Рішення № 81508066, 24.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року 16:46 ЛуцькСправа № 140/464/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко І.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови, визнання протиправним наказу, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі – підприємець, ФОП) звернулась із позовом до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 19 березня 2019 року, яка подана до суду 25 березня 2019 року (арк. спр. 70-72), позивач просить, окрім заявленої вимоги про визнання протиправною і скасування постанови № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн, також визнати протиправним і скасувати наказ Управління Держпраці у Волинській області № 13-і від 11 січня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування" та визнати протиправними дії останнього щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) підприємця.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Управління Держпраці у Волинській області № 13-і від 11 січня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування" з 18 по 21 січня 2019 року працівниками Управління Держпраці у Волинській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 з метою перевірки додержання законодавства про працю в частині укладення трудових договорів із працівниками. За результатами вказаної перевірки складено акт інспекційного відвідування від 21 січня 2019 року № ВЛ61/1647/АВ у якому зафіксовано порушення позивачем законодавства про працю, зокрема частину третю статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) - допуск до роботи продавця ОСОБА_4 без укладення трудового договору та повідомлення контролюючого органу. Підприємець ОСОБА_3 акт інспекційного відвідування підписала із запереченнями. Інспектором Управління Держпраці у Волинській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ВЛ61/1647/АВ від 31 січня 2019 року, яким позивача зобов’язано до 02 березня 2019 року усунути виявлені порушення. За результатами розгляду справи про накладення штрафу перший заступник начальника Управління Держпраці у Волинській області прийняв постанову № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 у розмірі 125 190 грн за порушення частини третьої статті 24 КЗпП України – допущення працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Позивач вказує, що оскаржені наказ № 13-і від 11 січня 2019 року та постанова №ВЛ61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року є протиправними та такими, що винесені без достатніх на те правових підстав; також дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) позивач уважає протиправними. Свої доводи обґрунтовує наступним.

У наказі №13-і від 11 січня 2019 року «Про проведення інспекційного відвідування» підставою для такої перевірки визначено рішення керівника, службова записка начальника відділу від 11 січня 2019 року. Однак, така підстава для проведення інспекційного відвідування не передбачена частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі – Порядок № 295). Під час проведення перевірки позивачу не було надано ані рішення керівника, ані службової записки начальника відділу від 11 січня 2019 року.

Також відповідачем порушено вимоги Порядку в частині періоду проведення інспекційного відвідування, який не може перевищувати двох робочих днів. При цьому, у направленні період проведення інспекційного відвідування визначений у 5 робочих днів (з 14 по 18 січня 2019 року).

У направленні №13 від 11 січня 2019 року інспекційне відвідування уповноважено проводити головного державного інспектора Невмержицького С.В., для участі – ОСОБА_5 Однак, із акта від 21 січня 2019 року № ВЛ61/1647/АВ убачається, що інспекційне відвідування проведене саме ОСОБА_5, а ОСОБА_6 визначений іншою особою, що брала участь у заході.

Отже, позаплановий захід призначено та проведено без достатніх на те правових підстав, що вказує на протиправність оскарженого наказу та дій суб’єкта при проведенні перевірки.

Окрім того, позивач вказує, що припис від 31 січня 2019 року, винесений інспектором праці ОСОБА_5, із зобов’язанням усунути виявлені порушення не містить підпису посадової особи.

Щодо факту допуску працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин позивач зазначила, що із ОСОБА_4 трудовий договір укладено 17 січня 2019 року, окрім того позивач видала наказ № 1п від 17 січня 2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_4, заведена та належним чином оформлена трудова книжка, пройдений медичний огляд, що підтверджується наявною санітарною книжкою. Повідомлення до Головного управління ДФС у Волинській області про прийняття працівника на роботу ФОП ОСОБА_3 подала 17 січня 2019 року. Вказані обставини свідчать про дотримання суб’єктом господарювання законодавства про працю та спростовує висновок відповідача про порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України.

Окрім того, позивач вказує, що до правовідносин у сфері застосування відповідальності за порушення трудового законодавства у даному випадку підлягають застосуванню норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, а притягнення підприємця до відповідальності на підставі КЗпП України є протиправним.

Керуючись наведеним позивач просив визнати протиправними і скасувати постанову № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн, наказ № 13-і від 11 січня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування" та визнати протиправними дії Управління щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) підприємця.

Відповідач правом подання відзиву не скористався. У заяві № 1268/05-02 від 24 квітня 2019 року (арк. спр. 135) визнав позовні вимоги в частині протиправності і скасування постанови № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн.

Суд після роз’яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, встановлення повноважень на їх вчинення, прийняв визнання позову відповідачем у вказаній частині.

Ухвалою від 27 лютого 2019 року було відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 26 березня 2019 року (арк.спр. 1).

Ухвалою від 26 березня 2019 року розгляд справи було відкладено на 10 квітня 2019 року у зв’язку із заявленням відповідних клопотань позивачем, її представником, відповідачем (арк. спр. 65, 67, 67а-67б, 80-81).

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог (арк.спр. 89).

У призначене судове засідання 10 квітня 2019 року позивач, її представник та представник відповідача не прибули, подали клопотання про відкладення розгляду справи (арк. спр. 93-94, 95-96, 98). У зв’язку із наведеним у судовому засіданні оголошено перерву до 16 квітня 2019 року (арк. спр. 101-102). Відповідач 11 квітня 2019 року подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління Держпраці у Волинській області (арк. спр. 109)., тому 16 квітня 2019 року при розгляді справи по суті було оголошено перерву для надання додаткових пояснень щодо протиправності дій на проведення інспекційного відвідування (письмові докази підстав проведення перевірки)(арк. спр. 128-129).

У судовому засіданні 24 квітня 2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві (арк. спр. 4-8), додаткових письмових поясненнях від 21 березня 2019 року (арк. спр. 62-64), заяві про збільшення позовних вимог від 25 березня 2019 року (арк. спр. 70-72), письмових поясненнях від 15 квітня 2019 року (арк. спр. 118-120), від 16 квітня 2019 року (арк. спр. 121-124).

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про визнання позову у частині протиправності та скасування постанови № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн. В іншій частині проти позову заперечив, при цьому жодних письмових пояснень та доказів суду не подав. Усно пояснив суду, що строки проведення перевірки не порушені, складання акту іншою посадовою особою не несе жодних наслідків оскільки їх права як інспекторів є тотожними і абсолютно однаковими, винесення постанови про накладення штрафу не передбачає складення припису, тому останній взагалі до уваги можна не брати, і оскільки їх фактично було допущено до перевірки, тому їх дії не є протиправними і наказ є чинним.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача, відповідача та їх представників у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв’язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

На підставі наказу і направлення першого заступника начальника Управління Держпраці у Волинській області від 11 січня 2019 року № 13-і та №13 відповідно «Про проведення інспекційного відвідування» (арк. спр. 20, 74) 18 січня 2019 року проведено інспекційне відвідування торгового кіоску «Смачна хвилинка» по вулиці Конякіна, 39 у місті Луцьку, де здійснює господарську діяльність підприємець ОСОБА_3, під час якого досліджувалось питання оформлення трудових відносин.

За результатом перевірки складено акт № ВЛ61/1647/АВ від 21 січня 2019 року (арк. спр. 21-25). У розділі ІІІ акта зафіксовано виявлене порушення: продавець ОСОБА_4 із 17 січня 2019 року проходить стажування, за час проходження якого заробітну плату не отримувала. При дослідженні документів перевіряючим було установлено, що повідомлення про прийняття ОСОБА_4 на роботу до Головного управління ДФС у Волинській області подане 18 січня 2019 року о 13 год. 50 хв., тобто уже після допущення працівника до роботи. Наведені обставини стали підставою для висновку про те, що ОСОБА_4 допущена підприємцем до роботи без укладення трудового договору (арк. спр. 23).

Фізична особа-підприємець акт № ВЛ61/1647/АВ від 21 січня 2019 року підписала із зазначенням про наявність заперечень до нього.

У письмових зауваженнях від 29 січня 2019 року до акта інспекційного відвідування від 21 січня 2019 року ФОП ОСОБА_3 вказала, що між нею та ОСОБА_4 17 січня 2019 року було укладено трудовий договір, який надавався інспектору праці під час інспекційного відвідування, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні. Однак ця обставина не була врахована під час складання акту.

Головний державний інспектор Губарик О.В. листом № 339/09 від 30 січня 2019 року повідомив ФОП ОСОБА_3 про розгляд її зауважень на акт інспекційного відвідування та вказав, що перевірку проведено правомірно, а отримані документи є достатніми для підтвердження факту наявності порушень законодавства про працю (арк. спр. 31). Окрім того, 31 січня 2019 року Головний державний інспектор Губарик О.В. виніс припис № ВЛ61/1647/АВ про усунення позивачем виявлених порушень з зазначенням терміну усунення до 02 березня 2019 року (арк. спр. 32-34).

За результатами розгляду матеріалів справи про накладення штрафу, на підставі акта інспекційного відвідування від 21 січня 2019 року № ВЛ61/1647/АВ щодо порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 законодавства про працю, зокрема частини третьої статті 24 КЗпП України (допуск працівника до роботи без укладення трудового договору), на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України перший заступник начальника Управління Держпраці у Волинській області вирішив накласти на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 125 190 грн (арк. спр. 38-39).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржених дій, винесення наказу на проведення перевірки. Разом з тим, суд враховує визнання відповідачем і його представником у судовому засіданні позову у частині протиправності оскарженої постанови про накладення штрафу та її скасування.

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМ України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із пунктом 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27 березня 2015 року, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Отже, Управління Держпраці у Волинській області у системі органів виконавчої влади є уповноваженим територіальним органом для здійснює державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05 квітня 2007 року (далі – Закон № 877).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України» та статтею 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частинами першою, другою статті 6 Закону № 877 визначено вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Отже, підставами для здійснення позапланових заходів є: 1) подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 2) виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; 3) перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); 4) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом; 5) неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; 6) доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 7) настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Також, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (підпункти: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю).

За результатом аналізу самого наказу «Про проведення інспекційного відвідування» № 13-і від 11 січня 2019 року судом установлено, що правовою підставою для проведення 18 січня 2019 року інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 слугував підпункт 3 пункту 5 Порядку № 295, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 від 11 січня 2019 року (арк. спр. 74).

Судом витребовувався письмовий доказ, а саме, службова записка вищезазначеної особи, оскільки саме вона є підставою для інспекційного відвідування у відповідності до Закону № 877 та Порядку №295. Позивач у судовому засіданні 16 квітня 2019 року повідомила суду, що на усне та письмове звернення щодо надання даного доказу інспекторами відповідача їй було відмовлено. Представник відповідача у судовому засіданні 24 квітня 2019 року обмежився тільки заявою про визнання позову в частині скасування постанови і жодних письмових пояснень суду не надав усупереч нормам частин першої, другої статті 77 КАС України.

На думку суду, відповідач зловживав своїми права і обов’язками не подаючи суду доказів разом із поданням відзиву, крім того, подавав до суду необгрунтовані клопотання про що, судом була винесена ухвала від 10 квітня 2019 року (арк. спр. 101-102).

Інших підстав для проведення відповідачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, які визначені частинами першою, другою статті 6 Закону № 877, пункту 5 Порядку № 295 суд не встановив.

Судом враховано, що усупереч статті 77 КАС України щодо обов’язку доказування правомірності свого рішення, дій, відповідач не надав відзиву на позов та жодних доказів на підтвердження законності оскарженого наказу № 13-і від 11 січня 2019 року та вчинених на його підставі дій. Зокрема, не було надано службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 від 11 січня 2019 року, що позбавило суд можливості дослідити цей доказ та встановити на його підставі необхідні фактичні обставини для обґрунтування законності проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 18 січня 2019 року.

Окрім того, у судові засідання 26 березня 2019 року, 10 квітня 2019 року, 16 квітня 2019 року представник відповідача для надання пояснень по суті спору не прибував. У судовому засіданні 24 квітня 2019 року представник відповідача проти позову в частині визнання протиправним і скасування наказу № 13-і від 11 січня 2019 року, визнання протиправними дій щодо проведення інспекційного відвідування на підставі такого наказу заперечив, однак жодного доказу в обґрунтування своєї позиції суду також не надав. Водночас, подав суду клопотання про визнання позову в частині протиправності і скасування постанови № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн. Дане клопотання представник відповідача у судовому засіданні обгрунтував тим, що фактично трудовий договір між ФОП і громадянкою ОСОБА_4 був укладений належним чином і остання ще не отримала заробітну плату.

Суд керуючись принципом офіційного з’ясування обставин справи досліджував можливі інші підстави для проведення позапланового заходу, передбачені підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295 однак нічого не встановив. З пояснень позивача у судовому засіданні 16 квітня 2019 року попередній працівник була офіційно оформлена і обізнана з розміром заробітної плати, претензій до роботодавця не мала, звільнилася за власним бажанням. Стажист ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше почала свою трудову діяльність, заробітну плату ще не отримувала, а відповідно і звіти щодо неї в різні установи не подавалися, тому, позивач стверджує, що жодних законних підстав для проведення такого позапланового заходу у відповідача не було. Представник відповідача висновків суду не спростував.

Керуючись наведеним та на підставі загальних принципів щодо доказів та доказування в адміністративному судочинстві, установлених Главою 5 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність правомірності підстав для призначення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, яке відбулось 18 січня 2019 року.

Відповідно до частин першої – четвертої статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Також, суд звертає увагу, що тривалість інспекційного відвідування для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, до яких відноситься позивач, не може перевищувати двох робочих днів (пункт 10 Порядку № 295).

Таким чином, необхідно дійти висновку, що направлення на проведення інспекційного відвідування є розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю), на підставі якого уповноважені особи здійснюють відповідні заходи лише протягом зазначеного у ньому строку, який, у даному випадку, не міг перевищувати двох робочих днів.

У дослідженому направленні на проведення інспекційного відвідування № 13 від 11 січня 2019 року (арк. спр. 20) період інспекційного відвідування становить п’ять робочих днів (14-18 січня 2019 року).

Як зазначено в акті № ВЛ61/1647/АВ від 21 січня 2019 року тривалість інспекційного відвідування фактично становила 4 робочих дні (18-21 січня 2019 року). При цьому, в акті зазначено, що перевірку розпочато 18 січня 2019 року, а закінчено – 21 січня 2019 року.

Встановлені обставини свідчать про порушення відповідачем вимог частини четвертої статті 7 Закону № 877, пункту 10 Порядку № 295 щодо тривалості інспекційного відвідування та вихід за межі визначеного строку для заходу державного нагляду (контролю).

У наказі від 11 січня 2019 року №13-і та направленні на перевірку визначено головного державного інспектора Невмержинського С.В. за участі головного державного інспектора Губарика О.В. На думку суду, саме ОСОБА_8 уповноважений на складання акту інспектування, оскільки це чітко зазначено у вищезгаданих документах підписаних першим заступником начальника Управління. З акту №ВЛ61/1647/АВ від 21 січня 2019 року судом установлено, що саме інспектором праці ОСОБА_5 проведено інспекційне відвідування підприємця ОСОБА_3 (арк.спр.21) і підписаний акт також даною особою, а ОСОБА_8 зазначений, як інші особи, що брали участь у перевірці. Суд оцінює цей факт як порушення та перекручування інформації зазначеної у наказі та направленні, а отже як наслідок ставить під сумнів хто ж фактично перевіряв діяльність підприємця.

Суд уважає спростованим пояснення представника відповідача з приводу підписання акта підприємцем, як доказ того, що посадові особи були допущені до перевірки з огляду на те, що про здійснення такого заходу підприємець повідомлена не була, про допуск до перевірки нікого не уповноважувала. Фактично на робочому місці була тільки стажист, яка працювала лише другий день і скористатися правом повідомити власника кіоску інспектори її позбавили, відібрали тільки одні пояснення.

Щодо виявлених відповідачем порушень законодавства про працю за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-третьої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як установлено судом, 17 січня 2019 року між підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено трудовий договір (арк. спр. 76), відповідно до якого сторони угоди домовились про прийняття останньої на посаду продавця-консультанта.

Також, 17 січня 2019 року позивач видала наказ № 1п про прийняття на роботу продавця ОСОБА_4 із 17 січня 2019 року (арк. спр. 16). Окрім того, у трудову книжку (серія АН № 591492), належну ОСОБА_4, внесено відповідний запис про прийняття на роботу від 17 січня 2019 року (арк. спр. 17).

Прийняттю на роботу ОСОБА_4 передувало проходження останньою з 10 по 17 січня 2019 року медичного обстеження з метою засвідчення стану здоров'я, необхідного для допуску до роботи та оформлено особову медичну книжку серії АВ № 800076 (арк. спр. 18-20).

У наданий суду табель обліку використання робочого часу за січень 2019 року внесено відомості про відпрацювання ОСОБА_4 8-мигодинний робочий день 17 та 18 січня 2019 року (арк. спр. 47).

У судовому засіданні 16 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_3, представник позивача ОСОБА_1 пояснили, що повідомлення про прийняття працівника на роботу до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування направлено 17 січня 2019 року засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису, як це визначено постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Однак, відповідну інформацію до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” внесено18 січня 2019 року. Вказані обставини відповідачем не заперечено і спростовано допустимими, достатніми та належними доказами.

Таким чином, установлено, що станом на день проведення інспекційного відвідування (18 січня 2019 року) Головне управління ДФС у Волинській області уже було повідомлене про прийняття працівника на роботу.

Наведені обставини дають змогу суду дійти висновку, що при прийнятті на роботу ОСОБА_4 підприємець ОСОБА_3 вчиняла усі необхідні дії для належного оформлення трудових відносин: між працівником і працедавцем укладено трудовий договір, видано наказ про прийняття на роботу працівника, ОСОБА_4 пройшла медичне обстеження, необхідне для зайняття відповідної посади, повідомлення Головного управління ДФС у Волинській області про прийняття працівника на роботу. А отже, судом не встановлено умислу позивача допускати працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин, що свідчить про відсутність складу правопорушення, визначеного статтею 24 Кодексу законів про працю України.

Окрім того суд звертає увагу, що метою повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу є належне адміністрування та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (абзац третій пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

За період роботи 17-18 січня 2019 року ОСОБА_4 нарахування та виплата заробітної плати не проводилась, та відповідно і не відбулось порушення з боку позивача щодо ухилення від нарахування і сплати єдиного соціального внеску.

У справі наявна довідка № 1684/03-20-13-02/НОМЕР_1 від 30 січня 2019 року (арк. спр. 41-46) про результати позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2018 року. Відповідно до висновків вказаної довідки, перевіркою порушень не встановлено.

Як передбачено пунктами 19, 23-25 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об’єкта відвідування. Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об’єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Як установлено судом на адресу ФОП ОСОБА_3 30 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Волинській області було направлено два примірника припису про усунення виявлених порушень від 31 січня 2019 року № ВЛ61/1647/АВ, жоден з яких не підписаний особою, що його складала (арк. спр. 32-34).

Таким чином, окрім того, що дата направлення припису передує даті його складання, документ також не містить підпису уповноваженої особи.

Вказаним приписом інспектор праці зобов’язав позивача до 02 березня 2019 року усунути такі порушення: допуск працівників до роботи без укладення трудового договору.

Однак, суд акцентує, що уже станом на день проведення інспекційного відвідування (18 січня 2019 року) вказаного порушення не існувало, а тому вимоги, зазначені у такому приписі є необґрунтованими і безпідставними.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до статті 3 Конституції України та статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги судочинства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Суд враховує, що у справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Враховуючи наведене та те, що при призначенні інспекційного відвідування, кваліфікації виявленого у ході інспекційного відвідування порушення відповідач діяв за відсутності достатніх правових підстав, безпідставність та необґрунтованість винесеного припису, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, що дії позивача призвели до порушення трудового законодавства, зокрема і прав працівника, суд вважає, що оскарженими постановою № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн, наказом № 13-і від 11 січня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування", діями щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) підприємця порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи відповідальності за порушення законодавства про працю.

Отже, вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що наслідки проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 (накладення штрафу у сумі 125 190 грн) не є пропорційними, оскільки їх застосування не матиме наслідком досягнення справедливого балансу між інтересами господарюючого суб'єкта та публічними інтересами. Звинувачення суб'єктом владних повноважень особи у порушенні закону не може ґрунтуватись на припущеннях, бути узагальненим, без наведення ґрунтовних підстав для прийняття рішення. Контроль легальності дії особи має здійснюватись на підставі закону, забезпечуючи необхідний баланс інтересів, об’єктивність та справедливість. На переконання суду, наведеним умовам не відповідають дії та наказ відповідача щодо організації та проведення інспекційного відвідування, постанови про накладення штрафу.

Суд на підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин справи у їх сукупності, перевірених доказами, дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті постанови № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн, наказу № 13-і від 11 січня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування", діями щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування), не надав оцінку усім обставинам, діяв необґрунтовано, нерозсудливо та упереджено. Суд вважає безпідставним призначення інспекційного відвідування, протиправними дії під час проведення такого інспекційного відвідування, помилковим встановлення факту порушення ФОП ОСОБА_3 частини третьої статті 24 КЗпП України та враховує визнання відповідачем позовних вимог у цій частині.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною і скасування постанови № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн, визнання протиправним і скасування наказу № 13-і від 11 січня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування" та визнання протиправними дії щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) підприємця є протиправними, отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржених дій, а також визнання протиправними і скасування оскаржених рішень, наказу, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 5 763 грн, сплачений відповідно до квитанцій № 16 від 25 лютого 2019 року (арк. спр. 2), № 30 від 29 березня 2019 року (арк. спр. 88).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (43024, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ветеранів, 9/61, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 39810267) про визнання протиправною і скасування постанови, визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці у Волинській області № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 125 190 грн.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Волинській області № 13-і від 11 січня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування".

Визнати протиправними дії Управління Держпраці у Волинській області щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Волинській області судовий збір у сумі 5 763 грн (п’ять тисяч сімсот шістдесят три грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 02 травня 2019 року.