Рішення № 81488872, 26.04.2019, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

26.04.2019

ЄУН №389/988/19

Провадження №2-а/389/36/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Ябчик Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Данильчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 ОСОБА_2 ОСОБА_3, третя особа Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 ОСОБА_2 РВП ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності серії ДОП18 №467559 від 22.03.2019 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену за ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 у позові зазначив, що 22.03.2019 о 18.00 годині, керуючи автомобілем марки «LIFAN 620», державний реєстраційний номер DF 0373 BI, рухаючись на 5+500м а/д Житомир, був зупинений інспектором ДАІ ОСОБА_4, який пояснив йому причину зупинки тим, що він проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. З зазначеним він не погодився, про що повідомив інспектора. Пояснивши йому, що діяв відповідно до п.16.8 ПДР України, який не тільки дозволяє, а й зобов’язує водія, що виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, продовжувати рух у вказаному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді. До того ж, п.8.11 ПДР України дозволяє водієві, що не може за зміни сигналу світлофору зупинити транспортний засіб у вказаному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Тобто, діяв він правомірно, і в його діях взагалі не було порушень вимог ПДР України. Не погодившись з наведеними доводами, не взявши до уваги його пояснення, інспектор склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності якою наклав штраф в розмірі 425 грн. Отже, дану постанову позивач вважає незаконною, прийнятою без дослідження всіх обставин у справі та без урахування його пояснень. З огляду на наведене, позивач вказує на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі. Крім того просить визнати дії інспектора щодо складання зазначеної постанови стосовно нього, протиправними.

Згідно з ухвалою Знам’янського міськрайонного суду від 02.04.2019, вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, з наданням відповідачу строку на подання відзиву на позов та всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву та доказів на спростування позовних вимог не надав.

Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Житомирській області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не не відомі.

Згідно з ч.3 ст.205 КАС України, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2019 інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 ОСОБА_2 РВП ОСОБА_4 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДОП18 №467559, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що позивач 22.03.2019 о 18.02 годині, керуючи автомобілем марки «LIFAN 620», державний реєстраційний номер DF 0373 BI, рухаючись на 5+500м а/д Житомир, проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Позивач не погоджується з винесеною стосовно нього постановою та вказує, що жодного належного підтвердження допущення ним порушення вимог ОСОБА_5 дорожнього руху відповідачем у постанові не наведено. Вважає, що постанова складалася інспектором без врахування його пояснень, не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту, процедури складення та розгляду, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У свою чергу, диспозиція ч.2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (стаття 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов’язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно з п.4 розділу 1 вказаної Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу 3 вказаної Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ОСОБА_5 дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положенням статті 41 Закону України «Про дорожній рух», зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.8.7.3 ПДР України сигнали світлофора мають такі значення:

а)зелений дозволяє рух;

б)зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.

Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;

в)зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;

г)чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;

ґ)жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

д)жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;

е)червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.

Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;

є)поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;

ж)чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі;

з)вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ст.283 КУпАП).

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог пункту 8.7.3 ОСОБА_5 дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач вказує, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки не здійснював і не планував здійснювати повороту ліворуч зі зміною смуги руху.

Водночас, відповідачем перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, об'єктивних доказів (свідчень, відеодоказів або інших відомостей), необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем ОСОБА_5 дорожнього руху зібрано не було, таких доказів постанова не містить, очевидців вчиненного правопорушення до розгляду справи не залучалося і не допитувалося. Не надані докази і в судове засідання.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Таким чином, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, відповідач не довів правомірність свого рішення, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, доводи позивача щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем не спростовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин справи суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Позовна вимога про визнання дій відповідача щодо притягнення до адміністративної відповідальності протиправними, на думку суду задоволенню не підлягає, оскільки стаття 286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не містить положень щодо визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними. Скасування оскаржуваної постанови охоплює собою і визнання протиправними дій відповідача по її складенню.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв’язку із задоволенням позову, враховуючи, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільнена від сплати судового збору, у відповідності до ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ч.2 ст.122, ст.ст.247, 251, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст.72, 77, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 ОСОБА_2 ОСОБА_3, третя особа Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДОП18 №467559 від 22.03.2019, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 ОСОБА_2 ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_6 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.- скасувати.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст.122 КУпАП.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, проживає за адресою: 27400, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1.

Відповідач - інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 ОСОБА_2 ОСОБА_3: 10031, вул. Покровська,88, м. Житомир.

Третя особа - Управління патрульної поліції в Житомирській області, місце знаходження: 10031, вул. Покровська, 96, м. Житомир, код ЄДРПОУ: 40108625.

Суддя Знам’янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7