Рішення № 81492341, 02.05.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/7709/18

Провадження№ 2/266/380/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02 травня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Д'яченко Д.О., за участі секретаря судового засідання Сологуб Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (далі - ТОВ «СРЗ») звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання втратившими право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначив, що 27.01.2014р. між ТОВ «СРЗ» та ОСОБА_2 було укладено договір № 20-Н найму жилого приміщення, відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 та членам її сім'ї ОСОБА_3. та ОСОБА_4 в користування 3 ліжко-місця в кімнаті АДРЕСА_1, що підтверджується ордером на жилу площу у гуртожитку АДРЕСА_1 від 06.05.2014 року та карткою прописки. Відповідно до п. 4.1 договору, наймач зобов'язаний звільнити приміщення у відповідності до житлового законодавства. Згідно з п. 2.2.8 договору, при виїзді із житлового приміщення наймач зобов'язаний звільнити приміщення та здати його наймодавцеві в належному технічному та санітарному стані. У момент звільнення приміщення наймач передає наймодавцеві ключі від приміщення, п. 4.3. договору. Жиле приміщення вважається фактично переданим наймодавцю з моменту зняття з реєстрації, п. 4.2. договору, але в порушення вказаних умов договору, ОСОБА_2 та члени його сім'ї фактично зі спірного жилого приміщення виїхали, але до теперішнього часу не звільнили, заходи щодо зняття з реєстрації не здійснили. Гуртожиток, у якому зареєстрований відповідач та члени його сім'ї призначений для першочергового задоволення потреб у житлі працівників судоремонтного заводу. Відповідно до п.2.1.4 договору, наймодавець має право вимагати в судовому порядку виселення наймача, без надання іншого житла, якщо він систематично псує чи руйнує приміщення або використовує його не за призначенням, створює неможливі умови для спільного проживання з ним інших наймачів, або не здійснює оплату за проживання в гуртожитку більше 2-х місяців. За даними бухгалтерського обліку ТОВ «СРЗ» відповідач не здійснює оплату за займане жиле приміщення, за ним обліковується заборгованість, більше ніж за 2 місяці. У зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду і просить позбавити ОСОБА_2 та членів його сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права користування кімнатою АДРЕСА_1 примусово знявши відповідачів з реєстраційного обліку за вказаною адресою, судові витрати покласти на відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, до суду надав заяву, якою позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити, справу розглянути за його відсутності, проти винесення заочного рішення суду не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, повідомлялися про розгляд справи, але до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, до суду не з'явились, не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.01.2014р. між ТОВ «СРЗ» та ОСОБА_6 було укладено договір № 20-Н найму жилого приміщення, згідно з яким позивач надав відповідачу в користування три ліжко-місця в кімнаті АДРЕСА_1, що також підтверджується ордером на жилу площу у гуртожитку АДРЕСА_1 від 06.05.2014 року, виданим ТОВ «СРЗ» ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та картками прописки відповідачів у зазначеному приміщенні (а.с. 5-9).

Згідно з розпорядженням ТОВ «СРЗ» № 229 від 06.06.2006р. про прийом на роботу, ТОВ «СРЗ» прийняло ОСОБА_2 на роботу 07.06.2005р. (а.с. 10).

Відповідно до актів складених комісією ТОВ «СРЗ» від 27.11.2017 р., 11.12.2017 р., 19.01.2018 р., 18.02.2018 р., 11.04.2018 р., 22.06.2018, 10.09.2018, 05.11.2018, 06.12.2018 за участі сусідів, у кімнаті АДРЕСА_1 не мешкають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і місце їх мешкання невідомо (а.с. 12-20).

Згідно з довідкою ТОВ «СРЗ» № 80000/3108 від 27.12.2018 р., за даними бухгалтерського обліку за ОСОБА_2 обліковується заборгованість зі сплати за договором проживання в гуртожитку № 20-Н від 27.01.2014р. в сумі 34642,56 грн. (а.с. 21).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 вказаного договору встановлено, що договір вступає в силу з дати його підписання.

Згідно з п. 2.2.8 договору, при виїзді із житлового приміщення наймач зобов'язаний звільнити приміщення та здати його наймодавцеві в належному технічному та санітарному стані. У момент звільнення приміщення наймач передає наймодавцеві ключі від приміщення, п. 4.3. договору.

Відповідно до п. 4.2 договору, жиле приміщення вважається фактично переданим наймодавцю з моменту зняття з реєстрації.

Відповідно до п.2.1.4 договору, наймодавець має право вимагати в судовому порядку виселення наймача, без надання іншого житла, якщо він систематично псує чи руйнує приміщення або використовує його не за призначенням, створює неможливі умови для спільного проживання з ним інших наймачів, або не здійснює оплату за проживання в гуртожитку більше 2-х місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно ч. 3 ст. 815 ЦК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло.

Згідно ч. 3 ст. 820 ЦК України, наймач вносить плату за користування житлом у строк встановлений договором найму житла.

Відповідно до п. 2.2.4 договору, відповідач зобов'язується у строк, обумовлений договором, проводити оплату за користуванням Жилим приміщенням та комунальних послуг.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а визнання особи такої, що втратила право користування ним внаслідок відсутності понад встановлені строки проводиться у судовому порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Аналізуючи вищевикладене, суд враховує, що відповідачі виїхали у невідомому напрямку, не мешкають за місцем реєстрації більше року, житлове приміщення не звільнили, плату за користуванням якого не вносять, і приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог лише в частини визнання відповідачів втратившими право користування жилим приміщенням, а саме кімнатою № 18 в будинку № 9 по пр. Адмірала Луніна в м. Маріуполі, і позов задовольняє частково, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку, оскільки рішення суду є безумовною підставою для подальшого зняття з реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позову суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп., по 587,33грн. зі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кожного.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання втратившими право користування жилим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, втратившими право користування житловим приміщенням в гуртожитку Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», а саме кімнатою АДРЕСА_1

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» судовий збір у розмірі 587 (п'ятсот вісімдесят сім ) грн. 33 коп.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» судовий збір у розмірі 587 (п'ятсот вісімдесят сім ) грн. 33 коп.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» судовий збір у розмірі 587 (п'ятсот вісімдесят сім ) грн. 33 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 02.05.2019 року.

Суддя: Д`яченко Д. О.