Ухвала суду № 81507105, 03.05.2019, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/943/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2019 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючоїсудді :ОСОБА_1

при секретарі: Сатін Н.М.

за участю прокурора: Полянського В.І.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава клопотання про обрання стосовно обвинуваченої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, українки , громадянки України, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 вул.Полуботки , №10 , Іршавського району Закарпатської області , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсіонерку , не одружену , раніше не судиму, запобіжного заходу.

В С Т А Н О В И В :

04 листопада 2018 року, приблизно о 21 години 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в спальній кімнаті будинку №56 по вулиці Богдана Хмельницького, село Великий Раковець Іршавського району, де в ході сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, умисно, з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень, схопила дерев'яне поліно, округлої форми, загальною довжиною близько 40 сантиметрів, яке знаходилось біля печі в цій же кімнаті, яким в подальшому нанесла потерпілому декілька ударів в область грудної клітки зліва, голови та інших частин тіла. У результаті дій ОСОБА_2, ОСОБА_5, отримав згідно висновка експерта №134 від 15.01.2019 року тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як тяжкі, небезпечні для життя в момент спричинення тілесні ушкодження, згідно п. 2.1.3 ї, л, о, „Правил судово- медичного зизначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р.

Між виявленими при експертизі трупа ОСОБА_5 тілесними ушкодженнями у вигляді розривів тканини 8 і 10 сегментів лівої легені з ушкодженням бронхіальних гілок грудної аорти, розривів парієтального листка плеври на рівні 8 ребра зліва по передній підпахвинній лінії, 9 ребра зліва по задній підпахвинній лінії, лівобічного гемопневмотораксу з колапсом лівої легені, розвитком гострого недокрів'я прослідковується прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Причиною смерті гр. ОСОБА_5 стала тупа закрита травма грудної клітки та легенів, розриви тканини 8 і 10 сегментів лівої легені з ушкодженням бронхіальних гілок грудної аорти, лівобічний гемопневмоторакс з субтотальним колапсом лівої легені, гостре недокрів'я, внутрішніх органів..

При підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України відсутні , дії її перекваліфіковані зі ст. 115 ч.1 КК України на ст.121 ч.2 КК України , вона є жінкою похилого віку , має поганий стан здоров»я тому просить обрати відносно ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою. У клопотанняі прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить відмовити як безпідставним .

Прокурор Полянський В.І. заявив клопотання в порядку ст.331 КПК України про продовження до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб ., посилаючись на наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України. У клопотанні захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу просить відмовити як безпідставному.

Потерпілий ОСОБА_4 в суді у клопотанні захисника ОСОБА_3 просить відмовити як безпідставному , клопотання прокурора Полянського В.І. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить задовольнити .

Обвинувачена ОСОБА_2 клопотання свого захисника ОСОБА_3 підтримала, просить обрати запобіжний захід, не пов»язаний з триманням під вартою, посилаючись на поганий стан здоров»я та зобов»язується з»являтися на виклики суду, у клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання, заявлені захисником та прокурором , суд вважає, що у клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, як безпідставному , оскільки такий звернувся з даним клопотання в порядку ст.331 КПК України , хоча суд знаходиться на стадії підготовчого провадження і може вирішувати клопотання учасника судового провадження в порядку ст.315 КПК України про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої, клопотання захисника ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення з слідуючих підстав.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу суддя зобов»язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні і при розгляді клопотання про обрання запобіжого заходу у вигляді тримання під вартою обов»язково має розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Оскільки взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом , який застосовується лише тоді , коли є підстави вважати , що меньш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов»язків і належної поведінки , а тому є підстави для обрання більш м»якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту .

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу. Суд враховує вимогист.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Пунктом 3 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. У відповідності до Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» Стосовно права на розгляд питання законності тримання під вартою, що гарантується пунктом 4 статті 5 ( 995 004 ),

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з'ясувати, чи є тримання особи під вартою єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в статті 178 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

На даний час прокурором в судовому засіданні не наведено наявності ризиків, які б давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснювати дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України. Окрім того, суд при вирішенні даного питання, відповідно до ст.178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинувачениою кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, особу обвинуваченої, зокрема стан її здоров'я, сімейний і матеріальний стан.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_2 була затримана за підозрою у вчиненні правопорушення передбаченого, ч. 1 ст. 115 КК України. В подальшому 23.04.2019 р. слідчим було змінено раніше повідомлену підозру ОСОБА_2 та перекваліфіковано її дії на ч.2 ст. 121 КК України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що клопотання прокурора невмотивовано та не підлягає до задоволенняі тому, вважає за можливе змінити обвинуваченій міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на неї наступнихобов'язків, а саме: прибувати досуду запершою вимогою; не залишати місце постійного проживання без дозволу суду цілодобово, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.177, 194 , 314, 315 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Клопотанння захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 задовольнити частково.

У клопотанні прокурора Полянського В.І. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ст. 331 КПК України відмовити, як безпідставному.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 - тримання під вартою змінити на цілодобовий домашній арешт строком на 60 днів з покладенням на неї наступних обов'язків, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2)не залишати місце постійного проживання - с. В. Раковець, вул. Полуботки, №10 Іршавського району Закарпатської області без дозволу суду цілодобово;

3) утримуватись від спілкування з свідками по даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення із звільненням ОСОБА_2 із-під варти із залу суду негайно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Іршавського відділення поліції Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області та прокурора Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво.

Конвоювання обвинуваченої ОСОБА_2 до місця відбуття цілодобового домашнього арешту покласти на працівників Іршавського відділення поліції Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області.

Строк дії ухвали - два місяці, тобто до 02 липня 2019 року.

Копію ухвали вручити учасникам процесу негайно після її проголошення та направити начальнику Іршавського відділення поліції Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : І. А. Даруда