Ухвала суду № 81500462, 22.04.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1677/17

Провадження №2/522/1064/19

У Х В А Л А

22 квітня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засіданні - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси (с.ОСОБА_3.) перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 20.02.2017 року по справі було відкрито провадження.

На підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2018 року № 4049/0/15-18 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, та на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_3 . - Сребняк І. А. здійснено повторний авто розподіл справи.

У порядку повторного авторозподілу надійшла до провадження Домусчі Л.В . 29.01.2019 року.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року справу прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 22.04.2019 року.

У підготовче засідання призначене на 22.04.2019 року з`явилася представник ОСОБА_1 . - адвокат Нестеренко Н.В., зазначила, що 06.02.2019 року нею подано до суду клопотання про витребування доказів, просила його задовольнити.

У підготовчому засіданні 22.04.2019 року з`явився представник ОСОБА_2 . - адвокат Мастістий І.А., проти витребування доказів не заперечував, надав суду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним договору, визнання майна особистою приватною власністю.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У відповідності до ч.1 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Рудницький О.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1. Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: стояночне місце НОМЕР_1, загальною площею 16,1; стояночне місце НОМЕР_2, загальною площею 14,3 кв.м та приміщення 1т, площею 53,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; на грошові кошти, що обліковувались у період з 01.01.2015 року по 23.11.2017 року на банківськиї рахунках.

2. Просить визнати удаваним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , та визнати квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- житловий будинок із допоміжними спорудами № АДРЕСА_3 ;

- житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частини 48/1000 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в Харківській області в Ізюмському районі на території Червонооскільської сільської ради;

- 1/2 двох житлових будинків з надвірними спорудами, загальною площею 120,5 кв.м, в АДРЕСА_6 .

4. Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частини 48/1000 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в Харківській області в Ізюмському районі на території Червонооскільської сільської ради;

- 1/2 двох житлових будинків з надвірними спорудами, загальною площею 120,5 кв.м, в АДРЕСА_6 .

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, зокрема, в ній не зазначено ціна позову.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

А згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», у відповідності до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позову майнового характеру, визначається із дійсної вартості спірного майна на день подання позову.

Відповідно до ч.13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до п.п.2, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається:

- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

- у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору на суму 9 605. 00 грн., який є максимальним розміром за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою станом на 2019 рік та 768,40 грн. за вимогу немайнового характеру.

Позовна заява, при цьому, містить три вимоги майнового характеру: про визнання майна особистою приватною власністю позивача, про визнання квартири спільною сумісною власністю та про поділ майна подружжя; та одну вимогу немайнового характеру: про визнання удаваним договору дарування.

Мотивувальна частина позовної заяви містить посилання щодо наміру позивача поділити як спільне сумісне майно 9 об`єктів нерухомого майна та грошові кошти.

Таким чином, позивачу необхідно визначити вартість кожного об`єкта, про поділ якого заявлено стороною, та виходячи із цієї ціни сплатити судовий збір за кожен із них. При цьому відрахувати вже сплачений судовий збір на суму 9 605. 00 грн.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Із урахуванням викладеного суд приходить до висновку про залишення позову без руху.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу за зустрічною позовною заявою необхідно усунути вказані недоліки зустрічного позову: а саме, необхідно надати докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, та доплатити відповідної суми судового збору.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м.Одеси через канцелярію суду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 174, 175, 177, 194-194, 185, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним договору, визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.

Встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу за зустрічним позовом.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 02.05.2019 року.

Суддя Домусчі Л.В.