Ухвала суду № 81506841, 03.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1690/2019

Номер справи 243/877/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

«03» травня 2019 року Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» про стягнення компенсації заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» про стягнення компенсації заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надав до суду Клопотання про відстрочення від сплати судового збору або звільнення від його сплати.

30 січня 2019 року Ухвалою судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області у задоволенні Клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, було відмовлено у зв’язку з відсутністю підстав та позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі 1717,15 грн.

Позивачу ОСОБА_1, було роз’яснено про необхідність усунення зазначених недоліків в Ухвалі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2019 року, а також роз’яснено, що у іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Зазначена Ухвала Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2019 року була отримана позивачем 04 лютого 2019 року, однак недоліки, зазначені в Ухвалі до теперішнього часу не усунуто.

14 лютого 2019 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до суду з Клопотанням про відстрочення сплати судового збору з іншої підстави, обґрунтовуючи Клопотання тим, що предметом позову є захист його трудових прав, оскільки між сторонами виник спір з трудових відносин, тому вважає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є підстави для відстрочення йому сплати судового збору на певний строк. Зазначає, що він проживає на тимчасово непідконтрольній території, тому просить суд відстрочити сплату судового збору, вирішивши питання сплати судового збору одночасно з ухваленням рішення по суті цієї справи, поклавши обов’язок сплати судового збору не на ту сторону, на користь якої буде ухвалено рішення суду по цій справі. У випадку відмови відстрочити йому сплату судового збору, просить суд надати йому додатковий строк для сплати судового збору.

Дослідивши Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, приходжу до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 30 січня 2019 року, справа № 910/4518/16.

Тобто, у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Згідно роз’яснень викладених у п. 29 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, підставою для відстрочення сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони за певних умов, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому лише посилання, які не підтверджені належними доказами, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Дослідивши надані позивачем письмові докази на підтвердження його матеріального стану приходжу до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1, оскільки таке відстрочення є правом, а не обов’язком суду.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його сплати, та підстав для відстрочення сплати судового збору, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача стосовно можливості звернення до суду, за умови виконання вимог закону щодо оплати позовної заяви судовим збором, у даній справі дотримано.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов. Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені статтею 175 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначеної умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки ОСОБА_1 заявив Клопотання про надання йому додаткового строку для сплати судового збору, яке обґрунтував тим, що такий строк йому потрібен, оскільки у нього є об’єктивні складнощі зі своєчасною сплатою судового збору у зв’язку з тимчасовим проживанням на непідконтрольній території України, суд приходить до переконання, що дане Клопотання підлягає задоволенню, що не буде суперечити нормам ЦПК України та забезпечить справедливе здійснення правосуддя.

Відповідно до статті 185 ЦПК України: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Позовна заява ОСОБА_1 має наступні недоліки:

- не сплачено судовий збір;

Судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Відповідно до статті 185 ЦПК України: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, ОСОБА_1 потрібно усунути зазначені недоліки, а саме сплатити судовий збір у розмірі 1717,15 грн. (171715,60 грн. заявлені вимоги *1%).

Надати заявникові реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету коштів за ККД 22030001 «Судовий збір», а саме: отримувач коштів - Слов’янське УК/м. Слов’янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37803368; банк отримувача – Казначейство України; МФО – 899998; рахунок отримувача – 31218206005075; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає у м. Горлівка, в населеному пункті, на території якого відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження і поштовий зв'язок з яким відповідно відсутній.

Відповідно до частини 2 ст. 11 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII) учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Згідно викладеного, керуючись ст. ст. 185, 258-261, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволені Клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити у зв’язку з відсутністю підстав.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про надання додаткового строку для сплати судового збору - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат-Центр» про стягнення компенсації заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху, про що повідомити позивача, надавши позивачеві строк для усунення недоліків для сплати судового збору у розмірі 1717,15 грн. (одна тисяча сімсот сімнадцять грн. 15 коп.) терміном 10 (десять) днів з часу отримання цієї ухвали.

Надати реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету коштів за ККД 22030001 «Судовий збір», а саме: отримувач коштів - Слов’янське УК/м. Слов’янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37803368; банк отримувача – Казначейство України; МФО – 899998; рахунок отримувача – 31218206005075; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

ОСОБА_1 повідомити про постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2