Рішення № 81502982, 02.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1004/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО-ДОНБАС

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РАЙВОДОКАНАЛ" НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ

про стягнення 3492667,69грн., з яких 2834416,15грн. основної заборгованості; 412432,59грн. пені; 34369,37грн. трьох відсотків річних; 211449,58грн. інфляційних втрат (договір №У-19/9 від 17.09.2018 про надання платних послуг з подачі води Управлінням каналу Дніпро-Донбас на комунальні потреби)

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги від 27.02.2019;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО-ДОНБАС (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РАЙВОДОКАНАЛ" НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 3492667,69грн., з яких 2834416,15грн. основної заборгованості; 412432,59грн. пені; 34369,37грн. трьох відсотків річних; 211449,58грн. інфляційних втрат (договір №У-19/9 від 17.09.2018 про надання платних послуг з подачі води Управлінням каналу Дніпро-Донбас на комунальні потреби).

Судові витрати по справі, а саме 52390,00грн. судового збору та 42300,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

17.09.2018 між сторонами укладено договір №У-19/9 про надання платних послуг на подачу води Управлінням каналу Дніпро-Донбас на комунальні потреби.

На виконання умов договору позивач в період з січня по грудень 2018 року надав відповідачу воду, що підтверджується актами та довідками за період з січня по грудень 2018 року в об'ємі 4374099 тис.м3 на загальну суму 2834416,15грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 28.09.2018 по 11.03.2019 на суму 412432,59грн.;

- три відсотки річних за загальний період прострочення з 28.09.2018 по 11.03.2019 на суму 34369,37грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 28.09.2018 по 11.03.2019 на суму 211449,58грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1004/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2019.

Ухвалою від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 16.04.2019.

Ухвалою від 16.04.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 02.05.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.05.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.05.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між УПРАВЛІННЯМ КАНАЛУ ДНІПРО-ДОНБАС (далі - позивач, виконавець) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "РАЙВОДОКАНАЛ" НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ (далі - відповідач, замовник) укладено договір №У-19/9 від 17.09.2018 про надання платних послуг з подачі води Управлінням каналу Дніпро-Донбас на комунальні потреби) (далі - договір).

Предметом договору визначено, що виконавець, зобов'язався надати замовнику платні послуги з подачі води до точки водозабору замовника (V підйом, ПК 1079+00) на комунальні потреби. Точкою водозабору замовника, згідно акту розмежування (Додаток №1 до договору), є його насосна станція, яка розташована в санітарній зоні І поясу каналу Дніпро-Донбас, якою замовник забирає воду з V-го підйому каналу і перекачує для своїх потреб. Вищевикладене сторони визнали послугами в розумінні пункту 1.1 Переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1101 (пункт 1.1 договору). Виконавець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі забезпечити безперебійну подачу води замовнику (пункт 1.2 договору). Замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі, згідно договірної ціни, здійснювати оплату вартості послуг з подачі води відповідно до фактично отриманих обсягів води, в порядку та на умовах цього договору (пункт 1.3 договору).

Ціну договору визначено розділом ІІІ. Ціна послуг і порядок розрахунку.

Строк. Договір діє на умовах частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, згідно якої фактичні відносини між сторонами розпочинаються з 01.01.2018, а датою юридичного оформлення вважається дата з моменту підписання сторонами. Договір набуває чинності з 01.01.2018 та діє до 31.12.2018. Після закінчення строку договору обов'язок замовника сплачувати заборгованість зберігає чинність, згідно законодавства України до повного погашення заборгованості (пункт 5.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору про надання послуг, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3.5 договору підставою для розрахунків за фактично надані послуги з подачі води замовнику є двосторонній Акт подачі-приймання обсягів води, Акт виконаних робіт (наданих послуг) викладені і підписані представниками сторін, скріплені їх печатками, та рахунок на оплату остаточної вартості наданих послуг.

Факт надання послуг на суму 2834416,15грн. підтверджується:

- Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/9/1 від 17.09.2018 (послуга подачі води за січень-вересень 2018 року) на суму 2092726,37грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від 17.09.2018; Рахунком №63 від 17.09.2018 на суму 2092726,37грн.;

- Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/10/6 від 30.10.2018 (послуга подачі води у жовтні 2018 року) на суму 325315,44грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від 30.10.2018; Рахунком №79 від 30.10.2018 на суму 325315,44грн.;

- Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/11/3 від 29.11.2018 (послуга подачі води у листопаді 2018 року) на суму 247894,34грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від 29.11.2018; Рахунком №87 від 29.11.2018 на суму 247894,34грн.;

- Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/12/1 від 21.12.2018 (послуга подачі води у грудні 2018 року) на суму 168480,00грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від __.12.2018; Рахунком №90 від 27.12.2018 на суму 168480,00грн.

Докази, які підтверджують факт надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 2834416,15грн. господарський суд визнає належними.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати роботи (послуги) відповідає обов'язок замовника прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 3.4 договору визначено, що замовник зобов'язаний протягом 10-ти календарних днів після одержання рахунку та Акту виконаних робіт (наданих послуг), здійснити остаточний розрахунок за фактично спожиті (надані) послуги з подачі води.

Строк оплати за Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/9/1 від 17.09.2018 (послуга подачі води за січень-вересень 2018 року) на суму 2092726,37грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від 17.09.2018; Рахунком №63 від 17.09.2018 на суму 2092726,37грн. по 27.09.2018;

Строк оплати за Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/10/6 від 30.10.2018 (послуга подачі води у жовтні 2018 року) на суму 325315,44грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від 30.10.2018; Рахунком №79 від 30.10.2018 на суму 325315,44грн. по 09.11.2018;

Строк оплати за Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/11/3 від 29.11.2018 (послуга подачі води у листопаді 2018 року) на суму 247894,34грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від 29.11.2018; Рахунком №87 від 29.11.2018 на суму 247894,34грн. по 10.12.2018;

Строк оплати за Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2018/12/1 від 21.12.2018 (послуга подачі води у грудні 2018 року) на суму 168480,00грн.; Актом подачі-приймання обсягів води від __.12.2018; Рахунком №90 від 27.12.2018 на суму 168480,00грн. по 02.01.2019.

Господарським судом здійснено розрахунок строку оплати наданих послуг з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, а саме якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Доказів оплати послуг в сумі 2834416,15грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2834416,15грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору визначено, що за порушення термінів оплати послуг, що надаються, замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 28.09.2018 по 11.03.2019 на суму 412432,59грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимоги позивача не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три відсотки річних за загальний період прострочення з 28.09.2018 по 11.03.2019 на суму 34369,37грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимоги позивача не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача суму у розмірі 34349,71грн.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з 28.09.2018 по 11.03.2019 на суму 211449,58грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимоги позивача не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача суму у розмірі 129180,72грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат господарський суд надає наступні роз'яснення. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Щодо судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В якості судових витрат позивач вказав 52390,00грн. судового збору та 42300,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат на правову допомогу.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42300,00грн. позивач надав копію договору №б/н від 27.02.2019 про надання правової допомоги, предметом якого визначено, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання по наданню клієнту послуг консультативно-правового характеру в формі захисту прав та представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, надання консультацій та розробки процесуальних документів відповідно до цього договору, а клієнт зобов'язується прийняти ці послуги та здійснювати їх оплату на умовах цього договору; копію додаткової угоди №1 від 27.02.2019 до договору про надання правової допомоги; копію калькуляції від 01.03.2019 вартості послуг, наданих Управлінню каналу Дніпро-Донбас Державного водного агентства України згідно Додаткової угоди №1 від 27.02.2019 до договору про надання правової допомоги від 27.02.2019; копію Акту надання послуг №1 від 01.03.2019 на суму 7200,00грн.; копію Звіту про надання послуг з правової допомоги за лютий 2019 року від 01.03.2019; копію Додаткової угоди №2 від 01.03.2019 до договору про надання правової допомоги; копію калькуляції від 11.03.2019 вартості послуг, наданих Управлінню каналу Дніпро-Донбас Державного водного агентства України згідно Додаткової угоди №2 від 01.03.2019 до договору про надання правової допомоги від 27.02.2019; копію Акту надання послуг №2 від 11.03.2019 на суму 17100,00грн.; копію Звіту про надання послуг з правової допомоги за березень 2019 року від 11.03.2019; копію Додаткової угоди №3 від 04.03.2019 до договору про надання правової допомоги; платіжне доручення №217 від 06.03.2019 на суму 7200,00грн.

Враховуючи надані позивачем докази на підтвердження надання правової допомоги та здійснених позивачем витрат, господарський суд визнав їх належними та такими, що доводять витрати на правову допомогу по справі №904/1004/19 у розмірі 7200,00грн. за Актом наданих послуг №1 від 01.03.2019 на суму 7200,00грн.

Решта витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 35100,00грн. господарському суду не доведено.

Щодо судового збору у розмірі 52390,03грн.

Сплата судового збору у розмірі 52390,03грн. підтверджується платіжним дорученням №197 від 04.03.2019 на суму 52390,03грн., який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується випискою від 06.03.2019 про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Вказані докази господарський суд визнає належними.

Щодо розподілу судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у розмірі 51153,62грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7030,08грн., з урахуванням того, що 97,64% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО-ДОНБАС (51918, Дніпропетровська обл., місто Кам’янське, ВУЛИЦЯ ДНІПРОБУДІВСЬКА, будинок 6- А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05387179) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РАЙВОДОКАНАЛ" НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ (51221, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, місто Перещепине, ВУЛИЦЯ СТЕПОВА, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35323645) про стягнення 3492667,69грн., з яких 2834416,15грн. основної заборгованості; 412432,59грн. пені; 34369,37грн. трьох відсотків річних; 211449,58грн. інфляційних втрат (договір №У-19/9 від 17.09.2018 про надання платних послуг з подачі води Управлінням каналу Дніпро-Донбас на комунальні потреби) задовольнити частково.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РАЙВОДОКАНАЛ" НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ (51221, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, місто Перещепине, ВУЛИЦЯ СТЕПОВА, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35323645) на користь УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО-ДОНБАС (51918, Дніпропетровська обл., місто Кам’янське, ВУЛИЦЯ ДНІПРОБУДІВСЬКА, будинок 6- А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05387179) 2834416,15грн. (два мільйони вісімсот тридцять чотири тисячі чотириста шістнадцять грн. 15 коп.) основної заборгованості; 412432,59грн. (чотириста дванадцять тисяч чотириста тридцять дві грн. 59коп.) пені; 34349,71грн. (тридцять чотири тисячі триста сорок дев'ять грн. 71 коп.) трьох відсотків річних; 129180,72грн. (сто двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят грн. 72 коп.) інфляційних втрат; 7030,08грн. (сім тисяч тридцять грн. 08 коп.) витрат на оплату професійної правничої допомоги; 51153,62грн. (п'ятдесят одна тисяча сто п'ятдесят три грн. 62 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РАЙВОДОКАНАЛ" НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ (51221, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, місто Перещепине, ВУЛИЦЯ СТЕПОВА, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35323645) на користь УПРАВЛІННЯ КАНАЛУ ДНІПРО-ДОНБАС (51918, Дніпропетровська обл., місто Кам’янське, ВУЛИЦЯ ДНІПРОБУДІВСЬКА, будинок 6- А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05387179) 19,66грн. трьох відсотків річних; 82268,86грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 03.05.2019.

Суддя ОСОБА_2