Постанова № 81501674, 19.04.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/763/19

Провадження № 1-кп/362/244/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Кострубіцької Т.М.,

прокурора - Романюка І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - Луценка В.Г.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василькова Київської області підготовче судове засідання кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000070 від 11.01.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалівка, Немирівського р-ну, Вінницької обл., українця, громадянина України, не одруженого, що має на утриманні малолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючого середню освіту, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

- та угоду про визнання винуватості від 31.01.2019 р. між прокурором та обвинуваченим, -

В С Т А Н О В И В:

07.02.2019 р. з Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, із реєстром матеріалів досудового розслідування. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, до обвинуваченого міра запобіжного заходу не застосовувалась.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2019 р. у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що 31.01.2019 р. між прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокурори Київської області Романюком І.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокурори Київської області Романюк І.М. та обвинувачений ОСОБА_1, в присутності захисника Луценка В.Г., дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт строком вісімдесят годин.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю. Не заперечував проти затвердження укладеної між ним та прокурором угоди на вищезазначених умовах.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду від 31.01.2019 р. про визнання винуватості укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_1

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Луценко В.Г. в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти укладення угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокурори Київської області Романюком І.М. та обвинуваченим ОСОБА_1

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та закону, суд дійшов висновків, що при укладенні угоди вказані вимоги дотримані не були, а томуслід відмовити в у затвердженні даної угоди, з наступних підстав.

Як вбачається з обвинувального акту, у жовтні 2018 р., у денний час, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_1, перебував біля домоволодіння свого знайомого, ОСОБА_4, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3. Зайшовши на територію подвір'я через хвіртку, яка була відчиненою, ОСОБА_1 пройшов до будинку ОСОБА_4, з яким він перебував у товариських відносинах. В той же час, ОСОБА_1 помітив на території вказаного подвір'я болгарку зеленого кольору, марки «ROVVIN», ANGLE GRINDER, 220-240V, 50-60Hz, 850W, 11000RPM, діаметр 115 мм, та вирішив її викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 таємно викрав болгарку зеленого кольору, марки «ROVVIN», ANGLE GRINDER, 220-240V, 50- 60Hz, 850W, 11000RPM, діаметр 115 мм, яка знаходилась на пеньку під стіною господарського приміщення на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_4 та належить останньому.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим потерпілому ОСОБА_4 спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 428 гривень 17 копійок.

Тим самим, вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та закону і відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Згідно п. «б» ч. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 р. «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має право прийняти рішення щодо відмови у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України та призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

З дослідження змісту поданої суду для затвердження угоди про визнання винуватості слідує, що умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та закону, зокрема, умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону.

В укладеній 31.01.2019 р. угоді про визнання винуватості зазначено узгоджене сторонами формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, визнання ОСОБА_1 своєї винуватості та його обов'язки, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, звільнення від відбування покарання з випробуванням, наслідки укладення і затвердження угоди та наслідки її невиконання.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, дії ОСОБА_1 кваліфіковано прокурором за ч. 1 ст. 185 КК України, а також узгоджене сторонами покарання визначено за вказаною статтею.

Проте, 07.02.2019 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000012 від 02.01.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2019 р. у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2019 р. дане кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

Таким чином, суд вважає, що вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України за періодом їх вчинення передують, вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000070 від 11.01.2019 р., за якою між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена вищевказана угода про визнання винуватості.

Тобто, кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000012 від 02.01.2019 р., вчинені ОСОБА_1, як зазначено в обвинувальному акті в період - на початку вересня 2018 р.; в середині вересня 2018 р.; на початку жовтня 2018 р; на початку листопада 2018 р. (більш точної дати та часу не встановлено).

Тим самим, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, як зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, вчинене ОСОБА_1 у жовтні 2018 р. (точної дати та часу не встановлено). Таким чином обвинувальний акт та угода містять суперечності щодо кваліфікації дій обвинуваченого.

Крім того, суд звертає увагу, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110140000012 від 02.01.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110140000070 від 11.01.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за яким укладена вищевказана угода про визнання винуватості, подані до суду та зареєстровані одночасно 07.02.2019 р., що ставить суд під сумнів щодо правильності визначення кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки попередньою в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження за №12019110140000012 від 02.01.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про невідповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам КПК України та КК України та відмову у її затвердженні з підстав, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України.

Разом з цим, суд вважає не можливим продовження судового провадження у загальному порядку, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Так, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, зокрема містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо. Обвинувачення повинно бути конкретним, без будь-яких суперечностей та зрозумілим, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист.

Проте такі вимоги під час складення обвинувального акта виконані не були, а саме неточно вказано правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінуеться обвинуваченому ОСОБА_1, зокрема, через неузгодженість такого формулювання з диспозицією статті.

Відповідно до положень ч.3 ст.42 КПК України, обвинувачений має право, зокрема, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

При вирішенні цього питання підлягають врахуванню висновки Європейського суду з прав людини про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Отже, за встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що у відповідності до вимог п. 1 та 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити та повернути обвинувальний акт прокурору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 291, п. 1, 3 ч. 3 ст. 314, ст. 369-372, 472, 474 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У затвердженні угоди про визнання винуватості від 31.01.2019 р. у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000070 від 11.01.2019 р., укладеної між прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Романюком Іваном Миколайовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 - відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110140000070 від 11.01.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з додатками, повернути прокурору.

Ухвала про затвердження угоди про визнання винуватості оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині повернення обвинувального акта може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Кравченко Л.М.