Рішення № 81494997, 23.04.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/172/19

Провадження по справі №2/635/1403/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Крилєвській І.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кірєєва І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954, юридична адреса: м.Харків, вул.Плеханівська, 149 про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 24 червня 2014 року між ним та відповідачем було укладено договір про користування електроенергією. У зв'язку зі змінами у діючому законодавстві відповідач, який до 01.01.2019 року іменувався АТ «Харківобленерго», став оператором системи розподілу на території Харківської області, а раніш укладений договір втратив свою силу. 05 грудня 2018 року він звернувся до відповідача з заявою щодо укладання Договору з розподілу електроенергії у паперовій формі, з оформленням до нього додатків, визначених у статті 12.8 Додатку №3 Правил роздрібного ринку електроенергії, однак до теперішнього часу відповідач з ним такого договору не уклав і ухиляється від його укладання. Тому просив зобов'язати відповідача укласти з ним договір з розподілу електроенергії в паперовій формі, з вказівкою додатків, визначених у статті 12.8 додатку №3 ПРРЕ та з урахуванням вимог Конституції України та норм ЦК України; крім того, просив зобов'язати відповідача в подальшому утримуватися від порушення його прав, як споживача, шляхом вчинення дій, які суперечать нормативній базі України.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2019 року позов було прийнято до провадження суду і справу було призначено у підготовче судове засідання.

14 лютого 2019 року від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, і просив відмовити у його задоволенні.

22 лютого 2019 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якому він наполягав на викладених у позові доводах і просив позов задовольнити у повному обсязі.

05 березня 2019 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач заперечував проти задоволення позову і просив відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити у повному обсязі. Надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позові і просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на підстави, викладені у відзиві та запереченнях, наданих раніш до суду.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 24.06.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір про користування електричною енергією №24572 (а.с.5, 6).

01.01.2019 року набули чинності зміни до ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.02.2018.

Частиною 1 статті 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про приєднання до системи розподілу.

Згідно з вимогами ст.45 зазначеного Закону розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), з дотриманням режиму права власності, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров'я людей, а також раціонального використання енергії відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених нормативно-технічними документами.

Статтею 49 вищевказаного Закону визначено, що для цілей цієї статті основним споживачем вважається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи розподілу, електричні мережі якого використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу.

Відносини між основним споживачем та користувачами, що живляться від його мереж, та оператором системи розподілу та/або оператором системи передачі регулюються кодексом систем розподілу, кодексом системи передачі, правилами роздрібного ринку та договорами, укладеними на їх основі.

Основний споживач зобов'язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором.

Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою.

Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу.

Регулятор може класифікувати електричні мережі, що розподіляють електричну енергію на обмеженій території комерційного закладу, закладу громадського обслуговування, житлового комплексу, іншого об'єкта як малу систему розподілу, якщо виконується хоча б одна із таких умов:

1) виробничі процеси користувачів такої системи пов'язані між собою з технологічних причин або міркувань безпеки;

2) розподіл такими мережами здійснюється переважно для власника мереж або для юридичних осіб, пов'язаних з ним господарськими відносинами та/або відносинами контролю;

3) розподіл електричної енергії такими мережами здійснюється меншій від граничної кількості побутових споживачів, що пов'язані з власниками такої системи договірними відносинами або на інших правових підставах, та/або ця система перебуває у спільній власності таких побутових споживачів.

Класифікація та критерії визначення малих систем розподілу визначаються кодексом системи розподілу виходячи, зокрема, з кількості та категорії користувачів малої системи розподілу, обсягів розподілу електричної енергії малою системою розподілу, потужності приєднання до системи передачі та/або системи розподілу.

Оператори малої системи розподілу виконують функції, мають права та обов'язки оператора системи розподілу щодо користувачів малої системи розподілу з урахуванням особливостей, визначених кодексом системи розподілу та правилами роздрібного ринку, без відповідних ліцензій.

Максимальна (гранична) плата за послуги з розподілу малими системами розподілу визначається відповідно до методики, затвердженої Регулятором.

До операторів малої системи розподілу не застосовуються вимоги частини третьої цієї статті та положення статті 47 цього Закону.

Основні споживачі, оператори малих систем розподілу забезпечують недискримінаційний доступ третіх сторін до своїх електричних мереж, безпеку та надійність їх функціонування відповідно до кодексу систем розподілу, правил роздрібного ринку та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 4, 6 вступної частини Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.02.2018 встановлено, що у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Споживачам, приєднаним до мереж ОСР/ОСП, що не мають права на універсальну послугу, разом із заявою-приєднанням до договору споживача про розподіл електричної енергії можуть надаватись паспорти точок розподілу, оформлені відповідно до Правил.

До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Згідно з вимогами розділу 2 зазначених Правил результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.

Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.

Оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Якщо за об'єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії.

На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі.

За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.

У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі.

На письмову вимогу власника об'єкта оператор системи розподілу зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати підписаний уповноваженою особою оператора системи розподілу паспорт точки розподілу за кожною такою точкою за об'єктом споживача та/або паперову форму договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи призупиняється (тимчасово не діє) у разі постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг чи постачальником «останньої надії», або якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує електропостачальник.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:

1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об'єкта та реквізитів заявника та наявності чинного паспорту точки розподілу;

2) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);

3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об'єкта споживача);

4) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;

5) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов'язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок).

У разі укладення за двома та більше об'єктами споживача одного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживач подає документи, передбачені підпунктом 3 цього пункту, за кожним із об'єктів споживача.

У разі нового будівництва або реконструкції об'єкта (електроустановки) договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії укладається (якщо до реконструкції такий договір не укладався, втратив чинність тощо) за умови завершення процедури приєднання до електричних мереж (підписання акта про надану послугу) та надання споживачем (у разі необхідності, за запитом оператора системи) копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації або відповідного сертифіката.

У разі укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в паперовій формі оператор системи оформлює два примірники договору та надає їх споживачу для підписання.

Під час оформлення заяви-приєднання, паспорту точки розподілу оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об'єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема:

1) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) щодо однолінійної схеми електропостачання об'єкта;

3) щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо);

4) щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності;

5) щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об'єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей:

1) найменування оператора системи та споживача, узгоджений паспорт точки розподілу;

2) місце і дату укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

3) режими розподілу, порядок контролю показників якості електричної енергії та якості електропостачання;

4) порядок розрахунків, включаючи умови їх призупинення та поновлення;

5) відповідальність сторін за невиконання умов договору, підстави і порядок її застосування;

6) строк дії договору;

7) умови та порядок внесення змін до договору та його розірвання;

8) місцезнаходження, банківські реквізити сторін;

9) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті електричної енергії та потужності в енергосистемі;

10) перелік випадків, коли розподіл (передача) електричної енергії може бути обмежений споживачу, та порядок обмеження.

Невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є:

1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) заява-приєднання у разі її надання споживачем;

3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.

У разі укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку (субспоживачів або операторів системи), додатками до нього визначаються такі умови:

1) відомості про приєднані електроустановки інших учасників та їх власників та паспорти точок розподілу цих учасників роздрібного ринку;

2) обсяги транспортування електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку;

3) порядок припинення, обмеження електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках;

4) порядок розрахунку витрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних із транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку;

5) порядок розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача).

Судом також встановлено, що 05 грудня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про укладання з ним договору про надання послуг з розподілу електроенергії у паперовій формі.

Також у судовому засіданні було встановлено, і цей факт не оспорювався сторонами, що на адресу позивача відповідачем була надіслана заява-приєднання до умов договору споживача з надання послуг з розподілу електричної енергії.

Статтею 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Згідно з вимогами ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

У судовому засіданні встановлено, і цей факт не оспорювався сторонами, а тому не потребує доказування, у відповідності з вимогами ч.1 ст.82 ЦПК України, що у розумні строки позивач не звернувся до відповідача з запереченнями щодо договору приєднання в цілому або з запереченнями щодо певних його частин. Крім того, за період з 01 січня 2019 року по день звернення до суду позивач спожив певну кількість електричної енергії.

За таких умов суд приходить до висновку щодо того, що фактично договір про розподіл електричної енергії між сторонами був укладений.

Крім того, суд зазначає, що станом на 05 грудня 2018 року, тобто на день звернення позивача до відповідача з заявою про укладання договору про розподіл електроенергії у письмовій формі, відповідач не був наділений повноваженнями щодо укладання такого договору.

Станом на день постановлення рішення позивачем не надано доказів того, що він після 01.01.2019 року звертався до відповідача з вимогами щодо укладання договору у письмовій формі, а відповідач відмовив йому у триденний строк, встановлений Правилами роздрібного ринку електроенергії, в укладанні такого договору.

Таким чином, на підставі оголошеної та дослідженої у судовому засіданні сукупності доказів, суд приходить до висновку про те, що станом на день звернення позивача до суду відповідач жодним чином не порушив його права на укладання договору про розподіл електроенергії.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача не порушувати його права, як споживача у майбутньому, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням зазначених вимог діючого законодавства вимога заборонити вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7, 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954, юридична адреса: м.Харків, вул.Плеханівська, 149 про захист прав споживачів - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів зі дня складання повного тексту рішення через Харківський районний суд Харківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 02 травня 2019 року.

Суддя Н.Л.Панас