Вирок № 81504481, 03.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16425/18

Провадження № 1-кп/127/678/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2019 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2018 р. за № 12018020010000950 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, неодруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, громадянина України, раніше судимого:

01.02.2011 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

24.10.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;

20.11.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Серветника В.П., Сідлака А.В., Янішевського А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, при невстановлених обставинах, місця, дати та часу, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, який зберігав при собі. В подальшому ОСОБА_1 11.03.2018 року близько 00 год. 10 хв., незаконно зберігаючи психотропну речовину - амфетамін при собі, та проходячи біля будинку № 157 по вулиці Князів Коріатовичів в м. Вінниці, був зупинений працівниками Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, під час огляду з добровільної письмової згоди ОСОБА_1, в правій кишені його штанів було виявлено та вилучено фольговий згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору та паперову коробку з таблетками білого кольору у кількості 5 штук. Згідно висновку експерта № 657 від 02.04.2018 року надана на дослідження порошкоподібна речовина масою 0, 9803 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, масою 0, 4003 г.

Згідно обвинувального акту, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що 10.03.2018 року близько 23 год. 00 хв. він йшов по вулиці Князів Коріатовичів у м. Вінниці. Біля зупинки він побачив скупчення людей. До нього підійшли працівники поліції, які сказали пред'явити документи та запитали, чи є у нього заборонені речі. Він пред'явив документи та сказав, що заборонених речей у нього немає. Працівники поліції запитали, чи дасть він згоду на огляд особистих речей. Інші працівники поліції в цей час обшукували чоловіка в камуфляжній формі, поблизу на землі на відстані 3-5 м були розкидані якісь речі, до цих речей підходили працівники поліції та на відстані 2 м натрапили на згорток. Працівники поліції запитали чи це його згорток. Він відповів, що згорток не його, оскільки згорток йому дійсно не належав і він його не викидав. Його прізвище працівники поліції перевірили по базі даних та побачили, що він був раніше судимий за зберігання наркотиків. Тому працівники поліції сказали, що це він викинув згорток. Він сказав працівникам поліції, що це не його згорток, після чого на нього надягли кайданки та посадили до автомобіля. Весь цей час він перебував у поліцейському автомобілі в кайданках, разом з ним в автомобілі також перебували працівники поліції. Працівники поліції поклали йому до правої кишені штанів згорток, хто саме це зробив сказати не може. При цьому інші особи перебували осторонь. Він написав згоду на огляд після того, як на нього надягли кайданки, щоб його не затримували, оскільки працівники поліції йому сказали, що він раніше судимий, якщо він не надасть згоди на огляд, його закриють. Оскільки при ньому не було заборонених речовин, тому він не бачив причин, щоб не надавати таку згоду. Крім того, працівники поліції сказали, що кількість наркотичного засобу не велика і на кримінальну справу не вистачатиме. При ньому були лише таблетки, які у нього вилучили і які не є наркотичним засобом. Через деякий час після цього працівники поліції привели понятих, в цей час він перебував в автомобілі і його контролювали працівники поліції. Потім він вийшов з автомобіля, працівники поліції зняли з нього кайданки та з кишені дістали згорток. Всі ці події відбувалися протягом приблизно трьох годин. В той день до нарколога його не направляли. Вважає, що він став жертовою обставин. В нього дійсно були труднощі з наркотиками, однак з 2014 року він наркотичних засобів не вживає. На даний час він працевлаштований, хоча і не офіційно, має дружину, з якою проживає у незареєстрованому шлюбі та малолітню дитину. Просить суд його не карати.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що в той день він перебував в кафе «Стара броварня» по вулиці Князів Коріатовичів у м. Вінниці, дату пригадати не може, оскільки пройшов тривалий час. Біля 23 год. 00 хв. коли він з ОСОБА_5 вийшли з кафе і мали вже розходитись по домівках, до них підійшли працівники правоохоронних органів в форменому одязі, які привітались і відрекомендувалися та запросили їх виконати громадський обов’язок. Працівники поліції пояснили, що у них в автомобілі перебуває чоловік. Вони відійшли від кафе приблизно 100 метрів, де в поліцейському автомобілі сидів ОСОБА_1 в кайданках, окрім нього в автомобілі були ще працівники поліції. Близько 10 хвилин ОСОБА_1 ще перебував в автомобілі, а він стояв на вулиці біля автомобіля і розмовляв з працівниками поліції. Потім ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, працівник поліції зняв з нього кайданки. На прохання працівників поліції показати вміст кишень, ОСОБА_1 з кишені дістав згорток. ОСОБА_1 не говорив, що даний згорток йому підкинули. Працівники поліції помістили даний згорток в пакет, а на пакеті поставили підписи. Працівники поліції щось записували, після чого він розписався. Після того дня його в поліцію не викликали. 19.03.2018 року в 11 год. 45 хв. в поліції він не був.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що на початку березня 2018 року вночі він разом зі своїм колегою ОСОБА_4 перебував по вулиці Князів Коріатовичів, до них підійшли працівники поліції і запропонували бути понятими. Працівники поліції повідомили що, планують зробити обшук, але кого чи чого йому не повідомили. Потім вони підійшли до автомобіля, який знаходився приблизно в 50 метрах від того місця де їх зустріли працівники поліції. Біля автомобіля було декілька осіб, яких обшукував працівник поліції. Обшук осіб, яких було більше двох, здійснювався у їх присутності. У одного із чоловіків, яких обшукували, з кишені, працівник поліції дістав якийсь предмет чи препарат. З якої саме кишені, він не пам’ятає. Чоловік на вигляд 40 років, високого зросту. Працівник поліції не був у рукавицях. Після чого даний предмет помістили у пакет. Він не пам’ятає, чи були особи, яких обшукували в кайданках, та не пам'ятає всіх обставин вилучення згортку, оскільки пройшов тривалий час. Вийшовши з кафе він був не дуже п'яний. Після того дня його до поліції не викликали.

З досліджених судом доказів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що кримінальне провадження № 12018020010000950 зареєстроване 11.03.2018 р. о 08:33:13, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела 11.03.2018 року. Кримінальне провадження зареєстроване на підставі матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Попередня кваліфікація за ч. 1 ст. 309 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороною обвинувачення надано протокол огляду місця події від 11.03.2018 року, на якому ґрунтується обвинувачення.

З протоколу огляду місця події від 11.03.2018 року вбачається, що огляд місця події проводився біля будинку № 157 по вулиці Князів Коріатовичів в м. Вінниці з 00 год. 30 хв. по 01 год. 10 хв. На даній ділянці місцевості знаходився чоловік, який представився ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючим ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_1 надав добровільну згоду на проведення поверхневого огляду. Під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_1 в правій кишені його штанів було виявлено фольговий згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору та паперову коробку із написом "Теофедрин" з таблетками білого кольору у кількості 5 штук. Під час проведення огляду місця події було вилучено один фольговий згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору та паперову коробку із написом "Теофедрин" з таблетками білого кольору у кількості 5 штук, які поміщено в спецпакети. Огляд місця події проводився у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, за участі ОСОБА_1, підписи яких містяться у протоколі огляду місця події від 11.03.2018 року.

Суд зазначає, що згідно положень ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Проте, зі змісту протоколу огляду місця події від 11.03.2018 року вбачається, що предметом огляду була не місцевість, приміщення, речі або документи, а саме особа, отже фактично після затримання було проведено обшук ОСОБА_1 і вилучено з правої кишені штанів згорток.

Так, при проведенні вказаної слідчої дії не дотримані вимоги статті 34 ЗУ «Про національну поліцію», якими передбачено, що поверхнева перевірка, як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб.

Під час проведення огляду місця події психотропну речовину слідчий виявив та вилучив з правої кишені штанів ОСОБА_1, що не узгоджується із зазначеними вище вимогами закону щодо порядку проведення поверхневого огляду особи.

Крім того, до ОСОБА_1 під час слідчої дії були застосовані спеціальні засоби, протягом декількох годин він перебував під наглядом працівників правоохоронних органів на місці події, що підтверджується тим, що заяву на проведення поверхневого огляду ним було надано 10.03.2018 року, огляд місця події проводився 11.03.2018 року з 00 год. 30 хв. по 01 год. 10 хв.

Суд зазначає, що кримінальний процесуальний закон дає право уповноваженій службовій особі в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 208 КПК України, а також здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилина) затримання відповідно до положень ст. 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого.

Оскільки, виходячи з положень ст. 208 КПК України обшук особи проводиться за правилами ст. 236 КПК України щодо виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, обшук особи, окрім здійснення його в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, як це визначено ст. 234 КПК України.

Встановлені під час судового розгляду кримінального провадження обставини, з огляду на вимоги ст. ст. 209, 210 КПК України, свідчать про те, що ОСОБА_1 фактично був затриманий уповноваженою службовою особою. Однак, у матеріалах провадження відсутній відповідний протокол затримання ОСОБА_1, складений згідно зі ст. 208 КПК України.

Отже, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що психотропна речовина була вилучена у ОСОБА_1 не під час огляду, а саме під час його затримання та обшуку, які проведено з порушенням вимог ст. ст. 207, 208, 223, 236 КПК України.

Крім того, даний протокол огляду оформлений без дотримання вимог ст. 104 КПК України, зокрема до протоколу не внесено відомості щодо характеристики пристрою, за допомогою якого здійснювалося фотографування. Стороною обвинувачення до протоколу огляду жодних додатків не надавалося.

Статтею 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, як це визначено у ст. 86 КПК України, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

Враховуючи викладене, вказаний протокол огляду місця події від 11.03.2018 року, як доказ, отриманий з порушенням вимог кримінального процесуального закону, є в розумінні ст. ст. 86, 87 КПК України недопустимим і не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Крім того, з показань в судовому засіданні обвинуваченого, який заперечував свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину, слідує, що психотропної речовини до моменту затримання при собі він не мав, однак після того як працівники правоохоронних органів його затримали, наділи наручники і посадили в автомобіль, де перебували разом з ним, ця речовина була вилучена працівниками поліції з кишені його штанів у присутності понятих.

Допитані судом свідки, які брали участь у слідчій дії як поняті, пояснили, що вони підійшли до автомобіля поліції, бачили, що в ньому сидить обвинувачений та працівники поліції, на обвинуваченому були кайданки, під час проведення огляду було вилучено згорток.

Враховуючи те, що до появи понятих ОСОБА_1 деякий час знаходився в автомобілі з працівниками правоохоронних органів і щодо нього були застосовані спеціальні засоби, що стороною обвинувачення не спростовано, тому, на думку суду, неможливо поза розумним сумнівом зробити висновок про належність вилученої психотропної речовини саме обвинуваченому ОСОБА_1

Що стосується заяви ОСОБА_1, адресованої керівнику відділу поліції, із даної заяви вбачається, що він дає добровільну згоду на проведення поверхневого огляду та добровільно віддає працівникам поліції фольговий згорток з порошкоподібною речовиною та 5 таблеток "Трифедрину", які знаходилися у нього в кишені штанів. На даній заяві зазначено про те, що заяву написано під запис, вказано дату - 10.03.2018 року та поставлено підпис обвинуваченого.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, зокрема, те що ОСОБА_1 деякий час знаходився в автомобілі з працівниками правоохоронних органів і щодо нього були застосовані спеціальні засоби, таку заяву, на думку суду, не можливо брати до уваги як належну підставу для фактичного обшуку особи, оскільки добровільність такої згоди ставиться під сумнів. Враховуючи викладене, та оцінючи даний доказ, суд виходить із сукупності всіх обставин, що супроводжували дану слідчу дію.

Щодо висновку експерта № 657 від 02.04.2018 року, згідно з яким надана на дослідження порошкоподібна речовина масою 0, 9803 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, масою 0, 4003 г та щодо речового доказу амфетаміну, який було отримано внаслідок складеного протоколу огляду від 11.03.2018 року, то суд зазначає, що вони лише підтверджують виявлення в наданій на дослідження речовині особливо небезпечної психотропної речовини, проте не підтверджують вину ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.

Крім того, суд зазначає, що висновок експерта № 657 від 02.04.2018 року не містить жодних фактичних даних про те, що вказана речовина була отримана та надана для дослідження у встановленому законом порядку, і сам по собі, за відсутності інших допустимих доказів, не підтверджує вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що протокол огляду місця події від 11.03.2018 року, як доказ, отриманий з порушенням вимог кримінального процесуального закону, визнаний судом недопустимим, тому речові докази, отримані під час такого огляду, подальші висновки експертних досліджень, також являються недопустимими доказами, оскільки вони є похідними від протоколу огляду місця події.

При цьому показання свідків, котрі були понятими під час фактичного обшуку обвинуваченого, суд не приймає як докази вини ОСОБА_1, оскільки протокол огляду місця події був складений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Фактичні дані, що містяться в показаннях вказаних свідків, суд не може покласти в основу обвинувачення, оскільки вони не спростовують тверджень обвинуваченого про те, що перед його обшуком йому підкинули психотропну речовину і примусили визнати, що вона належить йому.

При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

При цьому суд зазначає, що інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту стороною обвинувачення не надано і такі не були встановлені судом під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Крім того, суд зазначає, що захисник обвинуваченого просив суд визнати протокол огляду місця події від 11.03.2018 року недопустимим доказом, оскільки обвинувачений фактично був затриманий та обшуканий, до нього були застосовані спецзасоби, однак, передбаченні КПК України, процесуальні документи при цьому не складалися. Крім того, між написанням обвинуваченим заяви на проведення поверхневого огляду та проведенням огляду місця події наявний розрив в часі. При цьому було порушено право на захист обвинуваченого. Зазначив, що всі сумніви повинні трактуватися на користь обвинуваченого. Просив виправдати обвинуваченого.

Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав свідків, обвинуваченого, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого ОСОБА_1 обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Згідно наданих стороною обвинувачення та досліджених в судовому засіданні документів, які характеризують обвинуваченого, за місцем проживання скарг на обвинуваченого не надходило, він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 08.10.2014 року. Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №147 від 27.06.2018 року ОСОБА_1 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання амфетаміну та канабісу ІІ ст. залежності, потребує примусового лікування, примусове лікування не протипоказане.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого. (ст. 92 КПК України).

При цьому, винуватість особи має бути доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом.

Суд зазначає, що із прецедентної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п.40 рішення у справі № 34006/06 від 25 лютого 2016 року «Зякун проти України», п.54 рішення у справі № 75520/01 від 06 грудня 2007 року «Козинець проти України», п.33 рішення у справі № 17969/09 від 10 грудня 2015 року «Тихонов проти України»).

Під час судового розгляду, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні сторонами своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, перевіривши та проаналізувавши надані сторонами докази, та надавши оцінку кожному з них і їх сукупності у взаємозв'язку, дотримуючись вимог статей 86, 87, 94 КПК України, здійснивши аналіз доказів, що були надані сторонами, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини передбачені п. п. 1, 2 частини першої цієї статті, а це встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діях складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдальний вирок.

Аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з доказів запропонований стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і всі в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Згідно вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов'язок доказування висунутого обвинувачення в кримінальному провадженні покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було. У цій справі суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках визначеної законом змагальної процедури в кримінальному процесі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, п. п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.

Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березні 2001 року та «ОСОБА_6 проти Сполученого Королівства" від 08 лютого 1996 року.

За наведених обставин, суд приходить висновку, що в судовому засіданні не доведено вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тому він підлягає визнанню невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та його слід виправдати.

Надані стороною обвинувачення не спростовують дані висновки суду щодо наявності підстав для виправдання.

Що стосується позиції обвинуваченого в суді та його заперечення щодо причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд зобов'язаний взяти дану позицію уваги на підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, враховуючи, що така позиція не спростовується належними та допустимим доказами наданими стороною обвинувачення.

Згідно протоколу затримання від 27.06.2018 року ОСОБА_1 було затримано 27.06.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 25.08.2018 року з одночасним визначенням застави в сумі 35 240 грн. 00 коп.

З листа державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)" від 26.07.2018 року №4/8600 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 був звільнений з-під варти 02.07.2018 року під заставу.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає за доцільне запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2018 року на вилучені під час огляду місця події 11.03.2018 року фольговий згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору та паперову коробку з таблетками білого кольору у кількості 5 штук, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта від 02.04.2018 року № 657 в розмірі 1 144 грн. 00 коп. та висновок експерта від 11.05.2018 року № 698 в розмірі 1 144 грн. 00 коп., всього в розмірі 2 288 грн. 00 коп. слід компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 7 ст. 284, ст. ст. 100, 174, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України та виправдати.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 2 288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.03.2018 року на вилучені під час огляду місця події 11.03.2018 року фольговий згорток із порошкоподібною речовиною білого кольору та паперову коробку з таблетками білого кольору у кількості 5 штук, - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні - порошкоподібну речовину білого кольору наркотичний засіб, обіг якого обмежено - амфетамін масою 0, 4003 г, який знаходиться в спецпакеті МВС України №3670897 та таблетки у кількості 5 штук які знаходяться в спецпакеті МВС України №3781801, які відповідно до квитанцій №827 від 19.04.2018 р. та №147/936 від 26.05.2018 р. передані до камери зберігання речових доказів Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя