Рішення № 81504444, 24.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/198/19

Провадження № 2/127/50/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді Бойка В.М.,

за участю секретаря Ревтюх А.О.

позивача ОСОБА_1 представника ОСОБА_2

представників відповідача Огородника В.В., Круцюк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогами визнати наказ №361 від 27.12.20018р незаконним та скасувати його, поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді. Стягнути з Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працює лікарем-офтальмологом відділення мікрохірургії ока Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова з 2008 року. Стаж офтальмологічної роботи 15,5 років. Загальний медичний стаж 25 років. Наказом Головного лікаря ВОКЛ ім. М.І.Пирогова №361 від 27.12.2018 року позивач була звільнена з роботи з 01.01.2019 року у зв'язку із скороченням штатів працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає звільнення незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних підстав. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається особам, у сім'ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації, а також іншим категоріям працівників.

Позивач вказує, що вона мала переважне право на залишення на роботі у зв'язку із скороченням штату, але цим правом роботодавець знехтував, оскільки позивач працює в лікарні довше ніж інші працівники та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, сина віком 7 років (інвалід з народження) та доньку віком 16 років, на даний час з чоловіком розлучається і залишається єдиним годувальником в сім'ї.

Позивач вказує, що її робота пов'язана з проведенням великої кількості операцій (близько 300 операцій на рік) та лікування хворих, є рішення щодо присудження їй наукового ступеня та позивач має ступінь кандидата медичних наук, пройшла клінічну ординатуру в 2008 році, має сертифікати міжнародного зразка та вищу категорію офтальмології, яка підтверджена в 2017 році, її наукові роботи опубліковані в Україні, Білорусії, Японії, Німеччині. Згідно нового штатного розпису на 2019 рік посада позивача не скорочена, а навпаки у відділенні мікрохірургії ока є п'ять таких посад.

Позивач повідомляє, що відповідачем їй запропоновано роботу нижчої кваліфікації, однак позивач не може виконувати повний об'єм оперативних втручань, які виконує на даний момент і буде втрачати навики та кваліфікацію, запропонована робота передбачає нічне чергування.

Щодо стягнення моральної шкоди позивач вказує, що у зв'язку з повідомленням про звільнення у неї стався гіпертонічний криз і вона перебувала на лікарняному з 28.12.2018 року по 30.12.2018 р. Оскільки позивача незаконно звільнено, і порушення її прав та гарантій як працівника призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях незаконного звільнення з боку аддміністрації підприємства, де працює, позивач, що призводить до необхідності прикладання нею додаткових зусиль по організації свого життя, вважає, що ВОКЛ ім. М.І. Пирогова повинна відшкодувати моральну шкоду в розмірі, який визначає в сумі 20000 гривень.

Позивач в заяві від 03.01.2019р. уточнив позовні вимоги та просив суд визнати наказ №361 від 27.12.20018р незаконним та скасувати його, поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді. Стягнути з Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1503,93грн.

Відповідачем подано до суду відзив на позов в якому він вказав, що позов не визнає, вказує, що підставою для проведення скорочення є довідка складена за матеріалами перевірки Комісією «Про вдосконалення структури і штатів відділення мікрохірургії ока», комісією визначався рівень продуктивності праці. Відповідач вказує, що роботодавець має право самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис. Відповідач вважає, що ним дотримано процедуру скорочення працівників станом на 27.12.2018р. позивач займала посаду лікаря-офтальмолога стаціонару відділення мікрохірургії ока ВОКЛ ім.. М.І. Пирогова на ставці 0, 75% посади та 0, 25 % посади лікаря -офтальмолога травмпункту відділення мікрохірургії ока, що підтверджується її трудовою книжкою. Відповідач вказує, що ним враховано обставини переважного права на залишення на роботі при скороченні, та було прийнято рішення позивача перевести на вакантну посаду лікаря-офтальмолога блоку очної травми та гострої патології органів зору клінічного високоспеціалізованого центру мікрохірургії ока ВОКЛ ім.. М.І. Пирогова, проте, позивач надала відмову від такої посади її було залишено на 0, 25% посади лікаря -офтальмолога блоку очної травми та гострої патології зору високоспеціалізованого центру мікрохірургії ока ВОКЛ ім. М.І. Пирогова. Відповідач вважає, що прийнятий ним наказ відповідає вимогам закону, в задоволенні позову просить суд відмовити в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що на неправильність тверджень відповідача позивачем перераховано досягнення в роботі, а також позивач вказав, що роботодавець не взяв до уваги, що вона має на утриманні двох дітей, крім того в трудовій книжці не вказано за якою статтею звільнено позивача. Позивач також повідомила, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова про скасування дисциплінарного стягнення.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали відповідно до збільшення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі. Вказали не безпідставність доводів позивача крім того вказали що їм не було відомо про наявність у позивача наукового ступеню, лише було відомо, що вона навчається в аспірантурі.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що позивач працює лікарем-офтальмологом відділення мікрохірургії ока Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова з 2008 року. Стаж офтальмологічної роботи 15,5 років. Загальний медичний стаж 25 років.

Станом на 27.12.2018р. позивач займала посаду лікаря-офтальмолога стаціонару відділення мікрохірургії ока ВОКЛ ім.. М.І. Пирогова на ставці 0, 75% посади та 0, 25 % посади лікаря -офтальмолога травмпункту відділення мікрохірургії ока, що підтверджується її трудовою книжкою.

Наказом Головного лікаря ВОКЛ ім. М.І. Пирогова №361 від 27.12.2018 року позивача залишено на 0, 25% посади лікаря -офтальмолога блоку очної травми та гострої патології зору високоспеціалізованого центру мікрохірургії ока ВОКЛ ім. М.І. Пирогова з 01.01.2019р. у зв'язку з скороченням штатної чисельності відділення мікрохірургії ока та відмовою від переведення на повну вакантну посаду лікаря- офтальмолога блоку очної травми та гострої патології зору. ( а.с. 4-6, 158-160)

Суд враховує доводи позивача щодо наявності у неї переважного права на залишення на роботі у зв'язку із скороченням штату, а саме, позивач має на утриманні двох неповнолітніх дітей, сина віком 7 років (інвалід з народження) та доньку віком 16 років, є єдиним годувальником в сім'ї, а також наявності продуктивності праці, наявності у позивача сертифікатів міжнародного зразка та вищої категорії офтальмології, яка підтверджена в 2017 році, її наукові роботи опубліковані в Україні, Білорусії, Японії, Німеччини, суд бере до уваги, що позивачу присвоєно науковий ступень кандидата наук. ( а.с.17-60 )

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок розміру середньої заробітної плати проведений відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995 « Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» на час ухвалення рішення розмірі відшкодування складає 14403, 43 грн. ( а.с. 161)

Ухвалою суду від 24.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн. на підставі заяви позивача залишено без розгляду .

П.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

У відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про : оновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час з змушеного прогулу.

П.1. ч.1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що в процесі розгляду даної справи сторонам роз'яснювалось положення ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування та згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Визначаючись щодо підстав для задоволення даного позову суд враховує положення п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що до штатного розпису ВОКЛ ім. М.І. Пирогова з 01.01.2019р. було внесено зміни, ( а.с. 80-82) проте, як вбачається з наданих суду доказів відповідачем в порушення вимог закону невраховано наявність підстав у позивача для переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності працівників а саме: позивач має на утриманні двох неповнолітніх дітей, сина віком 7 років, який є інвалід з народження, на підтвердження чого надано рішення ЛКК при ВОДКЛ від 01.03.2012р. ( а.с.12) та доньку віком 16 років, позивач є єдиним годувальником в сім'ї, а також наявність у позивача продуктивності праці, сертифікатів міжнародного зразка та вищої категорію офтальмології, яка підтверджена в 2017 році, її наукові роботи опубліковані в Україні, Білорусії, Японії, Німеччини, суд бере до уваги, що позивачу присвоєно науковий ступень кандидата наук ( а.с.17-60 )

Суд бере до уваги, що скорочено лише кількість посад , а не скорочено посаду лікаря- офтальмолога.

Стосовно того, що відповідачем було запропоновано позивачу роботу нижчої кваліфікації, що не заперечувалось сторонами однак, суд погоджується з доводами позивача, що на даній посаді вона не може виконувати повний об'єм оперативних втручань, які виконує на даний момент і буде втрачати навики та кваліфікацію. Разом з тим, відповідачем за час розгляду справи не надано доказів про те, що при скороченні штату були залишені працівники із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці ніж позивач.

Суд також звертає увагу, що з наказом ВОКЛ ім. М.І. Пирогова від 24.10.2017р. №107 « Про вдосконалення структури і штатів відділенні мікрохірургії ока», яким і передбачалось скорочення штатних посад, позивача ознайомлено 29.10.2018р., ( а.с. 81-82) а оскаржуваний наказ прийнято 27.12.2018р., тобто до закінчення двомісячного строку встановленого КЗпП.

Суд бере до уваги, що а. 6 п. 19. постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов з підстав вказаних вище обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та враховуючи межі повноважень суду, при розгляді трудових спорів та з метою недопущення порушення прав інших осіб суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки в оскаржуваному наказів зазначені інші працівники, а тому слід визнати наказ №361 від 27.12.20018р незаконним та скасувати в частині звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді. Стягнути з Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу без урахування податків і зборів станом на момент ухвалення рішення в сумі 14 403,43 грн.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК стягнути з Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова на користь держави судовий збір в сумі за дві вимоги в загальній сумі 1536,80 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40, 42, 232, 233, 235, 23701, КЗпП України, , Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 ст. ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265, 280-283, ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати наказ №361 від 27.12.20018р незаконним та скасувати в частині звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді.

Стягнути з Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу без урахування податків і зборів станом на 18.04.2019р в сумі 14 403,43 грн.

В межах поновлення на посаді та стягнення місячного заробітку допустити рішення до негайного виконання.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова на користь держави судовий збір в сумі 1536,80 грн.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

Відповідач Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова код ЄДРПОУ 02011031 (м. Вінниця вул. Пирогова 46)

Повний текст рішення виготовлено 02.05.2019р.

Суддя :