Рішення № 81502992, 18.04.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019м. ДніпроСправа № 904/746/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гладкової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро", м. Дніпро

відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Насінневе", м. Дніпро

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", м. Дніпро

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я", м. Дніпро

про солідарне стягнення заборгованості в сумі 8 000 000 грн. 00 коп. за угодою про добровільне погашення заборгованості від 17.01.2018 та договорами поруки

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 16.01.2019, адвокат;

від відповідача - 1: не з'явився;

від відповідача - 2: не з'явився;

від відповідача - 3: не з'явився;

від відповідача - 4: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 25.02.2019, в якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро", Приватного акціонерного товариства "Насінневе", Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" заборгованість у розмірі 8 000 000 грн. 00 коп., відповідно до умов угоди про добровільне погашення заборгованості від 17.01.2018 та договорів поруки від 01.06.2018 № 01-06/2018-5, № 01-06/2018-6, № 01-06/2018-7.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" укладений договір страхування кредитів № 16/07/28-02К від 28.07.2016, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані зі збитками кредитодавця внаслідок непогашення або неповного погашення позичальником (відповідачем-1) кредиту та нарахованих за ним відсотків. У зв'язку із настанням страхового випадку у відповідності до кредитного договору № АВН0LKI06736 від 29.12.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро" (відповідачем-1), позивач 15.01.2018 здійснив страхове відшкодування на користь Банку в сумі 24 200 000 грн. 00 коп. 16.01.2018 позивач звернувся до відповідача-1 з регресною вимогою на загальну суму 24 200 000 грн. 00 коп., у відповідь на яку відповідач-1 повідомив про неможливість негайно задовольнити вимогу страхової компанії, через що було прийнято рішення укласти угоду про відстрочення платежу на 6 місяців. 17.01.2018 між позивачем та відповідачем-1 укладено угоду про добровільне погашення заборгованості в сумі 24 200 000 грн. 00 коп. у строк до 17.07.2018. Крім того, 01.06.2018 між позивачем та відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4 укладено договори поруки, згідно з якими поручителі (відповідачі-2,3,4) поручились перед кредитором (позивачем) за виконання обов'язку відповідача-1 щодо оплати (компенсації) витрат кредитора, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги). Всупереч умовам, викладеним в угоді про добровільне погашення заборгованості, відповідачем-1 зобов'язання з оплати компенсації страхового відшкодування не виконано. Відповідачі-2, 3, 4, як поручителі відповідача-1, на вимогу позивача також не виконали обов'язку зі сплати боргу в сумі 24 200 000 грн. 00 коп., що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 28.03.2019.

22.03.2019 від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на дійсність вимог позивача про стягнення страхового відшкодування, однак не має фінансової можливості погасити борг. Крім того, відповідач-1 просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

22.03.2019 від відповідача - 2 надійшли пояснення, в яких він зазначає, що сплатити борг за договором поруки від 01.06.2018 не має можливості через брак коштів. Крім того, відповідач-2 просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

22.03.2019 від відповідача - 3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що господарська діяльність підприємства тимчасово призупинена і прибуток товариство не отримує, здійснює продаж частини майна задля оплати боргів. Крім того, відповідач-3 просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

22.03.2019 від відповідача - 4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає про скрутне фінансове становище та неможливість сплатити борг. Крім того, відповідач-4 просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.04.2019.

У призначені засіданні відповідачі явку повноважних представників не забезпечили.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, враховуючи їх клопотання, викладені у наданих до суду відзиві та письмових поясненнях, а також з урахуванням належного повідомлення останніх про час та місце проведення засідання у справі.

У судовому засіданні 18.04.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (страховик, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" (страхувальник) укладений договір страхування кредитів № 16/07/28-02К (далі – договір страхування кредитів).

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані зі збитками страхувальника (кредитодавця) внаслідок непогашення або неповного погашення позичальником кредиту та нарахованих за ним відсотками (п. 1.1. договору страхування кредитів).

Згідно з умовами цього договору страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальнику завдані збитки у межах страхової суми в порядку і на умовах, передбачених цим договором, а страхувальник зобов'язується своєчасно сплатити страховий платіж та виконувати інші умови цього договору (п. 1.2. договору страхування кредитів).

Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані зі збитками, які завдані страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальниками, вказаними в Додатку №1 до договору, своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами між страхувальником та позичальниками (далі - кредитні договори) щодо своєчасного, повного повернення ними кредитів. Застрахованими за цим договором є кредитні договори згідно Додатку №1 до договору (п. 2.1. договору страхування кредитів).

За змістом п. 3.1. договору страхування кредитів страховим випадком є невиконання (неналежне виконання) позичальниками своїх обов’язків перед страхувальником, передбачених кредитними договорами, а саме: неповернення або часткове неповернення позичальником кредитів у встановлені кредитними договорами строки; невиплата позичальником у повному обсязі і в установлені кредитним договором строки відсотків за користування кредитом.

Згідно із п. 4.2. договору страхування кредитів у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику страхове відшкодування у розмірі, який дорівнює розміру прямого збитку, понесеного страхувальником, але не більше розміру страхової суми, передбаченої у Додатку №1 до договору, щодо відповідних позичальника та кредитного договору.

За умовами п. 6.1. договору страхування кредитів при настанні страхового випадку страхувальник зобов’язаний протягом двох робочих днів з моменту настання страхового випадку письмово повідомити про це страховика.

Для одержання страхового відшкодування страхувальник повинен надати страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування з переліком документів (п. 6.2. договору страхування кредитів).

Пунктом 6.3. договору страхування кредитів передбачено, що страховик протягом 30 робочих днів, а якщо обставини страхового випадку потребують додаткової перевірки - протягом 90 днів з моменту отримання від страхувальника заяви про виплату страхового відшкодування та документів, передбачених п. 6.2. цього договору, повинен прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування, яке оформлюється Страховим актом.

У разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування ця виплата повинна бути здійснена страховиком протягом 7 банківських днів з моменту складення та затвердження Страхового акту (п. 6.4. договору страхування кредитів).

У Додатку № 1 (в редакції додаткової угоди від 04.09.2017) до договору страхування кредитів міститься інформація про позичальника ТОВ "Комінтерн-Агро" (кредитний договір № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015), а саме у п. 21 зазначено: рахунок позичальника 20625010019477; сума заборгованості за кредитом – 20 870 000,00грн.; період дії кредитної угоди – 29.12.2015 - 30.12.2017; категорія – 2; страхова сума 24 200 000,00грн.; страховий тариф – 8,1%; страховий платіж – 1 960 200,00грн.

У зв'язку з настанням страхового випадку у відповідності до кредитного договору № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро" (позичальник, відповідач-1), Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" 15.01.2018 здійснено страхове відшкодування на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" у сумі 24 200 000 грн. 00 коп.

Страхове відшкодування позивачем здійснено на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" за № Е.АВ.32.0.0.0/3-1104 від 15.01.2018 про страхову подію, в якій міститься вимога про сплату відшкодування, через порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро" умов кредитного договору № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015.

Зверненню Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" із заявою від 15.01.2018 передувало звернення банку до позичальника (ТОВ "Комінтерн-Агро") з претензією від 02.01.2018 про сплату боргу за кредитним договором № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015.

Однак листом від 03.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро" повідомило банк про відсутність необхідної суми для погашення заборгованості за кредитним договором № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015, у зв’язку з чим просило внести зміни до графіку погашення кредиту.

15.01.2018 позивач склав Страховий акт № 1591 Б/К про розгляд документів ПАТ "Акцент-Банк" про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, згідно договору страхування кредитів № 16/07/28-02К від 28.07.2016. У п. 6 Страхового акту міститься інформація, що позичальник (ТОВ "Комінтерн-Агро") порушив умови кредитного договору, оскільки не повернув страхувальнику частку кредиту у сумі 20 870 000 грн. 00 коп. та нараховані відсотки за кредитом у розмірі 3 434 270 грн. 58 коп. відповідно до умов кредитного договору у строк до 30.12.2017 і не здійснював подальші платежі за кредитом внаслідок його неплатоспроможності.

Таким чином, у Страховому акті № 1591 Б/К від 15.01.2018 встановлено факт настання страхового випадку та вирішено здійснити користь ПАТ "Акцент-Банк" виплату страхового відшкодування, що дорівнює 24 200 000 грн. 00 коп.

15.01.2018 позивач перерахував ПАТ "Акцент-Банк" страхове відшкодування у загальній сумі 24 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4939 від 15.01.2018.(а.с. 94).

16.01.2018 позивач звернувся до відповідача-1 з регресною вимогою на загальну суму 24 200 000 грн. 00 коп., з наданням документів, що підтверджуються справжність вимоги та обґрунтованість суми (лист № П.16-01/02-01 від 16.01.2018). У відповідь відповідач-1 повідомив про неможливість негайної виплати за регресною вимогою, через що було прийнято рішення укласти угоду про відстрочення платежу за регресною вимогою на 6 місяців.

17.01.2018 між позивачем та відповідачем-1 укладено угоду про добровільне погашення заборгованості в сумі 24 200 000 грн. 00 коп. у строк до 17.07.2018.

Крім того, 01.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (кредитор, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Насінневе" (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки № 01-06/2018-5.

01.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" (поручитель, відповідач-3) укладено договір поруки № 01-06/2018-6.

01.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" (поручитель, відповідач-4) укладено договір поруки № 01-06/2018-7.

Згідно п. 1.1. договорів поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання обов"язку ТОВ "Комінтерн-Агро" (боржник, відповідач-1) щодо оплати (компенсації) витрат кредитора, пов"язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги) у відповідності до договору страхування кредитів № 16/07/28-02К від 28.07.2016 у розмірі 24 200 000 грн. 00 коп., що виникли у зв’язку з виконанням кредитором обов'язків боржника перед ПАТ "Акцент-Банк" за кредитним договором № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015; строк погашення регресної вимоги – 17.07.2018 (далі – основний договір або угода про добровільне погашення заборгованості), що передбачений у п. 2 цього договору.

У випадку порушення боржником обов’язку за основним договором (угодою про добровільне погашення заборгованості), боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники на всю суму боргу та інших нарахувань, що можуть виникнути у зв’язку з порушенням виконання зобов’язань (п. 1.2. договорів поруки).

Під основним договором у цьому договорі сторони розуміють угоду про добровільне погашення заборгованості від 17.01.2018, що укладений між кредитором (ПрАТ "Інгосстрах") та боржником (ТОВ "Комінтерн-Агро"). Угоду про добровільне погашення заборгованості від 17.01.2018р. між сторонами було укладено у зв’язку з виплатою кредитором страхового відшкодування за кредитним договором № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015 на користь ПАТ "Акцент-Банк" у відповідності до договору страхування кредитів № 16/07/28-02К від 28.07.2016, у зв'язку з настанням страхового випадку (п. 2.1. договорів поруки).

Згідно п. 3.1. договорів поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником забезпеченого порукою обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, не пізніше строку, встановленого у п. 1.1. цього договору.

У випадку невиконання боржником свого зобов'язання за основним договором, передбаченого в п. 2.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов'язань. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за основним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої цим пунктом вимоги.

Позивач зазначає, що всупереч умовам, викладеним в угоді про добровільне погашення заборгованості від 17.01.2018, відповідач-1 свої зобов'язання з оплати компенсації позивачу в сумі 24 200 000 грн. 00 коп. не виконав та заборгованість не оплатив.

18.07.2018 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про сплату боргу в сумі 24 200 000 грн. 00 коп.

Листом за №19 від 30.09.2018 відповідач-1 повідомив про неможливість виконання вказаної вимоги через відсутність коштів.

20.07.2018 позивач звернувся до відповідачів 2-4, як до поручителів відповідача-1, з вимогою про сплату боргу у розмірі 24 200 000 грн. 00 коп. за договорами поруки від 01.06.2018.

Однак відповідачі 2-4 повідомили про неможливість виконання вказаної вимоги та просили відкласти оплату на пізнішу дату, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом положень ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У частині 3 ст. 6 Закону України "Про страхування" визначені види добровільного страхування, де у п. 16 зазначений вид добровільного страхування – страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту).

За нормами ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із Правилами добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) ПрАТ "Інгосстрах" визначено, що метою укладання договору страхування є отримання гарантії відшкодування кредитній установі збитків, завданих внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, укладеним між кредитною установою і позичальником (п. 1.4. Правил).

Страховими ризиками за Правилами добровільного страхування кредитів є ризик завдання збитків кредитній установі внаслідок невиконання позичальником всіх або частини своїх грошових зобов'язань перед кредитною установою, передбачених умовами кредитного договору, укладеного між позичальником та кредитною установою (п. 4.1. Правил).

Страховим випадком є факт завдання збитків кредитній установі внаслідок невиконання позичальником всіх або частини своїх грошових зобов'язань перед кредитною установою, передбачених умовами кредитного договору, укладеного між позичальником та кредитною установою, на момент спливу строку, визначеного договором страхування (п. 4.2. Правил).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 990 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що встановлюється страховиком.

Аналогічні положення містяться і в ст. 993 Цивільного кодексу України, в якій зазначається, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положення ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України також передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.01.2018 позивач, у зв'язку з настанням страхового випадку у відповідності до кредитного договору № АВН0LKІ06736 від 29.12.2015, здійснив страхове відшкодування на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" у сумі 24 200 000 грн. 00 коп.

Надалі, 16.01.2018 позивач звернувся до відповідача-1 з регресною вимогою на загальну суму 24 200 000 грн. 00 коп., однак, враховуючи неможливість негайної виплати останнім за регресною вимогою, 17.01.2018 між позивачем та відповідачем-1 укладено угоду про добровільне погашення заборгованості в сумі 24 200 000 грн. 00 коп. у строк до 17.07.2018.

Однак відповідач-1, всупереч умовам, викладеним в угоді про добровільне погашення заборгованості від 17.01.2018, свої зобов'язання з оплати компенсації позивачу в сумі 24 200 000 грн. 00 коп. не виконав та заборгованість не оплатив.

Відповідачі 2-4, як поручителі відповідача-1, також не виконали обов'язку зі сплати боргу в сумі 24 200 000 грн. 00 коп.

За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, господарський суд констатує порушення відповідачами своїх договірних зобов’язань перед позивачем в частині сплати останньому боргу в сумі 24 200 000 грн. 00 коп. Звернення позивача із вимогами про стягнення боргу у меншому розмірі у судовому порядку є правом позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях відповідачів посилань на фінансові труднощі, що стали причиною порушення з їх боку договірних зобов’язань, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за спірним договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від фінансових складнощів відповідача, обумовлених різноманітними чинниками про які вказує відповідач у своєму відзиві на позов.

За приписами ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Положення аналогічно змісту містяться і у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до п. 1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Таким чином, посилання відповідачів на фінансові труднощі не звільняє їх від відповідальності.

Згідно абз. 3 п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, судовий збір у сумі 120 000 грн. 00 коп., сплачений позивачем, слід покласти на відповідачів 1-4 у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кімн. 10, код ЄДРПОУ 35079053), Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 12, каб. №15, код ЄДРПОУ 00387080), Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" (39005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 12, 3, код ЄДРПОУ 34397579), Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, офіс 18, код ЄДРПОУ 36598317) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430) заборгованість у розмірі 8 000 000 грн. 00 коп. (вісім мільйонів грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтерн-Агро" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кімн. 10, код ЄДРПОУ 35079053) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430) 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 12, каб. №15, код ЄДРПОУ 00387080) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430) 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" (39005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 12, 3, код ЄДРПОУ 34397579) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430) 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" (49040, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, офіс 18, код ЄДРПОУ 36598317) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430) 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено 02.05.2019