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК».

Згідно з п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Тобто, записи у погосподарських книгах визначались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Згідно з даними облікової карти об'єкта по господарського обліку на 2016-2020 роки, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_3 (а.с. 11-13).

Відповідно до довідки № 1821/02-01-26 від 11.10.2018 р., виданої виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_2 з 06.10.1977 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4. Разом з нею за вказаною адресою на день смерті спадкодавця зареєстрованих не було (а.с. 8).

Згідно з довідкою № 1843/02-01-26 від 16.10.2018 р., виданої виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, поштова адреса 1/4 житлового будинку АДРЕСА_2, не змінювалася (а.с. 9).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Вищезазначене приводить суд до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 524, 529, 548, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 4, 12, 13, 211, 247, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1) до Територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Центральна, буд. 37), третя особа без самостійних вимог: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 4) про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1) право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: житлового будинку літ. «А», вцілому - прибудова літ. «а», сараї літ. «В, Г», навіси літ. «У, Т».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Яркіна