Ухвала суду № 81506834, 02.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 1-кп/243/100/2019

Справа № 243/5181/17

Ухвала

Іменем України

02 травня 2019 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

при секретарі Колено Г.С.

за участю прокурора Пономарьової О.В.

захисника ОСОБА_1,

законного представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області в межах кримінального провадження № 12017050510000103 клопотання прокурора про застосування заходів примусового медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

Встановив:

В провадженні Слов’янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження № 12017050510000103, в межах якого прокурором заявлено клопотання про застосування заходів примусового медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

02.05.2019 року в судовому засіданні ОСОБА_2 показав, що у квітні 2017 року його було затримано працівниками поліції за підозрою у вчиненні інкримінованих правопорушень та близько 18-00 годин доставлено до кабінету № 8, розташованого на другому поверсі Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області. Через деякий час його перевили до сусіднього кабінету, де до нього, з метою отримання зізнавальних показань у вчиненні кримінальних правопорушень, був застосований психологічний тиск шляхом погроз застосовувалися фізичної сили з боку двох працівників, які були одягнуті в військову форму та мали при собі автомати. Після його відмови, він був переведений до 12 кабінету ( другий поверх, перший з правої сторони), де були присутні 9-10 працівників поліції. Один з працівників поліції його штовхнув на стілець, інший кинув на підлогу пластиковий пакет з погрозою його застосування, а третій, надягнув боксерську печатку. Після цього інший працівник поліції запропонував вирішити все мирним шляхом, на що він, перелякавшись можливості побоїв та катувань, погодився та визнав себе винним у крадіжках телефонного кабелю

В судовому засіданні законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявила клопотання про доручення Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Краматорську, провести перевірку слів ОСОБА_2 про застосування до останнього недозволених методів під час досудового розслідування.

Прокурор Пономарьова О.В. та захисник ОСОБА_1 підтримали заявлене клопотання.

Вислухавши сторони, суд доходить наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов'язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102, рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).

За змістом ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини…, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Відповідно до ст. 410, ч. 1 ст. 412 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне бюро розслідувань", Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

Отже, враховуючи те, що перевірка заяв у кримінальному провадженні повинна проводитись неупередженою особою, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ «ОСОБА_5 проти України» від 24 червня 2010 року, а також те, що при наявності підстав та доказів вказане ОСОБА_2 діяння може бути розцінене як кримінально-каране, а суд, в силу своїх повноважень, позбавлений можливості перевірити достовірність вказаних ним обставин, суд вважає за необхідне доручити Директору Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську провести перевірку зазначених ОСОБА_2 обставин щодо застосування до нього методів фізичного та психологічного впливу під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017050510000103, працівниками Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області.

Керуючись ст.ст. 206, 405 суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити.

Відкласти розгляд кримінального провадження № 12017050510000103, в межах якого заявлене клопотання прокурора про застосування заходів примусового медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

Доручити Директору Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області, провести перевірку обставин, викладених ОСОБА_2 у судовому засіданні 02.05.2019 року, про застосування щодо нього недозволених методів розслідування.

Перевірку провести в строк до 11.06.2019 року, про результати перевірки невідкладно повідомити Слов’янський міськрайонний суд Донецької області.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: