Ухвала суду № 81495221, 22.04.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/9104/18

провадження № 2/752/1634/19

УХВАЛА

22.04.2019 року Голосцївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П

з участю секретаря судового засдіання Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання недійсним та скасування технічного паспорту, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання недійсним та скасування технічного паспорту.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2018 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 11.10.2018 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2018 року, заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження було задоволено та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання на 10.12.2018 року.

10.12.2018 року клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено та підготовче судове засідання було відкладено.

11.03.2019 року клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було задоволено та підготовче судове засідання відкладено на 26.03.2019 року.

26.03.2019 року підготовче судове засідання було відкладено, в зв»язку з неявкою сторін та до суду надійшло письмове клопотання представника позивача про неможливість прибуття в судове засідання, однак, доказів на підтвердження поважності неявки суду надано не було.

16.04.2019 року та 19.04.2019 року підготовчі судові засідання судом були відкладені, в зв»язку із задоволенням клопотань представника позивача.

22.04.2019 року в підготовчому судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що предметом спору є визнання технічного паспорту на житловий будинок недійсним з підстав його невідповідності фактичним даним. Порушені вимоги встановлених вимог закону та інструкції при його оформленні, що неможливо встановити без проведення відповідної експертизи, яка потребує спеціальних знань, а тому з метою об»єктивного, всебічного та повного розгляду справи, представник позивача просив клопотання задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши на затягування проведення підготовчого судового засідання з боку сторони позивача та розгляду справи вцілому.

Представник відповідача КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» в судове засідання не з»явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв»язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання без його участі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог по справі є визнання недійсним та скасування технічного паспорту, виданого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» 24.10.2008 року.

Згідно зі ст. 143 ЦПК України, суд призначає експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, а тому судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмету доказування у справі.

Відповідно до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов»язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов»язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоровя; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати, однак, в даному спорі призначення експертизи не є обов»язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, а тому судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, однак, в даному спорі судом зазначених умов для призначення експертизи не встановлено.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вимоги ЦПК України на даний час надають учасникам процесу право самостійно замовити проведення експертизи (ст.ст.102,106 ЦПК України), та надати висновок такої експертизи суду, однак, сторона позивача з дня подачі позову до суду (04.05.2018 року) своїм правом не скористалась, подавши клопотання про призначення експертизи лише в квітні 2019 року.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що судові процедури при розгляді справ повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк.

У цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи та, відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Проаналізувавши підстави та предмет позову, а також обґрунтування, відповідно до яких сторона позивача просить призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено суду переконливих та достатніх доводів для можливості призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та про доцільність її проведення з урахуванням підстав та предмету позову, а також слід зазначити, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для прийняття рішення у даній цивільній справі.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на предмет позову, та його підстави, з метою дотримання розумних троків розгляду справи, суд вважає, що клопотання позивача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, призведе до невиправданого затягування розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду вже майже рік.

Керуючись ст. ст. 102, 106, 105, 143, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання недійсним та скасування технічного паспорту, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Н.П. Чередніченко