Рішення № 81486382, 22.02.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1585/18

№ 2/183/919/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 лютого 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Макаренко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

23 березня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнило. В обґрунтування уточненого позову, позивач посилається на те, що 14 червня 2011 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2 700,00 грн., з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, надав ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань, своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 10 січня 2018 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 111 967,67 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 3 168,59 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 103 894,08 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 4 905,00 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року первісну позовну заяву залишено без руху з установленням строку для усунення її недоліків (а.с. 7-8).

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року позовну заяву було повернуто позивачеві у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с. 12).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено, ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року – скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду щодо вирішення питання про відкриття провадження (а.с. 39, 40-43).

19 вересня 2018 року на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищезазначена цивільна справа (а.с. 45).

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року відкрито провадження у справі (а.с. 47-48).

Ухвалою суду від 14 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та її призначено до розгляду по суті (а.с. 57-58).

У судове засідання представник позивача не з’явився, але надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

Згідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків є договори.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк надає грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки за його користуванням.

Судом встановлено, що позивач 14 червня 2011 року відкрив відповідачу ОСОБА_1 рахунок на умовах договору, укладеного відповідно до ст.ст. 634, 1066 ЦК України в формі приєднання позичальником до "Умов та правил надання банківських послуг" та "Тарифів банку", що викладені на банківському сайті, що обов'язкові для сторін згідно з ст. 629 ЦК України, і підтверджується підписаною відповідачем анкетою-заявою. На цих умовах позивач зобов'язався виконувати розпорядження про перерахування і видачу відповідних сум з цього рахунка та проводити інші операції за рахунком, ініційовані ОСОБА_1 згідно з п. 1.14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" за допомогою платіжної картки "Універсальна". При цьому, відповідно до п. 1.1.7.3 та п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг картрахунки відкриті на невизначений строк, а договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, а якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Позивач за цим договором згідно з ст.ст. 1054, 1056, 1069 ЦК України зобов'язався в майбутньому кредитувати рахунок під проценти за ставкою 43,20 % річних, встановивши кредитний ліміт по картці у сумі 2 700,00 грн., яка згодом збільшена банком.

Відповідач зобов'язався відповідно до умов надання кредиту за п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг використовувати і повернути банку кредит належним чином, сплативши проценти та інші платежі до 25 числа місяця, наступного за звітним, в якому здійснено платіж на користь відповідача, що він мав виконати згідно з ст. 526 ЦК України.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно до якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зобов’язання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечені в п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафом.

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, в зв’язку з чим, станом на 10 січня 2018 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 111 967,67 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 3 168,59 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 103 894,08 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 4 905,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Банку.

В той же час, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми, яка зазначена в позовній заяві як заборгованість за пенею та комісією, необхідно відмовити, оскільки відповідно до розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви, ця сума є комісією, а не пенею.

Однак, зі змісту поданого позивачем до суду договору не вбачається будь-яких істотних умов, які б вказували відповідно до ст.ст. 628, 638 ЦК України на укладання змішаного договору з елементами договору комісії за визначенням ст. 1011 цього Кодексу, і умови нарахування комісійної плати та її розмір не зазначені, а так само не вбачаються будь-які умови нарахування пені та її розмір. Згідно ст.ст. 202, 203, 509 ЦК України за загальним правилом не допускається зобов'язання без відповідної правової підстави його виникнення, через що відсутність факту надання послуг комісії та умов і розміру нарахування пені, виключає нарахування комісійної плати та пені, а тому в позові в частині цих вимог належить відмовити за відсутності згідно ст. 11 ЦК України підстав виникнення права у позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 062,67 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 3 168,59 грн. та заборгованості з процентів за користування кредитом – 103 894,08 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 червня 2011 року у розмірі 107 062,67 грн. (сто сім тисяч шістдесят дві грн. 67 коп.), яка складається з: заборгованості за кредитом – 3 168,59 грн. та заборгованості з процентів за користування кредитом – 103 894,08 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.)

Учасники справи:

- позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Грушевського, 1д;

- відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Челюскіна, 34.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 22 лютого 2019 року.

Суддя Д. І. Городецький