Ухвала суду № 81493198, 23.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.04.2019

Справа № 320/2359/19

Провадження 1-кс/320/1650/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – слідчого судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря – Макаренко В.В.,

представника заявника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

Заявник звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність начальника Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Свою скаргу мотивує тим, що 30.01.2019 він засобом поштового зв’язку направив до Державного бюро розслідувань заяву про вчинення старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності ГУНП в Херсонській області капітаном поліції ОСОБА_3 та прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України. 18.03.2019 він отримав відповідь від 01.03.2019 територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, зі змісту якої вбачається, що до ЄРДР так і не були внесені відомості та не було розпочате досудове розслідування на підставі його заяви про вчинення кримінального правопорушення. Також, заявник просить поновити йому строк на подання скарги на бездіяльність слідчого, оскільки про цю бездіяльність він дізнався лише 18.03.2019 з листа територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі.

В судовому засіданні представник заявника доводи, викладені в скарзі підтримала, просила внести відомості до ЄРДР відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі у зв’язку з відрядженням до м. Запоріжжя.

Відповідно до глави 26 КПК України вирішення скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування відноситься до компетенції слідчих суддів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 304 КК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 304 КК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

В даному випадку заявник ставить питання про поновлення строку оскарження бездіяльності слідчого. Суд визнає описані заявником в скарзі причини такого пропуску поважними, а тому вважає за доцільне поновити строк для оскарження бездіяльність начальника Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До Першого слідчого відділу слідчого управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, надійшла заява від ОСОБА_2, в якій він просив внести відомості до ЄРДР про вчинення старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності ГУНП в Херсонській області капітаном поліції ОСОБА_3 та прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, а саме: притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією. ОСОБА_2 в своєму повідомленні про вчинення кримінального правопорушення посилається на те, що вказаними уповноваженими особами складено повідомлення про підозру у відношенні його брата – ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12017230000000190 від 08.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Проте заявник не згоден з діями слідчого та прокурора, оскільки вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, який йому інкримінують, а твердження слідчого щодо його неправомірних дій не відповідають дійсності /а.с.3-6/.

ОСОБА_2 було відмовлено у внесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв’язку з чим він звернувся зі скаргою до суду.

Як вбачається з листа начальника Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, № л-394/4-1-19 від 01.03.2019, причиною відмови ОСОБА_2 у внесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР стало те, що повідомлення заявника не містить достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення, та при цьому, ТУ ДБР у м. Мелітополі не має повноважень підміняти інші правоохоронні органи та суд при здійсненні ними функцій процесуального керівництва та судового контролю під час досудових розслідувань кримінальних правопорушень /а.с.9/.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно п.п. 1.2, 1.3 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв’язку.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, відповідній реєстрації підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які мають достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою (повідомлення) про злочин є наявність у таких документах об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Цими даними є фактичні докази, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).

Стаття 372 КК України передбачає притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою.

Винність або невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення встановлюється вироком суду.

Кримінальне провадження № 12017230000000190 від 08.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, знаходиться на стадії досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 192 КК України обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно ч. 5 ст. 40 КК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчий суддя доходить висновку, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження, на якого покладається обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КК України, досудове розслідування триває та на даний час не завершено, на належність та допустимість зібраних сторонами кримінального провадження доказів буде оцінювати безпосередньо суд, тому підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що у даному випадку повідомлення ОСОБА_2 не містить ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, тому у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України,

постановив:

Поновити ОСОБА_2 строк на подання скарги на бездіяльність Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: