Рішення № 81488602, 20.03.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/722/19

Провадження № 2/369/1836/19

РІШЕННЯ

Іменем України

20.03.2019 року Києво – Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадстру у Київській області, треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадстру у Київській області, треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги мотивувала тим, що 06.06.2000 року помер її батько – ОСОБА_4 Після смерті батька відкрилась спадщина на нерухоме майно. Спадщину прийняла вона та її брат ОСОБА_3 Спадкове майно було розділене договором, засвідченим 31.10.2001 року нотаріусом Липоводолинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 На підставі вказаного договору вона отримала у власність незакінчене будівництво будинку (80% готовності), що розташований в с.ПП Борщагівка по вул. І.Франка, 3. У 2005 році вона отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Однак приводу передачі їй у власність земельної ділянки за вищевказаною адресою їй було відмовлено. Згодом стало відомо, що земельна ділянка зареєстрована на праві власності за її батьком ОСОБА_4

Тому позивач просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0897 га, кадастровий номер 3222485900:04:005:0020 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка,вул. Івана Франка, 3 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Києво-Святшинського районного суду Київської області від 27.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання позивач та її представник не з’явились. Представник позивача направила до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання представники Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадстру у Київській області, треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус ОСОБА_2, ОСОБА_3не з’явилися. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній письмові докази, знаходить, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Пп Борщагівської сільської ради від 26 серпня 1998 року №243/10 ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.10 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка,вул. Івана Франка, 3 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 було видано державний акт на право приватної власності на землю серія КВ №091795.

06 червня 2000 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-БП № 087584.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

В ході судового розгляду справи, встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_3

Спадкове майно було розділене договором, засвідченим 31.10.2001 року нотаріусом Липоводолинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5, на підставі якого ОСОБА_1 отримала у власність незакінчене будівництво будинку (80% готовності), що розташований в с.ПП Борщагівка по вул. І.Франка, 3.

У 2005 році виконкомом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме - домоволодіння за адресою: в с.ПП Борщагівка по вул. І.Франка, 3.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за вищевказаною адресою, оскільки згідно відомостей з Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка вже зареєстрована з 21 вересня 2015 року зареєстрована за ОСОБА_4

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

В абзаці 3 пункту 23 даної постанови роз»яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Згідно цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 328, 377, ЦК України, ст.ст. 265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадстру у Київській області, треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 0,0897 га, кадастровий номер 3222485900:04:005:0020 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка,вул. Івана Франка, 3 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дубас Т.В.