Ухвала суду № 81484133, 26.04.2019, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/665/19

Провадження №4-с/148/5/19

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2019 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.,

за участю боржника ОСОБА_1,

представника Тульчинського

районного відділу ДВС

ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині клопотання про поновлення процесуального строку на подання скарги ОСОБА_1, подану в порядку ст. 447 ЦПК України, про визнання неправомірними дій державного виконавця ДВС Тульчинського районного управління юстиції ОСОБА_3 щодо не направлення боржнику у передбаченому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження №35324206 від 20.11.2012 та зобов'язання державного виконавця надіслати боржнику вказану постанову рекомендованим поштовим відправленням за адресою вказаною у виконавчому листі та адресою реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою поданою в порядку ст. 447 ЦПК України про визнання неправомірними дій державного виконавця ДВС Тульчинського районного управління юстиції ОСОБА_3 щодо не направлення боржнику у передбаченому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження №35324206 від 20.11.2012 та зобов'язання державного виконавця надіслати боржнику вказану постанову рекомендованим поштовим відправленням за адресою вказаною у виконавчому листі та адресою реєстрації.

Разом зі скаргою боржник подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з даною скаргою, мотивоване тим, він що починаючи з 26.02.2019, коли ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, намагався знайти адвоката, однак пошуки адвоката у м. Тульчині виявились марними, оскільки усі адвокати, до яких він звертався, після вивчення матеріалів виконавчого провадження, відмовлялись здійснювати його захист та надавати професійну правничу допомогу. Після чого боржник намагався знайти адвоката у м. Вінниці. Оскільки пошуки адвоката у нього забрали багато часу, він пропустив встановлений законом десятиденний строк звернення до суду з даною скаргою.

Судом при прийнятті до розгляду даної скарги враховано, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (п.а ч.1 ст.449 ЦПК України). Також, при вирішенні питання про прийняття скарги до розгляду, судом звернуто увагу на те, що пропуск строків звернення до суду із скаргою, які визначаються як процесуальні строки, не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки вони можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин і на них поширюються правила ст. 127 ЦПК України. Тому, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про прийняття скарги до розгляду і необхідність з'ясування вищевказаного питання в судовому засіданні з ухваленням відповідного рішення.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою підтримав, суду пояснив, що починаючи з 2013 року сплачував на користь стягувача кошти на утримання дітей, а не аліменти, що підтверджується відповідними квитанціями. Чому у даних квитанціях він вказував що це аліменти пояснити не зміг. Про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів він довідався лише у 2018 році. А 26.02.2019, коли ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, офіційно довідався про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів. Починаючи з 26.02.2019 став шукати адвоката, що забрало у нього багато часу, в результаті чого, строк звернення до суду було пропущено.

Представник Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що боржником пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 449 ЦПК України, оскільки останній, відповідно до квитанцій, що містяться у матеріалах виконавчого провадження, ще 07.02.2013 та 07.02.2013 здійснював виплату аліментів, а тому відповідно ще з того часу міг знати про існування виконавчого провадження.

Заслухавши боржника та представника Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, дослідивши клопотання про поновлення строку звернення до суду, матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом встановлено, що 20.11.2012 державним виконавцем відділу ДВС Тульчинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 35324206 з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 500 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 10.08.2012 і до досягнення дітьми повноліття.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 35324206, боржник 07.02.2013 здійснив перший платіж по виплаті аліментів за січень 2013 року, що підтверджується квитанцією № 1 від 07.02.2013, у якій призначення платежу вказано: аліменти на користь ОСОБА_4 від ОСОБА_1. Підтвердження про сплату аліментів містить також інша квитанція від 02.04.2013.

Таким чином, суд вважає, що вказані квитанції є підтвердженням того, що боржник ще з 07.02.2013, сплачуючи аліменти, міг знати про наявність виконавчого провадження, і відповідно постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому його твердження, що він дізнався про наявність виконавчого провадження лише 26.02.2019, і відповідно 26.02.2019 дізнався про порушення своїх прав не відповідає дійсності.

Також суд вважає, що боржником не вірно тлумачено дату початку обрахування строку звернення до суду, а саме, що даний строк слід обраховувати саме з 26.02.2019.

Боржником не доведено поважності пропуску строку звернення до суду починаючи з дня коли він міг дізнатися про існування виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів. Також, наведені ним причини пропуску зазначеного строку не підтверджені жодним доказом і не свідчать про те, що боржник не мав можливості звернутися за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що боржником порушено без поважних причин встановлений ст. 449 ЦПК України строк подання скарги до суду, та не знаходить підстав для його поновлення.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003, судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено залишається без розгляду.

За таких обставин, суд вважає, що скаргу слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 449 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У поновленні ОСОБА_1 строку звернення до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Скаргу ОСОБА_1, подану в порядку ст. 447 ЦПК України, про визнання неправомірними дій державного виконавця ДВС Тульчинського районного управління юстиції ОСОБА_3 щодо не направлення у передбаченому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження №35324206 від 20.11.2012 та зобов'язання державного виконавця надіслати боржнику вказану постанову рекомендованим поштовим відправленням за адресою вказаною у виконавчому листі та адресою реєстрації, залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текс ухвали складено 02.05.2019.

Суддя: