Ухвала суду № 81496299, 27.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17474/19

Провадження № 1-кс/761/12315/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Шумигая А.В., слідчої Кравченко Т.А., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Гулько Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Кравченко Т.А. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100000990 від 01.02.2019 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в :

25.04.2019 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся слідчий слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Кравченко Т.А. із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 115 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Тимошенко Н.М.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100000990 від 01.02.2019 року.

Зазначає, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно 01.02.2019 року, близько 04 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу малої архітектурної форми, яка розташована навпроти будинку № 5 по вул. Ю. Іллєнка (Мельникова) в м. Києві, де помітив раніше невідомого йому ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_5 наблизився до ОСОБА_2 та вступив з ним у словесний конфлікт, який переріс у обопільну бійку.

Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_2 сформувались особисті неприязні відносини та виник злочинний умисел, який направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, який направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з мотиву особистих неприязних стосунків, ОСОБА_2, дістав правою рукою з кишені власних штанів предмет, що має колюче-ріжучі властивості, після чого наніс ОСОБА_5 вказаним предметом не менше п'яти ударів в область грудної клітки попереду справа, тобто в ділянку тіла де знаходяться життєво важливі ограни людини.

Після нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, а ОСОБА_5 помер на місці події.

01.02.2019 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

01.02.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

02.02.2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

04.04. 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 спливає, однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку є неможливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій.

У клопотанні слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому дій підтверджується доданими до клопотання доказами.

Вказує, що зважаючи на наявні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного, інші, більш м'які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання цим ризикам.

В судовому засіданні прокурор та слідча заявлене клопотання підтримали, просять таке задовольнити, надали пояснення аналогічні доводам клопотання. Оскільки правопорушення пов'язане із загибеллю людини, альтернативний розмір застави просять не визначати. Додатково надали ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2019 року, якою строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто 01.07.2019 року.

Підозрюваний та його захисник проти заявленого клопотання заперечили, вважають повідомлену підозру необґрунтованою, а існування заявлених прокурором ризиків не доведеними. Підозрюваний зазначив, що в ніч з 31.01.2019 року на 01.02.2019 року перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки попередньо святкував день народження своєї доньки. В зв'язку із безсонням, він вийшов покурити та прогулятись по вулиці. В цей час на нього напали двоє невідомих осіб, які намагались його пограбувати, зокрема викрали у нього документи та кошти. Обороняючись, він почав махати ножем, який мав при собі, та можливо наніс декілька ударів одному із нападників. Інший нападник втік. Він не знав, що потерпілий помер, а тому пішов додому. Зранку до нього додому прийшли працівники поліції, повідомили, що він вбив людину та затримали його.

Додатково підозрюваний та захисник зазначають, що під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_2 дотримувався умов такого. На виклики слідчого для прибуття до приміщення Київського апеляційного суду, де розглядалась апеляційна скарга прокурора на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_2 не з'являвся, оскільки так йому рекомендувала його захисник - адвокат Федорова С.Д. Остання повідомляла підозрюваного, що вона зайнята в інших судових процесах та вказувала, щоб без неї він до суду не приходив, оскільки судове засідання без неї та підозрюваного і так не відбудеться.

Зазначають, що в подальшому до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, саме через невірні рекомендації захисника - адвоката Федорової С.Д.

Заслухавши доводи прокурора та слідчої на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100000990 від 01.02.2019 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КПК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

01.02.2019 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

01.02.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без альтернативного визначення розміру застави, строком до 01.05.2019 року включно.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто 01.07.2019 року.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій особі, за обставин, що вищевикладені.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_2 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, а саме: протокол огляду місця події від 01.02.2019 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_9 від 01.02.2019 року, ОСОБА_10 від. 01.02.2019 року, ОСОБА_11 від 01.02.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 08.02.2019 року, протоколи пред'явлення трупа для впізнання за фотознімками, протокол обшуку, який проведено за адресою проживання ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено куртку зі слідами речовини бурого кольору, розкладний ніж з речовиною бурого кольору на його лезі, змиви речовини бурого кольору, паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_2, віднайденим на місці злочину, висновок судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5 №011-523 від 01.02.2019 року, згідно якого встановлено, що смерть потерпілого настала внаслідок отриманих померлим колото-різаних поранень грудей, живота і стегна з ушкодженнями стегнової вени, що призвело до розвитку крововтрати і шоку. У ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудей - вхідна рана №2 знаходиться на грудях справа, в ділянці переднього краю правої пахвової ямки, рановий канал від неї направлений справа наліво, спереду назад і вниз, має довжину близько 14 см, проникає в праву плевральну порожнину, проходить через верхню частку правої легені і закінчується в клітковині біля трахеї; проникаюче колото-різане поранення живота - вхідна рана №3 знаходиться в поперековій ділянці справа, на висоті 114 см від підошв, рановий канал від неї направлений справа наліво, ззаду наперед, проходить за очеревинну клітковину і проникає в черевну порожнину, довжина його близько 12см; непроникаюче колото-різане поранення грудей - вхідна рана №1 знаходиться на грудях спереду зверху в ділянці гру динного кінця лівої ключиці, рановий канал від неї направлений вверх і трохи вліво, по його ходу ушкоджена підшкірна клітковина; сліпі колото-різані поранення правого стегна - з ушкодженням великої судини: вхідна рана №4 розташована на задній поверхні правого стегна в середній третині, рановий канал від неї направлений ззаду наперед і справа наліво, по його ходу ушкоджені м'язи та стегнова вена; - без ушкодження судин: вхідна рана №5 розташована на задній поверхні правого стегна; наскрізне поверхневе поранення правого стегна вхідна і вихідна рани №6 і №7 розташовані на підколінній ямці з'єднуються рановим каналом; рановий канал проходить в жировій клітковині, не пошкоджуючи великих судин і м'язів. Всі ушкодження виникли незадовго до смерті (не більше 20-30 хвилин до настання смерті), від гострого предмету типу клинка ножа. Проникаючі поранення грудей і живота, поранення стегна з ушкодженням стегнової вени мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Між ними і настанням смерті існує прямий зв'язок.

Окрім цього, в судовому засіданні підозрюваний не заперечив факт нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, однак, вказує, що такі ушкодження наносились з метою самозахисту від нападаючого.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1,3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі із дотриманням вимог ст. 176-178 КПК України.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані слідчим, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у продовженні тримання ОСОБА_2 під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Окрему увагу слідчий суддя звертає на ту обставину, що раніше до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а згодом - тримання під вартою. При цьому, із ухвали слідчого судді від 04.04.2019 року вбачається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він порушив раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту: без дозволу слідчого відвідував лікувальний заклад, на виклики до суду апеляційної інстанції не з'являвся.

Враховуючи вищевказане та дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, відсутність у підозрюваного достатньо стійких соціальних зв'язків, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винуватим, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, оцінюючи сукупність встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Щодо можливого альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини ; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має на території м. Києва місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, що ще не свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків такого ступеня, щоб не позбавляти підозрюваного волі, однак наявність даних обставин враховується під час вирішення питання про можливість застосування альтернативної застави.

Окрім цього, слідчий суддя не має підстав відхиляти доводи підозрюваного, що він вперше опинився у такій ситуації, повністю поклався на розсуд свого захисника, рекомендації якого беззастережного виконував та не з'являвся до суду апеляційної інстанції, а відтак можлива, за доводами сторони захисту, не достатньо фахова юридична допомога, призвела до того, що до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За переконанням слідчого судді, сукупність вказаних обставин дозволяє визначити підозрюваному альтернативну заставу, при цьому, з врахуванням вищенаведених даних щодо особи ОСОБА_2, його соціальних зв'язків, встановлених ризиків можливої позапроцесуальної поведінки підозрюваного, таку необхідно визначити у розмірі 360 прожиткових мінімумів доходів громадян.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Кравченко Т.А. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто до 25 червня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 360 (триста шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 691 560, 00 (шістсот дев'яносто одна тисяча п'ятсот шістдесят ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/17474/19, кримінальне провадження № 12019100100000990 від 01.02.2019 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м. Києва;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 25 червня 2019 року включно.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський