Рішення № 81486881, 11.04.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16527/18

Категорія 29

2/295/449/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Загоруйко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського районного департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної незаконними рішеннями та діями органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради по нарахуванню і виплаті одноразової компенсації, як інваліду 2-ї групи з числа ліквідаторів в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, справа № 2-А-59/2012, протиправними; визнати дії Управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради по нарахуванню і виплаті допомоги на оздоровлення за 2011 рік, як інваліду 2-ї групи з числа ліквідаторів в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, справа № 2-А-2897/2011, протиправними; відшкодувати за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України матеріальну шкоду у розмірі 87 700,80 грн., завдану незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень; відшкодувати за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., завдану незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. В результаті якої я втратив здоров'я. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано інвалідом II групи безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії НОМЕР_1 виданою 27.02.2007 року. Рішенням медико-соціальної експертної комісії Позивачу встановлено 2 групу інвалідності, пов'язану з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, з 31.01.2007 року. З 14.05.1992 року Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради і отримує соціальні виплати як інвалід 2 групи з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Третю групу інвалідності по захворюванням зв'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мені встановлено 14.05.1992 року, другу групу інвалідності мені встановлено 26.02.2007 року безстроково. Позивач посилається на порушення його цивільного права на відшкодування шкоди - суму невиплаченої допомоги на оздоровлення позивач кваліфікує як завдану йому ядерну шкоду, за яку настає цивільна відповідальність згідно з Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 року, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 1189 Цивільного кодексу України. Позивач наполягає на тому, що зазначена сума повинна бути стягнута на його користь як відшкодування шкоди за правилами вказаних законів.

Факт заподіяння моральної шкоди позивач обґрунтовує погіршенням стану здоров'я, що підтверджується його перебуванням на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні. Позивач також зазначає, що відбулось порушення нормальних життєвих зв"язків, неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, він втратив звичайний спосіб життя у зв'язку із необхідністю вивчення нормативно-правових актів, поїздками до суду до відповідача, зібранням документів, необхідних для захисту своїх прав у суді. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 100 000 грн.

17.01.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю Загоруйко М.І. в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 (далі - Порядок) непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

Згідно п. 5 Порядку Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку суми компенсації, не одержані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий час, але не більш як за 12 місяців, що передують зверненню за їх одержанням.

Якщо суми компенсації не одержані з вини органу, який їх призначає та виплачує, вони виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий час здійснюється виходячи з прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Згідно частини першої ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 14.11.11 року зобов'язано управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

Стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що щорічна допомога на оздоровлення постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а стаття 62 - що порядок застосування цього Закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання.

Порядок було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, що діяла і у 2011 році.

Відповідно до п. 1 Постанови № 562 розмір щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1, як особі з інвалідністю II групи, постраждалій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії становить 120,00 грн.

Згідно ч.7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році встановлено ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 року № 719-VII.

З 01.01.14 розмір мінімальної заробітної плати становив 941 грн. на місяць, з 01.04.2011 року - 960 грн. на місяць, з 01.10.2011 року - 985 грн. на місяць та з 01.12.2011 року - 1004 грн. на місяць.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент призначення та виплати, тобто на липень 2011 року, сума щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, постраждалій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, гр. ОСОБА_1, з врахуванням проведених виплат, за 2011 рік становить 4680,00 грн.: 960,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на липень 2011 рік) х 5 (п'ять мінімальних заробітних плат) = 4800,00 грн. - 120,00 грн. (сума, що була сплачена) = 4680,00 грн.

Позивачу у 2016 році була нарахована та виплачена одноразова компенсація у розмірі 4680,00 грн.

В березні 2017 року гр. ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом про визнання дій управління незаконними, зобов'язанням здійснити перерахунок розміру щорічної компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13.04.18 без змін.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.12 зобов'язано управління провести нарахування та виплату ОСОБА_1 різницю в одноразових компенсаціях при встановленні ІІ групи інвалідності у розмірах, встановлених ст. 48 Закону з урахуванням проведених виплат.

Чинним Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.05 № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 01.08.06 № 1074 та від 14.02.17 № 211), передбачено проведення нарахувань компенсаційних виплат за статтею 48 Закону.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2007 році встановлено ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V.

З 01.01.07 розмір мінімальної заробітної плати становив 400,00 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420,00 грн. на місяць, з 01.07.2007 року - 440,00 грн. на місяць, з 01.10.2007 року - 460,00 грн.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент призначення та виплати, тобто на червень 2007 року, різниця між 3 та 2 групами інвалідності одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 групи ОСОБА_1, з врахуванням проведених виплат становить 6205,20 грн.: 420,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на червень 2007 року) х 15 (різниця мінімальних заробітних плат між 2 та 3 групами) = 6300,00 грн. - 94,80 грн. (сума, що була сплачена) = 6205,20 грн.

У 2016 році ОСОБА_1 була нарахована та виплачена одноразова компенсація у розмірі 6205,20 грн.

Фінансування пільг і компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться відповідно до обсягів, затверджених Законом України про державний бюджет України на відповідний рік (стаття 63 Закону) та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.05 № 936.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку головним розпорядником бюджетних коштів за програмами, пов'язаними із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є Міністерство соціальної політики України.

Розпорядником коштів державного бюджету другого рівня в області є Департамент праці, соціальної та сімейної політики облдержадміністрації, якому кошти виділяє Міністерство соціальної політики України через відділення Державного казначейства. Розмір асигнувань з Державного бюджету України визначається щорічно згідно із Законом України «Про Державний бюджет».

Управління не має рахунків, що передбачають безпосереднє надходження коштів з державного бюджету на надання пільг та компенсацій для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Установам можуть виділятися кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Управління має право брати зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.

Допущення нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулому роках спричиняє для розпорядників бюджетних коштів зменшення асигнувань цим розпорядникам на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням. Особи, винні в порушенні вимог Закону несуть матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавством України.

Кошти, які спрямовуються Мінсоцполітики за бюджетною програмою «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до помісячного розпису асигнувань на відкриті в органах Державної казначейської служби України рахунки використовуються виключно для проведення цільових поточних соціальних виплат пільговим категоріям громадян за бюджетним призначенням.

Крім того Позивач вважає, що перерахунок та виплата допомоги за 2011 рік повинні здійснюватися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на даний час, тобто фактично на день винесення рішення. Але згідно ст.48 Закону ні в редакції станом на 2011 рік, ні на даний час не містить положень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Перерахунок був проведений на виконання судового рішення та в межах заявлених вимог за 2011 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 2011 рік.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 01.07.2010 року зокрема закріпив свою позицію щодо того, що заявнику не може бути пред'явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс (в числі багатьох прикладів, рішення від 15 жовтня 2009 у справі «Антипенко проти Російської Федерації» (Antipenkovv. Russia), скарга № 33470/03, § 82; Постанова Європейського Суду від 14 лютого 2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації» (Pshenichnyyv. Russia), скарга № 30422 / 03, § 35 1; рішення у справі «Гарабаев проти Російської Федерації (Garabayevv. Russia), скарга № 38411/02, § 113, ECHR 2007-VII (витяги) 2 а також Постанова Європейського Суду від 1 червня 2006 р.) у справі «Грідін проти Російської Федерації» (Gridinv. Russia), скарга Ns 4171/04, § 20 березня).

Таким чином, як вбачається з практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що заявнику не може бути пред'явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Оскільки під час судового розгляду судом не встановлено факту порушення прав ОСОБА_1 Управлінням соціального захисту населення Богунського районного департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, підстави вважати, що діями відповідача було завдано моральної шкоди ОСОБА_1 відсутні та позивачем не доведено, а тому суд відмовляє у задоволенні даної вимоги.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського районного департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної незаконними рішеннями та діями органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний повний текст рішення виготовлено 16.04.2019 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка