Рішення № 81489443, 17.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/16430/18

Провадження №2/428/281/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Андрусишин Н.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності на спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії померлою особою, третя особа приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах та від імені позивача ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності на спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії померлою особою, третя особа приватний нотаріус Станично-Луганського нотаріального округу ОСОБА_3. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 02.04.2018 року померла тітка позивача – ОСОБА_5. 01.12.2018 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, неможливістю встановлення ступеню родинних зв’язків та підтвердження факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем, про що було винесено постанову № 111-01/30 від 01.12.2018 року. Представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на недоотриману пенсію у зв’язку із смертю ОСОБА_5, померлої 02 квітня 2018 року у розмірі 26001,98 грн.

Відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надало письмовий відзив на позов, в якому вказало, що ОСОБА_5 померла 02.04.2018 року. Сума пенсії, що належала ОСОБА_5 і залишилась недоотриманою у зв’язку із її смертю складає 26001,98 грн. 01.12.2018 року приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, неможливістю встановлення ступеню родинних зв’язків та підтвердження факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем. Позивач ОСОБА_1 не заявляє позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини, отже, вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, тобто вважається такою, що не прийняла її. У разі неприйняття спадщини, питання про визнання права власності в порядку спадкування за законом вирішуватись не може. Також, відповідач вважає, що він є неналежною стороною у справі. Отже, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 надав письмову відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідач помилково посилається на постанову Верховного Суду від 30.05.2018 року, де вказано, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Дійсно, при зверненні до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, суд не вирішує питання про право на спадщину, але позивач звернулася до суду саме за визнанням права на спадщину. Крім того, у своїх посиланнях на Постанову Судової палати по цивільних справах Верховного Суду України від 26.09.2012 року № 6-85цс12, ухвалу Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.11.2013 року № 6-41624св13, постанову Верховного суду від 25.04.2018 року по справі № 426/17391/16-ц, відповідач не вірно трактує норми матеріального та процесуального права, вказані справи не можуть бути аналогом при розгляді даної справи. Позивач проживає у місті Луганську, тобто відповідачем по справі повинна бути Луганська міська рада, але м. Луганськ є тимчасово окупована територія України і у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_4 про залучення до справи в якості співвідповідача Луганську міську раду Луганської області.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, день і час судового розгляду справи, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, діючи відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судове засідання учасники справи не з’явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його та позивача участі, причини неявки третьої особи суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії ЯЛ № 026558, виданого 05 вересня 1953 року ОСОБА_6 ЗАГС Артемівського району м. Луганськ (Ворошиловград на момент видачі свідоцтва), ОСОБА_7 (російською мовою) народилася 05 серпня 1953 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 674. Батьком записаний ОСОБА_8 (російською мовою), матір’ю – ОСОБА_9 (російською мовою).

З копії свідоцтва про одруження серії ІІ-АБ № 478628, виданого 17 серпня 1974 року Артемівським відділом ЗАГС м. Луганськ (Ворошиловград на момент видачі свідоцтва) вбачається, що ОСОБА_10 (російською мовою) та ОСОБА_7 (російською мовою) 17 серпня 1974 року одружились, про що зроблено відповідний актовий запис № 445. Прізвище дружини після одруження – ОСОБА_10 (російською мовою).

Батьками позивача ОСОБА_1 (в дівоцтві ОСОБА_7) були ОСОБА_11 та ОСОБА_11 (в дівоцтві ОСОБА_12 (російською мовою) ОСОБА_13.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії ЯЯ № 958858, виданого 11 квітня 1951 року Попаснянським ЗАГС Попаснянського району Луганської (Ворошиловградської на момент видачі свідоцтва) області, ОСОБА_12 (російською мовою) народилася 08 січня 1933 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 7. Батьком записаний ОСОБА_14 (російською мовою), матір’ю – ОСОБА_15 (російською мовою).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії 1-ЕД № 254113, виданого 22 липня 2010 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, ОСОБА_16 померла в Жовтневому районі міста Луганськ Луганської області 28 червня 2010 року у віці 77 років, про що 22 липня 2010 року складено відповідний актовий запис № 1345.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян на шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00021438338, наданого Станично-Луганським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 14 листопада 2018 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 03 січня 1952 року зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 4. Прізвище дружини після одруження – ОСОБА_11.

З копії посвідки про народження № 2095165, виданого 13 липня 1937 року ЗАГС м. Постишеве вбачається, що ОСОБА_18 (російською мовою) народилася 29 червня 1937 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 874. Батьком записаний ОСОБА_14 (російською мовою), матір’ю – ОСОБА_15 (російською мовою).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії ІІ-ЯР № 976985, виданого 24 січня 1959 року ОСОБА_6 ЗАГС м. Кадіївка Луганської області, ОСОБА_19 (російською) та ОСОБА_18 (російською мовою) 24 січня 1959 року одружились, про що зроблено відповідний актовий запис № 103. Прізвище дружини після одруження – ОСОБА_19 (російською мовою).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-ЕД № 527116, виданого 12 жовтня 2018 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_5 померла у місті Кадіївка Луганської області 02 квітня 2018 року у віці 80 років, про що 12 жовтня 2018 року складено відповідний актовий запис № 216.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5, яка померла 02 квітня 2018 року, була рідною сестрою ОСОБА_16 яка померла 28 червня 2010 року, яка в свою чергою є матер’ю позивача ОСОБА_1.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_5, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні копіями відповідних документів, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до якої увійшли усі права та обов’язки, що належали померлій на момент її смерті.

З копії листа ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 633/М-5 від 16 листопада 2018 року вбачається, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 02.04.2018 року, з 01.04.2017 року по 30.04.2018 року становить 26001,98 грн.

Згідно з постановою приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_3 № 111-01/30 від 01 грудня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 02.04.2018 року, в зв’язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, встановлений ст.ст. 1268-1270 ЦК України та в зв’язку з тим, що неможливо встановити ступеню родинних зв’язків і підтвердити факт спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем.

В судовому засіданні не було встановлено того, що померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, склала заповіт, а тому після її смерті спадкування має здійснюватись за законом.

Враховуючи приписи ст.ст. 1264, 1265 ЦК України та ту обставину, що померла ОСОБА_5, є тіткою позивача по лінії матері, суд приходить до висновку, що позивач мала б право спадкувати за законом після смерті померлої тітки, як спадкоємець четвертої або п’ятої черги, за умови, що відсутні спадкоємці попередніх черг або вони відмовились від прийняття спадщини, або вони не вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки постійно не проживали разом зі спадкодавцем на момент її смерті.

В судовому засіданні було встановлено, що нотаріус відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті померлої ОСОБА_5 поміж іншого і з тієї підстави, що позивач пропустила шестимісячний строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, померлої 02 квітня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім’ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім’ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім’ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд відзначає, що позивач не отримала у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, вона не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 в розумінні ч.1 ст. 1272 ЦК України та з позовною заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини вона не зверталась. За таких обставин судом не було встановлено, що у спірних правовідносинах відповідач УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання спадкового майна.

Аналізуючи обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що у задоволенні позову було відмовлено, в той час як відповідач не заявив про наявність у нього будь-яких судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 117; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_4, місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Лісна, б. 96; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1529 від 24 червня 2016 року.

Відповідач: ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21792459.

Третя особа: приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_3, місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Центральна, б. 37.

Суддя Ж. І. Кордюкова