
Справа № 161/6264/19
Провадження № 2-а/161/264/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2019 року місто Луцьк Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Грабовській Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за позовною заявою ОСОБА_2 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Купріянчика Віктора Васильовича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Купріянчика В.В., Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Свій позов мотивує тим, що 03.04.2019 року поліцейським СРПП №3 Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області було складено щодо нього постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №227098 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Вважає дану постанову безпідставною, такою що не відповідає дійсним обставинам справи та постановлена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, початок і завершення обгону він здійснив ще до перехрестя і більше ніж за 100 м від пішохідного переходу, а тому, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, вказує, що не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, подати докази, заявити клопотання, звернутися за правовою допомогою.
З врахуванням наведеного, просить суд скасувати постанову серії ДПО18 №227098 від 03.04.2019 року, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити, стягнути з відповідачів судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року по справі відкрито провадження у справі.
До судового засідання представник позивача подав заяву, в якій просить суд справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач Купріянчик В.В. в судове засідання не з'явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, в тому числі телефонограмою. Будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи у його відсутності та відзиву на адресу суду не надходило.
Представник Управління патрульної поліції у Волинській області в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи у його відсутності та відзиву на адресу суду не надходило.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників справи по наявним матеріалам справи.
Розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин..
Судом встановлено, що 03.04.2019 року поліцейським СРПП№3 Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області було винесено щодо позивача оскаржувану постанову, із змісту якої вбачається, що позивач, 03.04.2019 року, рухаючись автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі Н-22 «Усилуг-Луцьк-Рівне» Луцького району Волинської області, здійснив обгін транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку на перехресті та пішохідному переході, чим порушив п. 14.6 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 4).
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу.
Відповідно до п.п. 14.6 «а» ПДР України, забороняється обгін на перехресті.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
В даному випадку, позивач стверджує, що почав і завершив обгін ще до перехрестя. Доказів, щоб спростовували твердження позивача, відповідачем - поліцейським СРПП№3 Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області Купріянчиком В.В., не надано.
Статтею 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, (затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395) (далі - Інструкція) передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу; поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки; після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Судом не здобуто доказів того, що поліцейський Купріянчик В.В. під час складення оскаржуваної постанови роз'яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, заслухав по суті пояснення позивача, з'ясував всі фактичні обставини справи.
Крім того, в супереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем Купріянчиком В.В. не надано жодних доказів, щоб підтверджували обставини, вказані в оскаржуваній постанові та посилань на обставини, що ним були вжиті всі можливі заходи для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення.
Із дослідженого відеозапису з телефону позивача, вбачається що Купріянчик В.В. під час складання постанови, повідомив позивачу, що факт вчинення правопорушення він зафіксував візуально, при цьому не відібрав пояснень у ОСОБА_2, не реагував на заперечення останнього та не опитав можливих свідків події. Також, вказав, що суть правопорушення, вчиненого позивачем, він роз'яснить останньому вже після складання постанови (а.с. 21).
У відповідності до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши представлені докази, вважає, що при складанні постанови поліцейським СРПП№3 Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області Купріянчиком В.В.,не були дотриманні норми ст.ст. 251, 279, 283, 285 КУпАП, а тому на підставі ч. 3 ст.286 КАС України позов до нього слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, закрити справу про адміністративне правопорушення.
В частині вимог до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, слід відмовити, оскільки СРПП №3 Луцького районного відділення поліції Луцького ВП ГУНП у Волинській області не знаходиться в підпорядкуванні Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, а тому є неналежним відповідачем у справі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу і пов'язані з проведенням експертиз.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відповідності до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, відповідач - поліцейський СРПП №3 Луцького районного відділення поліції Луцького ВП ГУНП у Волинській області є службовою особою Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області, то судові витрати, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Волинській області.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 понесено витрати за правничу допомогу адвоката у розмірі 2800 грн., на підтвердження розміру якої позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 09.04.2019 року, акт приймання-передачі виконаних робіт і наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 09.04.2019 року від 24.04.2019 року, додаток до договору про надання правничої допомоги від 09.04.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера від 24.04.2019 року у розмірі 2800 грн.
У акті приймання-передачі виконаних робіт зазначено, які саме роботи виконав адвокат: надання усної консультації з вивченням матеріалів позовної заяви - 200 грн., складання позовної заяви та додаткових документів - 1600 грн., участь у судовому розгляді справи в Луцькому міськрайонному суді 24.04.2019 року - 1000 грн.
З огляду на викладене, враховуючи принцип співмірності витрат на правничу допомогу адвоката, суд приходить до висновку, що до стягнення підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 1800 грн.
Не підлягає до задоволення 1000 грн. витрат за участь адвоката у судовому засіданні, оскільки, судовий розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 134, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДПО18 №227098 від 03 квітня 2019 року поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Купріянчика Віктора Васильовича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_2 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Волинській області (код ЄДРПОУ 40108604) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), витрати на правничу допомогу в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.
Судове рішення № 81507661, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 24.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/6264/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: