Ухвала суду № 81494974, 02.05.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2450/19

Провадження № 2-з/645/24/19

УХВАЛА

Іменем України

02 травня 2019 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Сілантьєва Е.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмета спору-приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визначення частки майна, належної померлій на праві спільної сумісної власності, визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2019 року ОСОБА_1М звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмета спору-приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визначення частки майна, належної померлій на праві спільної сумісної власності, визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом. В своєму позові позивач просить визнати недійсним договір дарування квартири загальною площею 64 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 13.10.2018 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, та визнати за нею право власності на 1/4 частини вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5.

Разом з поданням позовної заяви 24.04.2019 р. позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру загальною площею 64 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказав на те, що звернулася до суду з позовною заявою про визначення частки майна, належної померлій на праві спільної сумісної власності, визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом. спірна квартира була набута за життя моєю матір’ю ОСОБА_5 спільно з батьком ОСОБА_2 у період шлюбу. Відповідно, в силу положень ст. ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім’ю, в редакції, що діяла на час набуття права власності на спірну квартиру, вказана квартира належала їм на праві спільної сумісної власності в

рівних частинах. Однак, невдовзі після смерті матері, з метою усунення позивача від можливості

оформити своє право на спадщину після смерті матері на частину вказаної квартири, батько

всупереч вимогам законодавства, відчужив вказану квартиру на користь її брата

ОСОБА_3 за договором дарування, посвідченим 13.10.2018 р. приватним нотаріусом

ХМНО ОСОБА_4 На цей час, Відповідач, як власник вказаної квартири може вільно нею

розпоряджатися та у будь-який момент відчужити її на користь інших осіб, з метою

ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, що в свою чергу значно ускладнить

або навіть зробить неможливим виконання такого рішення суду, а також призведе до

необхідності понесення позивачем додаткових витрат для захисту своїх прав у судовому

порядку.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши подану заяву, прийшов до наступного висновку.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач в позовні заяві просить визнати недійсним договір дарування квартири загальною площею 64 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 13.10.2018 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, та визнати за нею право власності на 1/4 частини вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5.

Згідно із cт. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільногопроцесуальногозаконодавства при розглядізаяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частино 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, суд надійшов до висновку, що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, та вважає необхідним накласти арешту на майно, а саме наквартиру АДРЕСА_2, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №152195180 від 09.01.2019 р. за договором дарування, посвідченим 13.10.2018 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмета спору-приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визначення частки майна, належної померлій на праві спільної сумісної власності, визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №152195180 від 09.01.2019 р. за договором дарування, посвідченим 13.10.2018 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ІДН НОМЕР_1)

Копію ухвали для виконання направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради та Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області.

Копії ухвали суду після її виконання направити відповідачам - ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення 02.05.2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя