Рішення № 81495570, 05.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/603/19

Справа №760/33072/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

05 квітня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 18 959, 73 гр. страхового відшкодування.

Посилається в позові на те, що 10 січня 2017 року між ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та відповідачем був укладений договір страхування транспортного засобу № АК 5468355, предметом якого є страхування автомобіля НОМЕР_1.

За даним договором ПАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе обов'язок у разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідач, у свою чергу, зобов'язався дотримуватися умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

01 вересня 2017 року в Ордо-Василівка трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «TK-V 212140 МД Нива», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням відповідача.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року винним у даній дорожньо-транспортній пригоді визнаний відповідач, який був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.

22 вересня 2017 року до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу у зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

ПАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та Звіту здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 18 959, 73.

Після проведеної виплати на адресу відповідача була направлена регресна вимога про компенсацію суми виплаченого страхового відшкодування.

Зазначена вимога відповідачем була проігнорована, жодних дій з його боку, спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку, здійснено не було.

Виходячи з цього, вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді та стан його алкогольного сп»яніння в момент ДТП, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просить розглядати справу в його відсутності.

Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомляв.

Судові повістки, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Ухвалою від 11 лютого 2019 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього та враховуючи думку позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що 10 січня 2017 року між ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та відповідачем був укладений договір страхування транспортного засобу № АК 5468355, предметом якого є страхування автомобіля НОМЕР_1.

01 вересня 2017 року на перехресті автодороги П»ятихатки-Зеленодольськ та ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «TK-V 212140 МД Нива», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням відповідача.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року відповідача визнано винним за ч.2 ст.130, ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3/три/ роки.

22 вересня 2017 року до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу у зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору, та виплатою страхового відшкодування.

05 грудня 2017 року платіжним дорученням № 9099 ПАТ «СК «ПЗУ Україна» перерахувало потерпілій особі в ДТП 18 959, 73 гр. страхового відшкодування.

/ а.с. 7 - 34; 84 - 87 /

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Як вбачається з постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року дорожньо-транспортна пригода мала місце з вини відповідача, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння.

Відповідно до п.38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані

алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом

лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пункті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або передача управління транспортним засобом такій особі, що є підставою для регресної вимоги, може бути підтверджено вироком суду, постановою про накладення адміністративного стягнення або іншими доказами, які з достовірністю встановлюють таку обставину, а при передачі транспортного засобу особі у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про такий стан має бути відомо особі, яка передає транспортний засіб.

Враховуючи викладене вище, вину відповідача в дорожньо-транспортній пригоді та його стан алкогольного сп»ягніння в момент ДТП, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП за умовами укладеного договору страхування, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 1 762, 00 гр. судового збору.

Керуючись ст.ст. 15,16, 1191 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279, 280 -284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ІІН: невідомий / на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» /адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, код ЄДРПОУ: 20782312/ 18 959, 73 гр. страхового відшкодування та 1 762, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л .А. Шереметьєва