Рішення № 81485218, 22.04.2019, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1621/18

Провадження № 2-а/163/4/19

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Філімонюк О.І.,

представника позивача Андріяш Н.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_3 просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 3717/20500/18 від 08.08.2018 року за ознаками ст.485 МК України.

Заперечує обвинувачення в заявленні в митній декларації на автомобіль "Рено Канго" неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та надання органу доходів і зборів документів з такими неправдивими відомостями. При винесенні оскаржуваної постанови митний орган не конкретизував, які саме надані ним декларанту документи містять неправдиві відомості. Стверджує, що особисто жодних документів до митного органу не подавав, жодних даних у митну декларацію не вносив та не вчиняв інших дій щодо митного оформлення автомобіля "Рено Канго". Такі дії здійснював декларант ОСОБА_4, в якого відповідач пояснень не відібрав. Відповідач будь-яких рішень щодо коригування митної вартості не приймав, запитів до іноземного контрагента з метою з'ясування законності та легітимності поданих товарно-супровідних документів не здійснював. Крім цього вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови були порушенні його права на участь в розгляді справи та правом користуватись захистом.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами, які в розумінні ст.495 МК України є належними і допустимими доказами. Кваліфікація дій позивача зроблена з урахуванням того, що він особисто подав декларанту рахунок-фактуру з вартістю транспортного засобу в 1300 євро та попереднє повідомлення типу ЕЕ № UA205090/2018008886 від 07.02.2018 року. Подана позивачем рахунок-фактура є на заповненому власноруч бланку без печаток компанії продавця, а отримані документи від Литовської Республіки надруковані з печатками компанії. Заявлення у митній декларації декларантом шостого (резервного) методу визначення митної вартості, коригування якого митницею не здійснювалось, не може бути показником добросовісності та вказувати на відсутність у ОСОБА_3 умислу в заявленні недостовірних відомостей.

Позивач в судове засідання не з'явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Андріяш Н.В.

Представник Андріяш Н.В. в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав та просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, висловив доводи аналогічні відзиву, просив у задоволенні позову відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Митне оформлення легкового автомобіля "Рено Канго", ідентифікаційний номер НОМЕР_3, здійснене 08.02.2018 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ПП "Логістикброк" ОСОБА_4 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 205090/2018/009198.

Згідно рахунку-фактури від 06.02.2018 року вартість транспортного засобу становить 1300 євро, його продавцем виступала компанія UAB "Mobile", отримувачем - ОСОБА_3.

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 63 574,39 гривень було нараховано та сплачено 32 743,47 гривень митних платежів.

Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 13.04.2018 року про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також "Рено Канго", ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

27.06.2018 року документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Згідно експортної митної декларації Литовської Республіки MRN № 18LTKR1000EK02СЕ04, рахунку-фактури (документа під назвою "Pazyma-Saskaita") серії TSN № 2418 від 06.02.2018 року автомобіль "Рено Канго" був проданий компанією UAB "T&S MOBILE" громадянину ОСОБА_3 за ціною 5000 євро.

З огляду на різницю вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення, стосовно литовської експортної митної декларації різниця розміру митних платежів становить 33 192,52 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.

17.07.2018 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_3 протокол про порушення митних правил № 3717/20500/18 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_3 через декларанта ОСОБА_4 під час митного оформлення автомобіля "Рено Канго" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 33 192,52 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

08.08.2018 року в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацький Є.С. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 3717/20500/18 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 99 577,56 гривень.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші проти-правні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз досліджених доказів свідчить, що по справі достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача не зібрано.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація № 18LTKR1000EK02СЕ04 від 13.04.2018 року та рахунок-фактура серії TSN № 2418 від 06.02.2018 року.

Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо вартості транспортного засобу.

Однак сама по собі експортна декларації доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці. Вона жодним чином не виключає можливості переходу прав на автомобіль після такого оформлення до інших осіб, в тому числі, до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах, - компанії UAB "Mobile".

Експортна декларація № 18LTKС0100EK036924 для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією UAB "T&S MOBILE", яка виступала і декларантом. Як вбачається із наданої представником позивача інформації з мережі Інтернет-сайту щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень) митна декларація № 18LTKR1000EK02СЕ04 від 13.04.2018 року перебуває у стані підтвердження виходу випущеного для експорту товару.

Крім цього, під час судового розгляду адміністративного позову встановлено, що під час розгляду протоколу про порушення митних правил всупереч положенням ст.492 МК України до уваги брались отримані від литовських митних органів документи без їх перекладу на державну мову, що позбавляло можливості дати оцінку їх змісту і дає підстави для їх визнання недопустимими доказами.

Надані представником відповідача переклади документів отриманих від литовських митних органів в силу ч.2 ст.77 КАС України для прийняття цього рішення до уваги братись не може, оскільки такого перекладу на час винесення оскаржуваної постанови не було і в матеріалах митної справи відсутній.

Подані позивачем документи для митного оформлення транспортного засобу ніким не скасовані і не визнані недійсними, тому доводи представника відповідача про відсутність на рахунку-фактурі печаток компанії продавця не може свідчити про їх неналежність.

Митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ПП "Логістикброк" ОСОБА_4, який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 3717/20500/18 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був.

Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_4

З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB "T&S MOBILE" задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.

В оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

Отже, аналіз доказів по справі свідчить, що належних, допустимих і достатніх доказів про наявність в діях позивача складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення не встановлено.

Крім цього, митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об'єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № 205090/2018/009198, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.

В порядку ст.55 МК України митниця коригування митної вартості транспортного засобу, в тому числі із застосуванням основного методу (за ціною договору), не проводила, відповідне рішення в матеріалах справи відсутнє.

Відтак самостійне визначення управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці розміру таких платежів на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів, не відповідає положенням МК України щодо процедури коригування такої вартості, через що відповідна службова записка є недопустимим доказом.

Оскільки визначення розміру митних платежів прямо впливає на розмір штрафу за порушення митних правил, вбачаються підстави для висновку про неповноту і необ'єктивність провадження в справі про порушення митних правил.

Отже, сукупність наведених обставин дає підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною і її скасування.

В той же час на момент ухвалення цього рішення збігли передбачені ст.467 МК України строки для притягнення до адміністративної відповідальності, що діяли на час досліджуваних подій.

За таких обставин продовження провадження в справі суперечитиме положенням ст.467 МК України та ст.247 КУпАП.

Оскільки на час винесення оскаржуваної постанови не було достатніх, належних і допустимих доказів винуватості, а їх збирання поза строком накладення стягнення суперечитиме закону, суд вважає, що провадження у справі про порушення митних правил слід закрити за відсутністю в діях позивача складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення.

У зв'язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Євгенія Сергійовича від 08.08.2018 року в справі про порушення митних правил № 3717/20500/18 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 99 577,56 гривень, визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі про порушення митних правил № 3717/20500/18 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення через Любомльський районний суд.

Ім'я позивача - ОСОБА_3; місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП - НОМЕР_2.

Найменування відповідача - Волинська митниця ДФС; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 39472698.

Дата складання повного рішення - 26 квітня 2019 року

Головуючий: суддя С.С.Чишій