Рішення № 81493997, 02.05.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"02" травня 2019 р.

Справа №642/6847/18

Провадження № 2/642/350/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Грінчук О.П.,

за участі секретаря - Сузанського О.І.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, вказуючи, що відповідачі по справі, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, і є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюється за абонентським особовим рахунком №48101. В порушення обов’язку щодо своєчасної оплати наданих послуг централізованого водопостачання та водовідведення, відповідачі неналежним чином виконували зобов’язання з оплати наданих послуг, тому за ними утворилась заборгованість в сумі 19238,87 грн., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 12457,23 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 6781,64 коп. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачів 3% річних від простроченої суми, що становить 606,68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2190,11 грн., а всього просить стягнути 22035,66 грн.

Разом з позовною заявою представником позивача було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, а також відстрочено позивачу оплату судового збору за подання позовної заяви до суду до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про застосування строку позовної давності.

20.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження, у зв’язку із здійсненням позивачем перерахунку суми заборгованості за заявою відповідача ОСОБА_2

28.03.2019 представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, уточнений розрахунок з урахуванням документів, наданих відповідачем, та копію чеку про відправлення заяви про зменшення позовних вимог відповідачам по справі.

Згідно уточненої заяви позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення у сумі 19269,64 грн., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 10942,38 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 5955,12 грн. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачів 3% річних від простроченої суми, що становить 513,71 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1858,43 грн.

Крім того, представником позивача подано до суду клопотання про переривання строків позовної давності.

28.03.2019 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні уточнену заяву про зменшення позовних вимог та обставини, викладені у позовній заяві підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти вимог позивача, вказуючи, що позивачем подано позов із пропуском строків позовної давності, які просила застосувати до вимог. Також відповідач вказала, що наданий розрахунок є невірним, адже здійснений без урахування пільг, а саме, що вона є інвалідом 3 групи та що її син, ОСОБА_3, має статус Учасника бойових дій.

Відповідач по справі ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, надавала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач по справі ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені уточнені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 р. споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918 від 10.01.2002р. споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду, згідно встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМ України від 21 липня 2005 р. № 630, передбачено що споживач зобов'язаний вчасно, у встановлений термін, оплачувати надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що відповідачі по справі, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, і є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Так, внаслідок неналежного виконання зобов’язання з оплати наданих послуг відповідно картки абонента по періодам заборгованості за адресою: АДРЕСА_1, за відповідачами утворився борг: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 10942,38 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 5955,12 грн.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував боржникам інфляційні витрати за час прострочення в сумі 1858,43 грн. та 3% річних у розмірі 513,71 грн.

Розмір заборгованості з урахуванням 3% річних та індексу інфляції за надані послуги водопостачання та водовідведення склала 19269 грн. 64 коп.

У відповідності зі ст.ст. 67, 68 ЖК України, оплата за комунальні послуги стягується крім квартирної плати по затвердженому встановленому законом порядку тарифам і повинна вчасно вноситися споживачем - наймачем і членами його родини, які на підставі ч. 1ст. 64 ЖК України, користуються нарівні з наймачем всіма правами й несуть разом з ними солідарну майнову відповідальність по зобов'язаннях, що випливає з договору житлового наймання.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» - послуга по централізованому водопостачанню надається своєчасно, безперервно, належної якості та підлягає оплаті.

Відповідачами не було надано будь - яких доказів, які свідчать про те, що позивач не надає такі послуги.

Встановлено, що КП "Харківводоканал" надавало відповідачам зазначені вище послуги, відповідачі їх одержували і не відмовилися від них у встановленому законом порядку.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг, які надавало їм КП "Харківводоканал", то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.

В своїх запереченнях відповідач зазначила про застосування строку позовної давності.

Відповідно до положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.ч. 3,4,5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що КП «Харківводоканал» звернулося в жовтні 2016 до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржників.

За результатами розгляду вказаної заяви Ленінським районним судом м.Харкова 01.12.2016 було видано судовий наказ.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 28.12.2016 судовий наказ скасовано та роз’яснено заявнику право на звернення до суду з такими вимогами у позовному провадженні.

Судовий наказ відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України (в редакції на час видачі судового наказу) є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати у позовному провадженні та шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг позовної давності.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування частини другої статті 264 ЦК України міститься у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-214 цс 14.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду за захистом свого права, зокрема, щодо стягнення заборгованості з боржників в жовтні 2016 року (із заявою про видачу судового наказу), що потягло переривання строків позовної давності, то позивач має право на стягнення заборгованості в межах 3-х річного строку позовної давності, тобто з листопада 2013 року.

Правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Вказана позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 червня 2012 року у справі № 6-68цс12.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо не врахування позивачем пільг, а саме що вона, ОСОБА_2, є інвалідом 3 групи внаслідок онкозахворювання, а ОСОБА_3 має статус учасника бойових дій на підставі наступного.

Чинне законодавство України не передбачає наявність пільг на оплату житлово-комунальних послуг в осіб з інвалідністю 3 групи внаслідок онкозахворювання.

Крім того, відповідно до п. 22 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, у разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.

Оскільки відповідач по справі, ОСОБА_2, лише 11.02.2019 звернулась до КП «Харківводоканал» із заявою про здійснення перерахунку внаслідок наявності у її сина, ОСОБА_3, пільги як учасника бойових дій, то її застосування не підлягає до заборгованості нарахованої раніше поданої відповідачем заяви про наявність пільги та підлягає застосуванню з моменту звернення до КП «Харківводоканал» із такою заявою, тобто з 11.02.2019.

З огляду на викладене, посилання відповідача на неправомірне з боку позивача незастосування пільг відносно неї та її сина, ОСОБА_3, є необґрунтованим.

Таким чином, уточнений розрахунок позивача з урахуванням користування наданими позивачем послугами внаслідок фактичного проживання/непроживання відповідачів за адресою АДРЕСА_1, є належним та не викликає сумніву в суду.

Враховуючи, що відповідачам, які зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, надаються послуги з водопостачання та водовідведення на підставі відкритого абонентського особового рахунку, однак вони не здійснюють їх оплату, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Вимогами статті 541 ЦК України визначено: солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

На підставі викладеного, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в період з 01.11.2013 по 30.09.2018 підлягають задоволенню, оскільки заявлені в межах строків позовної давності та підтверджені доказами, наданими позивачем.

Приймаючи до уваги, що сплата судового збору позивачу, КП «Харківводоканал», була відстрочена до ухвалення судового рішення, а рішення про стягнення заборгованості винесене на користь позивача, суд, керуючись ст.141 ЦПК України, стягує з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 1921,00 грн., а саме по 640 грн. 33 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 76-81, 89, 141, 223, 247, 265 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261, 264, 267, 509, 541, 625 ЦК України, ст.ст.64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 16, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 р., п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання №2918 від 10.01.2002 р., п.22 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення – задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_4, 31.07.1996, РНОКПП невідомий, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р НОМЕР_3, в ПАТ Мегабанк, МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) заборгованість: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 10942,38 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2013 по 30.09.2018 у розмірі 5955,12 коп., інфляційні витрати в сумі 1858,43 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 513,71 грн., а всього заборгованість у сумі 19269 (дев’ятнадцять тисяч двісті шістдесят дев’ять) грн. 64 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_4, 31.07.1996, РНОКПП невідомий, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., а саме по 640 (шістсот сорок) грн 33 коп. з кожного

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено 02.05.2019.

Головуючий: