Ухвала суду № 81492961, 22.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

22.04.2019

Справа № 0808/9272/2012

Провадження 6/331/60/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненка М.В., за участі секретаря Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» адвокат ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору.

В обґрунтування заяви зазначено, що 25.04.2013 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя ухвалив рішення по справі № 0808/9272/2012 про стягнення з боржників (відповідачів), якими є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL-201/397/2007.

17.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір Факторингу № 2-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за Договором кредиту № CL-201/397/2007.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п’ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших, органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Крім того, під час розгляду питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Ст. 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятими урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. «b» п. 3 ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов’язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: « Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов’язків (...), має право на справедливий (...) розгляд упродовж розумного строку (...) судом, встановленим законом », а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов’язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника. складає порушення n.l cm. 6 Конвенції.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ВИСНОВОК: Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

На підставі вищевикладеного просить суд замінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 0808/9272/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до відповідачів, якими є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-201/397/2007.

У судове засідання представники ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з*явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причину неявки до суду не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути заяву на підставі ст. 442 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК У країни фіксування судового процес за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.04.2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП факторинг» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН 31446911483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП факторинг» суму заборгованості за кредитним договором 511568,01 грн., що складається: з заборгованості за тілом кредиту 292472,64 грн.; процентів нарахованих за період з 10.11.2010 року по 27.02.2012 року 49095,37 грн.; пені за період з 28.05.2011 року по 27.02.2012 року 170000 грн. та 3219 грн. сплаченого судового збору.

На підставі рішення суд видав виконавчий лист, за цивільною справою № 0808/9272/2012, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є стягувачем, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є боржниками.

17.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір Факторингу № 2-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за Договором кредиту № CL-201/397/2007.

Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, керуючись змістом статей 512. 514 ЦК, ст. 442 ЦПК, ст. 8 Закону N 606-X1V, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на. момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним, та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЩІК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 17.02.2017р.) у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 17.02.2017р.) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно ч. 5. ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження (редакція від 17.02.2017р.) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень (редакція від 01.08.2017р.) передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа ари його направленні за належністю або поверненні його стягувану чи до суду.

Пунктом 2.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень (редакція від 01.08.2017р.) передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що стадія виконавчого провадження передбачає собою вчинення її стороною (стягувачем) певних дій щодо її початку, а саме звернення з відповідною заявою; Заміна стягувача за рішенням суду можлива лише на стадії виконавчого провадження після його відкриття, та за умови, що правонаступник отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки зобов'язанні, у тому числі й право сторони виконавчого провадження.

У порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону у виконавчому провадженні лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.

Згідно правових висновків викладених в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-17432св15 від 30 вересня 2015 року, № 6-14289св15 від 08 липня 2015 року, № 6-2196св15 від 25 березня 2015 року, № 6-7699св15 від 13 травня 2015 року, № 6-3709св15 від 04 листопада 2015 року, № 6-18867св15 від 04 листопада 2015 року, та постанові Верховного суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, на підставі відступлення: права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 512 ЦК України, ст. 55, 211, 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження »,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0808/9272/2012, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CL-201/397/2007 від 10.09.2007 року в розмірі 511 568, 01 грн., та 3219 грн. судового збору, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (Код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2019 року.

Суддя: М.В. Антоненко