Ухвала суду № 81507445, 03.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/452/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2019 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Пазяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі та видачу виконавчого листа,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просить виправити описи у виконавчому листі у справі № 308/452/19, виданому 19.04.2019 року, відповідно до зауважень старшого державного виконавця, викладених у повідомленні від 23.04.2019 року. Також заявник, посилаючись на положення ч. 5 ст. 431 ЦПК України та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», просить видати йому ще один виконавчий лист для виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі.

В судове засідання стягувач та боржник, будучи належним чином повідомленими, не з’явилися, що в силу ч. 3 ст. 432 ЦПК України не є перешкодою для вирішення заяви.

Вивчивши доводи заяви та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.04.2019 року в цивільній справі № 308/452/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено частково. Ухвалено визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України від 28.12.2018 року № 753/06-03 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача кафедри історії України 28.12.2018 року за вчинення працівником, який здійснює виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри історії України Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України. Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 41279 (сорок одна тисяча двісті сімдесят дев’ять) гривень 40 коп. (без утримання податків й інших обов’язкових платежів). Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 12790 (дванадцять тисяч сімсот дев’яносто) гривень 74 коп. (без утримання податків й інших обов’язкових платежів). У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

У вказаному рішенні зазначено відомості про позивача та відповідача, зокрема, позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідач: Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України, код ЄДРПОУ 02070832, що знаходиться за адресою: вул. Підгірна, 46, м. Ужгород, Закарпатська область.

19.04.2019 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у даній цивільній справі, за змістом якого суд вирішив: «Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри історії України Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 12790 (дванадцять тисяч сімсот дев’яносто) гривень 74 коп. (без утримання податків й інших обов’язкових платежів).».

Зазначений виконавчий лист пред’явлено стягувачем для виконання в Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області.

Старшим державним виконавцем Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2 вказаний виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання, про що винесено відповідне повідомлення від 23.04.2019 року, оскільки: у виконавчому документі не зазначено повне найменування боржника, а саме згідно пошуку в ЄДРПОУ відсутня вказана у виконавчому документі юридична особа, а також відсутній строк пред’явлення виконавчого документу до виконання та не зазначено прізвище ім’я та по батькові посадової особи, яка його видала. Одночасно відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кілька позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Вирішуючи порушені заявником питання, суд враховує такі норми права.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 431 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред’явлення рішення до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 4 вказаного Закону у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи наведені законодавчі приписи та виконавчий лист, з приводу якого стягувачем подано заяву, суд зазначає, що він за своїм змістом відповідає наведеним вимогам, а також повністю узгоджуються з резолютивною частиною судового рішення.

Частиною 7 ст. 235 КЗпП України визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах: про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

У виконавчому листі від 19.04.2019 року чітко зазначено, які саме дії підлягають негайному виконанню, а також зазначено відомості про боржника.

Доводи державного виконавця з приводу не зазначення у виконавчому листі прізвища, імені та по батькові посадової особи, що видала виконавчий лист, є помилковими.

Аналіз наведених законодавчих приписів ч. 1 та ч. 3 ст. 4 Закону дозволяє дійти висновку, що повноваженнями на видачу виконавчих документів наділені як органи, так і посадові особи (наприклад, нотаріуси, державні виконавці, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом).

Отже, виконавчий документ, виданий посадовою особою, як уповноваженим суб’єктом, має містити прізвище, ім’я, по батькові та посаду посадової особи, яка його видала, а виконавчі документи, видані уповноваженим законом органом, мають містити повне найменування такого органу (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону).

Оскільки виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 4 Закону, у виконавчому листі суду має бути вказано також прізвище, ініціали судді, який його підписав, та проставлена печатка із зображенням Державного Герба України.

Зі змісту виконавчого листа вбачається, що він містить найменування органу, який його видав, підпис уповноваженої посадової особи із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплені печаткою.

Отже, враховуючи, що допущення описок при оформленні виконавчого листа судом не встановлено, підстави для задоволення заяви про виправлення описки у виконавчому листі відсутні.

Водночас, у виконавчому листі не зазначено строк пред’явлення рішення до виконання, який у даному випадку становить три роки.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 432 ЦПК України про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне видати стягувачу два окремі виконавчі листи для виконання судового рішення у цивільній справі № 308/452/19 в частині:

1) «Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри історії України Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.»;

2) «Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 12790 (дванадцять тисяч сімсот дев’яносто) гривень 74 коп. (без утримання податків й інших обов’язкових платежів).».

Разом з тим, у виконавчих листах слід зазначити строк пред’явлення рішення до виконання – три роки, а також правильну адресу місцезнаходження боржника Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», код ЄДРПОУ 02070832: вул. Підгірна, 46, м. Ужгород, Закарпатська область.

Відповідно до ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав уразі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виконавчий лист, виданий 19.04.2019 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у цивільній справі № 308/452/19 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 431, 432, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі.

Визнати виконавчий лист, виданий 19.04.2019 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у цивільній справі № 308/452/19 таким, що не підлягає виконанню.

Видати ОСОБА_1 два окремі виконавчі листи для виконання судового рішення у цивільній справі № 308/452/19 в частині:

1) «Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри історії України Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.»;

2) «Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 12790 (дванадцять тисяч сімсот дев’яносто) гривень 74 коп. (без утримання податків й інших обов’язкових платежів).».

Зазначити у виконавчих листах: строк пред’явлення рішення до виконання – три роки; адреса місцезнаходження боржника Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», код ЄДРПОУ 02070832: вул. Підгірна, 46, м. Ужгород, Закарпатська область.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_3